Комісія з журналістської етики презентувала результати пілотного проєкту, у межах якого трьом українським медіа було надано підтримку в удосконаленні редакційних політик та перетворенні їх на дієвий інструмент для внутрішнього управління. Ці результати були представлені 15 липня 2024 року під час онлайн-дискусії за участю експертів, журналістів і викладачів.
Голова КЖЕ Андрій Куликов, відкриваючи обговорення, підкреслив важливість прозорих та цілісних редакційних політик, які базуються на Кодексі етики українського журналіста. Він наголосив, що такі документи не лише сприяють саморегуляції медіа, а й допомагають вирішувати етичні дилеми, пояснювати аудиторії принципи та цінності редакції, а також служать захистом у конфліктах із власниками та рекламодавцями.
Ментор проєкту Отар Довженко зазначив, що цей пілотний проєкт має потенціал охопити значно більшу кількість українських редакцій. Він детально розповів про те, які питання мають бути враховані у редакційних політиках, включаючи правила редагування, втручання в тексти, спростування та виправлення помилок, а також інші аспекти, що допомагають у роботі редакції.
Наталя Пахайчук, представниця Національної мережі гіперлокальних медіа «Район.in.ua», поділилася досвідом впровадження нових редакційних політик у своїй редакції. Вона розповіла про важливість документування візії, місії та цінностей медіа, а також про запровадження інституції редакційного омбудсмана, який відповідає за захист прав аудиторії.
«Ми дуже довго, на зорі своєї роботи боялися публікувати звичайні редакційні правила, політики, бо ми не були впевнені в собі, що ми свої правила не порушуємо, не припускаємося помилок. Мені здавалось, як тільки ми опублікуємо якісь правила декларативні, що ми чогось не робимо, чи наше правило, і як тільки ми помилимося, нас будуть розпинати. Поки ми не вишколили колектив, а він же, от основна частина людей у нас працює там понад п’ять років, ми впевнені в професійності, от ми вже виглядали і опублікували публічно. Зажмурюємо очі, публікуємо — і нічого не відбулося, нас не розпинають», – наголосила Наталя Пахайчук.
Ксенія Ярівна, представниця харківського медіа «Об’єктив», яке працює з 2000 року, зазначила, що участь у проєкті КЖЕ допомогла їхній редакції адаптувати загальні етичні принципи до специфічних умов роботи, зокрема у питаннях публікації фотографій неповнолітніх та роботи з джерелами інформації з соцмереж і країни-агресора.
«Наш перший варіант редакційної політики — це був дуже великий документ, в якому було багато зайвого. Простіше було розпочати з нового аркуша. Я базувалася на кодексі журналістської етики і принципах, особливостях роботи нашої редакції, щоб він був розрахований саме на нас. У нас був розділ про нас, Отар прописав, що там має бути, як його потрібно структурувати, коротке самовизначення, хто ви, як ви себе ідентифікуєте, актуальна місія цілі, специфіка роботи в час війни, головний принцип – історія. Я мала цю “рибу”, на яку я вже далі нарощувала конкретне “м’ясо”, так було дуже зручно, бо працювати за планом завжди простіше. Попри свій 20-річні досвід роботи, профільну освіту, я отримала багато корисної інформації, порад. Кінцевий продукт, наша редакційна політика, зараз вже опублікована на нашому сайті замість старої. І я впевнена, що вона нам буде дуже корисна», – відмітила Ксенія Ярівна.
Наталя Лященко, представниця комунальної телерадіоорганізації «Київ», розповіла, що їхня редакція активно працює над адаптацією редакційних документів до нових викликів, включаючи підготовку до трансформації відповідно до нового законодавства.
«Ми напевно такий найбільший проєкт, я маю на увазі за об’ємом бюджетування і об’ємом розповсюдження нашої інформації. Про нас прямо ціла глава є в новому законі про медіа — ми комунальна телерадіоорганізація, яка має після вступу закону в повну силу пройти цей шлях трансформації. Потрапити до цього проєкту і взагалі почати розмову про публічні редакційні політики для нас було ще важливо саме через це. Ми розуміємо, що нам буде необхідно працювати не тільки з нашим колективом, а ще й з нашим власником – Київською міською радою. В результаті ми прийшли до документа, який ми називаємо редакційними політиками, який написаний людською мовою. Ми сподіваємося, що наявність ось цього документа буде додатковою нашою відповіддю, чому ми обираємо час від часу новини, які цікавлять киян за нашими сканерами, за нашими гугл-трендами і всім іншим. Ми розуміємо, що цей документ – це для нас додатковий захист від намагання втручатися в події, які відбуваються всередині редакції, з боку людей, які не мають жодного відношення до власне редакції», – зазначила Наталя Лященко, тимчасова виконувачка обов’язків директора ТРК «Київ».
Отар Довженко підсумував, що сучасна редакційна політика повинна бути не лише всеосяжною, а й лаконічною, щоб усі працівники медіа могли легко зрозуміти і застосувати її в своїй щоденній роботі. Він також зазначив, що безпека журналістів має бути пріоритетом, і редакції повинні враховувати цей аспект у своїх політиках.
Комісія з журналістської етики продовжить роботу над удосконаленням редакційних політик українських редакцій. Це сприятиме не лише підвищенню професійних стандартів, але й зміцненню довіри аудиторії до медіа.