З початку повномасштабного вторгнення українські медіа перебувають в напруженому робочому режимі, наживо висвітлюючи російську воєнну агресію в Україні.
20 років Комісія з журналістської етики допомагає формувати культуру професійної та чесної журналістики, а відтак утвердження довіри до ЗМІ та зміцнення принципу свободи слова в Україні.
Ми продовжуємо працювати на інформаційному фронті та формувати запит суспільства на якісну журналістику.
Скарги, рішення та медіація КЖЕ
Комісія у першу чергу оцінює журналістські матеріали на предмет дотримання Кодексу етики. Дотримання етичних норм є важливою складовою професійної діяльності будь-якої редакції та будь-якого журналіста. Не втрачає своєї актуальності це і під час воєнного стану в Україні.
Деякі скарги вирішувалися шляхом медіації, як наприклад, щодо матеріалу «Правила життя автівок з харківськими номерами у Полтаві» в інтернет-виданні Коло.News (Новини Полтави). Так редакція визнала наявність порушення, самостійно усунула його шляхом видалення публікації з сайту і прийняла до відома рекомендації з висвітлення теми.
Успішна медіація стала можливою завдяки готовності редакції прислухатися до рекомендацій і виправити помилку. Зі свого боку, Комісія з журналістської етики роз’яснила журналістці практику неупередженого висвітлення тем, пов’язаних із переселенцями, та дала поради на майбутнє.
Найважливіші рекомендації та заяви Комісії, які стосувалися специфіки роботи медіа під час війни
- Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо інформації, яку не можна розголошувати в медіа під час воєнного стану
- Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо словника воєнного часу
- Рекомендації КЖЕ щодо висвітлення загибелі людей під час війни
- Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо вживання стилістично забарвленої лексики в журналістських матеріалах про війну
- Щодо висвітлення тем, пов’язаних із українськими полоненими
- Рекомендації КЖЕ щодо інтерв’ю з російськими військовополоненими в українських ЗМІ
- Заява КЖЕ щодо інтерв’ю з потерпілою, яка втратила доньку й зазнала тяжких поранень під час ракетного удару по Вінниці 14 липня
- Заява Комісії з журналістської етики щодо недопустимості перешкоджання журналістській діяльності та належного реагування з боку правоохоронних органів
Навчання і просвіта
Ще один важливий напрямок для Комісії — це просвіта. Ми провели понад 20 лекцій і дискусій.
Залучили до виступів фахових відомих медійників і медійниць: Севгіль Мусаєву, Крістіну Бердинських, Андрій Куликова, Тетяну Трощинську, Євгена Малолєтку, Ольгу Руденко, Євгена Спіріна, Віталія Портнікова, Ангеліну Карякіну, Наталку Гуменюк та багато інших.
Загальна кількість переглядів цих подій на Facebook понад 20 000.
Кількість зареєстрованих учасників/ць: 3350 журналістів, викладачів, студентів, медіаекспертів та медіаменеджерів та ін.
Загальне охоплення (кількість людей, які бачили будь-який контент сторінки) Facebook КЖЕ за рік: понад 200 000.
Ми також підготували аналітично-довідковий збірник «Саморегуляція українських медіа під час дії воєнного стану в Україні. З досвіду роботи Комісії з журналістської етики». У збірці представлено юридичні аспекти діяльності журналістів під час війни, розкрито питання гендерної рівності, а також на практичних прикладах роз’яснено етичні дилеми та журналістські стандарти під час війни.
Почали ще до повномасштабного вторгнення, але закінчили вже після, посібник «Не тільки про апокаліпсис. Як повідомляти про зміну клімату в медіа? Поради журналістам і редакціям». Посібник підготовлений у партнерстві з Центром екологічних ініціатив «Екодія».
Робота з факультетами журналістики
Разом із партнерами ми популяризуємо Кодекс етики українського журналіста, організовуємо зустрічі та обговорення, обмінюємось інформацією та проводимо спільну роботу для підвищення якості професійної журналістики.
«Вдячна КЖЕ за цікаві заходи, які, безумовно, важливі для удосконалення журналістської освіти». Наталія Зикун, в.о. декана факультету соціально-гуманітарних технологій та менеджменту Державного податкового університету.
«Кафедра вдячна за пропозицію стати партнером КЖЕ. Для нас це почесно. Ми поділяємо цінності, які відстоює Комісія, і готові сприяти розвитку професійної журналістики й медіаграмотності серед населення. Принагідно дякуємо Комісії за організацію онлайнових зустрічей із фахівцями галузі. І викладачі, і студенти з користю для себе долучаються до них. У навчальному процесі ми постійно повертаємося до записів, викладених на YouTube», — Олена Харитоненко, завідувачка кафедри журналістики НПУ імені М.П. Драгоманова.
