«Це був складний рік для України. І тим важливіше було допомогти українським медійникам зрозуміти, як надзвичайно зросло значення їхньої роботи, відповідальність за достовірність і вчасність їхніх публікацій.
Багато років Комісія з журналістської етики популяризує ідею саморегуляції в нашій країні, активно використовує всі методи для підвищення якості вмісту українських медіа, а також для захисту прав аудиторій. І під час війни це навіть актуальніше.
Сьогодні ми активно працюємо не лише з журналістами та редакціями, а й зі школами журналістики, бо саме там — нова генерація, що працюватиме в наших медіа на перемогу та відбудову України.
У цьому звіті ви побачите, які методи та формати ми використовуємо для досягнення наших цілей. Та ми свідомі, що багато роботи попереду».
Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики.
Рішення та рекомендації КЖЕ
У 2024 році КЖЕ отримала 111 скарг на журналістський контент й оприлюднила 34 рішення.
Крім того, Комісія підготувала 11 заяв і рекомендацій щодо дотримання етичних норм і стандартів журналістської професії. Ось деякі з них:
- Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо висвітлення подій, пов’язаних з воєнними діями ЗСУ на території Російської Федерації.
- Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо публікації фотографій людей, які загинули внаслідок агресії РФ.
- Рекомендації Комісії з журналістської етики: як обирати експертів й експерток.
- Рекомендації КЖЕ щодо дотримання стандартів журналістської етики онлайн-медіа в Instagram та інших соціальних мережах.
- Рекомендації Комісії з журналістської етики про висвітлення поховань українських військових.
Протягом року ми отримували запити від журналістів щодо допублікаційної експертизи матеріалів. Комісія зафіксувала посилення готовності редакцій прислухатися до рекомендацій і виправляти помилки.
У 2024 році збільшилась кількість скарг, які нам вдалось вирішити шляхом медіації. У 2023 році їх було 3, а цьогоріч — 6. Це процес, у якому скаржник і медіа за участю Комісії з журналістської етики мають можливість пояснити свої позиції, зрозуміти та визнати свої помилки та мотиви іншої сторони, запобігти у майбутньому появі таких конфліктів.
Це ще раз доводить, що завдання КЖЕ — не збільшення кількості скарг чи публічного засудження, а налагодження діалогу між медіа та аудиторією, покращення якості публікацій, запобігання порушенням.
Ось декілька кейсів медіації за 2024 рік:
- КЖЕ допомогла телекомпанії «Київ» та Центру протидії дезінформації вирішити скаргу шляхом медіації.
- КЖЕ допомогла знайти спільну мову Центру Свідків Єгови та «Еспресо.Захід».
- КЖЕ допомогла редакції «Суспільне Миколаїв» покращити контент через медіацію.
- КЖЕ допомогла порозумітися ТОВ «Укрпротез» та інтернет-виданню «Наші гроші».
Навчання і просвіта
Ще один важливий напрямок для Комісії — просвіта через події. Протягом 2024 року ми провели понад 20 онлайн та офлайн лекцій і дискусій для журналістів. Загальна кількість переглядів наших відео на Facebook і YouTube — понад 84 000.
Залучили до виступів фахових медійників і медійниць: Ярослава Юрчишина (Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова), Юлія Банкову (Liga.net), Оксану Романюк (Інститут масової інформації), Стаса Козлюка (репортер-фрілансер, лауреат Пулітцерівської премії), Анну Бабінець («Слідство.Інфо»), Сергія Череватого (УКРІНФОРМ), Вікторію Єрмолаєву («Громадське радіо»), Олександра Харченка (Gazeta.ua, журнал «Країна»), Євгена Стрельцова (радіо «Накипіло»).
Записи всіх онлайн-подій можна переглянути на YouTube-каналі Комісії.
КЖЕ продовжила підготовку пояснювальних відео про журналістські стандарти. Розібратися в етичних дилемах допомагає медіаменеджер і радіожурналіст, член правління «Суспільного мовлення» і КЖЕ Дмитро Хоркін. Серія відео експлейнерів буде корисною журналістам, студентам і викладачам факультетів медійних спеціальностей, а також споживачам інформації.
- Саморегуляція медіа в Україні: чому вона вигідна нам усім?
- Чому журналістика — це не інструмент для власних і політичних цілей?
- Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста;
- Як правильно висвітлювати судові процеси за Кодексом етики українського журналіста?
У липні ми провели експертне обговорення «Саморегулювання в медіа: що потрібно зробити, щоби воно стало цінністю для медіа?» Говорили про те, яку роль можуть відігравати редактори та журналісти у процесі саморегулювання; як підвищити зацікавленість медіа у дотриманні етичних стандартів; як покращити процес саморегуляції, щоб журналісти бачили його реальну користь; які навчальні програми або тренінги можуть допомогти журналістам краще розуміти та дотримуватися етичних стандартів.
У грудні організували міжнародну онлайн-конференцію «Точка перетину: Взаємодія саморегулювання та співрегулювання медіа в Україні».
Протягом двох годин понад 90 учасників та учасниць обговорювали розвиток взаємодії між органами саморегулювання та співрегулювання в Україні; досвід саморегулювання медіа у франко- та німецькомовних регіонах Бельгії. Крім того, слухали виступи членів робочих груп органів спільного регулювання у сферах аудіовізуальних, аудіальних, онлайн і друкованих медіа.
«Дуже важливо, що КЖЕ й інші медійні організації беруть участь у цій конференції. Це засвідчує, що галузь не просто жива, вона шукає та знаходить шляхи досконалішого життя та взаємодії. Це підкреслює, що між нас можлива співпраця», — модератор конференції і голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов.