Консультації щодо етики і стандартів
Згідно дослідження КЖЕ, у 58% опитаних журналістів повністю або частково виникають складнощі у висвітленні війни, а 70% опитаних стикалися або частково стикалися у своїй журналістській роботі з інформаційними спецопераціями ворога або просуванням російських наративів.
Саме тому в квітні 2022 року Комісія з журналістської етики запустила Гарячу лінію з питань етики і стандартів для журналістів.
Її мета — допомагати попереджати помилки та робити матеріали якіснішими на етапі підготовки до публікації. КЖЕ допомагає власною експертизою та юридичною допомогою медіаюриста.
Важливо, що КЖЕ допомагає у відповідь на запити за порадою, але й за власною ініціативою, коли матеріал викликав бурхливу реакцію аудиторії. Як наприклад, за власною ініціативою КЖЕ зробила Заява КЖЕ щодо інтерв’ю з потерпілою, яка втратила доньку й зазнала тяжких поранень під час ракетного удару по Вінниці 14 липня та Заява Комісії з журналістської етики щодо недопустимості перешкоджання журналістській діяльності та належного реагування з боку правоохоронних органів
У рамках роботи вже було надано понад 150 консультацій.
Медійні дослідження
У співпраці з КМІС та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва КЖЕ провела два ґрунтовних дослідження. Під час якого виявили:
- 74,5% медіапрацівників підтримує впровадження єдиної прескарти в Україні;
- 40% українців найбільше довіряють професійним ЗМІ. Основними критеріями професійності журналіста респонденти назвали репутацію журналіста (55%).
Разом з партнерами ми продовжимо нашу роботу у напрямку впровадження єдиної прескарти в Україні в 2023 році.
Член Комісії приєднався до лав ЗСУ
Журналіст і медіаменеджер Борис Орел — член комітету Незалежної медіапрофспілки України та Комісії з журналістської етики — після повномасштабного російського вторгнення зголосився до армії звичайним солдатом. Зараз він служить в армії на півдні України й попри це встигає виконувати свої обов’язки в КЖЕ. Після перемоги планує повернутися до роботи в медіа. Пишаємося нашим колегою!
На міжнародному рівні
Дев’ять країн заявили про вихід з Альянсу незалежних пресрад Європи на підтримку України. Пресради Вірменії, Данії, Естонії, Фінляндії, Грузії, Ірландії, Молдови, Норвегії та Швеції підтримали позицію Комісії з журналістської етики та виходять з Альянсу незалежних пресрад Європи (AIPCE). Причина — не виключення Росії. Ми плануємо разом з партнерами продовжувати цю роботу та створити нове незалежне об’єднання пресрад в Європі.
21 жовтня 2022 року КЖЕ заявила про повне припинення свого членства в Альянсі незалежних пресрад Європи. Участь РФ в цій організації ставить під сумнів її здатність відповідати заявленим цілям та суперечить цінностям етичної журналістики, якими ми керуємося.
Ще раніше, в квітні 2022 року, Комісія пропонувала виключити РФ через бездіяльність щодо багаторічної брехні, маніпуляцій та розпалювання мови ворожнечі у російських медіа по відношенню до України.
Подяки
Ми дякуємо нашим партнерам, журналістам і редакціям, студентам і викладачам факультетів журналістики, заявникам і скаржникам, — усім, хто своєю щоденною роботою наближає утвердження етичної журналістики в Україні.
Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам, які в складний час підтримують медійні ініціативи в Україні: International Media Support (IMS), «Медійній програмі в Україні» Internews, Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні та іншим.
Ми дякуємо всім нашим колегам, які на тлі війни продовжують виконувати свої обов’язки членів і членкинь Комісії:
- Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики;
- Діана Дуцик, викладачка Могилянської школи журналістики НАУКМА та виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»;
- Тетяна Лебедєва, Почесна голова Національної асоціації медіа;
- Ліза Кузьменко, голова ГО «Асоціація «Жінки в медіа»;
- Олексій Мацука, шеф-редактор телеканалу FREEДОМ;
- Світлана Остапа, Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа»;
- Оксана Романюк, виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації» (ІМІ);
- Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA;
- Олег Хоменок, радник Internews Network, член ради директорів у GIJN — Global Investigative Journalism Network;
- Дмитро Хоркін, медіаменеджер і радіожурналіст. Член правління (з радіомовлення) Національної суспільної телерадіокомпанії України;
- Олексій Погорелов, Президент Української Асоціації Медіа Бізнесу;
- Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, член виконкому Європейської федерації журналістів;
- Сергій Гузь, журналіст, редактор сайту «Пильний погляд», м. Кам’янське Дніпропетровської обл.;
- Борис Орел, журналіст, член комітету Незалежної медіапрофспілки України;
- Ліна Кущ, Перша секретар Національної спілки журналістів України.
Для зв’язку:
Сайт cje.org.ua
Віримо в ЗСУ й працюємо на перемогу!