Також у 2024 році члени КЖЕ Андрій Куликов, Світлана Остапа й Тетяна Лебедєва провели дві виїзні регіональні лекції. Їхня мета — краще зрозуміти ситуації в регіонах, просувати ідеї саморегулювання медіа й створити майданчики для спілкування між початківцями у професії і досвідченими журналістами.
В Івано-Франківську відбулась лекція «Українська журналістика часів війни» для студентів і викладачів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. У Полтаві — «Регіональна журналістика: традиції, цінності, особливості у воєнний час» для студентів і викладачів кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка. Крім студентської спільноти, до обох подій долучились журналісти та менеджери локальних медіа.
«Аудиторія була активна й відкрита до розмови. Ставили запитання про порушення стандартів журналістики під час війни; як висвітлювати події про загибель цивільних під час обстрілів; чи змінилося наше ставлення до іноземних медіа. Я бачила щиру зацікавленість темою зустрічі. Дуже рада, що у нас підростає така зміна», — поділилась Світлана Остапа.
Правила й політики для редакцій
КЖЕ продовжує відкриту комунікацію з журналістами та редакціями про те, що у процесі саморегуляції їхня позиція і готовність взяти на себе відповідальність за якість контенту, за дотримання стандартів, за достовірність інформації та виправлення помилок — найважливіша. Крім того, ми допомагаємо створити необхідні для цього інструменти. Наприклад, редакційні політики, зворотний зв’язок з аудиторією, можливість подати скаргу.
У 2024 році на сайті КЖЕ з’явився розділ «Відповідальні медіа». Тут ми пояснюємо, як редакційні команди можуть публічно задекларувати своє відповідальне ставлення до контенту, до дотримання стандартів, до виправлення виявлених помилок, інтегрувати Кодекс етики українського журналіста у свої сайти / медіаплатформи.
Метою цієї ініціативи є забезпечення високих стандартів журналістики та надання читачам можливості оперативно повідомляти про помилки або порушення етичних норм у матеріалах.
Дякуємо командам «Суспільного мовлення», NGL.media, Nikcenter, «20 хвилин», «Сила правди», які вже приєднались до переліку відповідальних медіа.
Цьогоріч Комісія вперше оголосила конкурс із менторської підтримки для розробки редакційних політик. Рейтинговим голосуванням члени КЖЕ обрали трійку українських редакцій: Rayon.in.ua, телекомпанію «Київ», медіагрупу «Об’єктив».
Медіа, відібрані до проєкту, за допомогою ментора розробили текст редакційних правил, які відображають їхні практики, пріоритети, стандарти і цінності. Адже засади редакційної політики, засновані на Кодексі етики українського журналіста, є ефективним інструментом саморегуляції медіа.
Разом із ГО «Жінки в медіа» ми запропонували типову політику ґендерної рівності в медійному контенті. Ця політика може бути прийнята будь-яким типом медіа, незалежно від способу поширення інформації, повністю або інтегрована у вже існуючі документи. Політику вже прийняли видання «Українська правда», телекомпанія «Київ» й «Еспресо».
Партнерства й співпраці
На початку 2024 року п’ять членів Комісії з журналістської етики через відкритий конкурс увійшли до складу Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова. Йдеться про Діану Дуцик, Лізу Кузьменко, Олексія Погорелова, Оксану Романюк і Сергія Томіленка.
Участь у громадській раді сприятиме кращій взаємодії між КЖЕ та комітетом, допоможе вчасно інформувати депутатів про наявні проблеми, надавати експертні оцінки проєктам рішень і законів.
Для координації зусиль щодо розвитку співрегулювання та саморегулювання роботи медіа та журналістів в Україні КЖЕ підписала меморандум про співпрацю з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
«Спільне регулювання та саморегулювання мають ціллю захистити аудиторію, вони є свідченням того, що медіа відчувають свою відповідальність за якість контенту. І в цьому процесі ми з Комісією з журналістської етики готові співпрацювати», — Олена Ніцко, відповідальна секретар Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.
Крім того, у 2024 році Нацрада оновила методологію моніторингу гендерних питань в медіа з урахуванням рекомендацій КЖЕ.
КЖЕ підтримувала якісну журналістику і в межах конкурсу «Честь професії». Уже вдруге ми відбирали й оцінювали матеріали в спецномінації «Найкращий матеріал на тему дотримання професійних стандартів та журналістської етики під час війни».
Цьогоріч перемогла Наталя Гуменюк із текстом «Порада зупинитися звучить як насмішка» для видання «Медіамейкер» і Лабораторії журналістики суспільного інтересу. Наявність спецномінації в конкурсі «Честь професії» привертає увагу до теми відповідальності журналістів і дотримання стандартів, збільшує кількість та підвищує якість публікацій на цю тему.
У жовтні у Києві пройшов Donbas Media Forum. Комісія стала програмним та інформаційним партнером заходу. У межах програми другого дня ми організували панель «Високоточно і далекого радіусу дії: слово у війні». Дякуємо організаторам за запрошення, а також за те, що українська медіаспільнота має майданчик для відкритого діалогу й дискусії.
Подяки
Дякуємо нашим партнерам, журналістам і редакціям, студентам і викладачам факультетів журналістики, заявникам і скаржникам. Усім, хто щоденною роботою наближає утвердження етичної журналістики в Україні.
Вдячні нашим партнерам, які в складний час підтримують медійні ініціативи в Україні: ЮНЕСКО та народу Японії, International Media Support (IMS), «Медійній програмі в Україні» Internews, Європейській федерації журналістів (EFJ).
Ми дякуємо членам і членкиням Комісії, які щодня продовжують виконувати свої обов’язки на волонтерській основі.
Як минув 2023 рік для Комісії з журналістської етики. Підсумки