Подати скаргу
Закрити пошук
17.03.2022

Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо інформації, яку не можна розголошувати в медіа під час воєнного стану

Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо інформації, яку не можна розголошувати в медіа під час воєнного стану

Вранці 24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне воєнне вторгнення в Україну. Важливу роль у спротиві ворогу відіграє своєчасне, достовірне та незаангажоване інформування громадян та світу про перебіг війни. У цьому контексті внесок українських медіа стає ще потужнішим, як ніколи.

З одного боку, журналістські стандарти під час війни нічим не відрізняються від стандартів часів миру. З іншого боку, саме через війну журналісти і редакції мають посилювати свою пильність до стандарту достовірності і точності, подаючи матеріали в ефіри телеканалів, радіо чи онлайн.

Правила роботи журналістів та журналісток затверджені 3 березня 2022 року Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним і стосуються періоду воєнного стану в Україні. Він видав Наказ №73, який регулює порядок акредитації представників ЗМІ під час воєнного стану, визначає перелік інформації, яку не можна розголошувати, встановлює порядок роботи журналістів в зоні ведення бойових дій.

Важливими видаються також Рекомендації для журналістів від Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ.

Одне із протиріч в журналістській спільноті наразі викликає використання фотоматеріалів та зображень з українських міст, які тримають оборону. Журналісти прагнуть передати атмосферу, але побоюються, що будь-яка інформація може завдати шкоди військовим і цивільним.

У цьому контексті рекомендуємо керуватися такими підставами для роботи журналістів:

  1. У вищезгаданому Наказі ЗСУ вказано, що до переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника та негативно вплинути на виконання завдань належить: інформація щодо системи охорони та оборони системи військових об’єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються. Водночас уточнюється, що не йдеться про ті об’єкти, які видимі або очевидно виражені.  
  2. Варто показувати лише крупний план руйнувань чи уламків, де не видно географічних подробиць. Наприклад, це може бути зображення уламків чи воронки, за яким неможливо встановити, де точно воно було зроблене. 
  3. Варто показувати лише ті ракурси, де видно, що все зруйновано, аби ворог не прилітав добивати, і ви не стали випадковими коригувальниками вогню.
  4. Якщо ви використовуєте контент із мережі, то обов’язково перевірте достовірність джерела та переконайтесь що фото і відео взяті саме із того місця, про яке йдеться. 
  5. Недопустимо називати точну адресу, куди поцілили під час обстрілу окупаційні війська. 
  6. Допустимо передавати інформацію, якщо окупанти завдають руйнувань важливим об’єктам цивільної інфраструктури – дитсадкам, лікарням, школам, телевежам, пологовим будинкам тощо. Така інформація є надзвичайно важливим доказом злочинів Росії проти України. Також такі інформаційні повідомлення будуть потрібні для майбутнього процесу над РФ в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.  

Закон України “Про правовий режим воєнного стану” передбачає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У тому числі обмеження можуть стосуватися свободи слова. Ці обмеження пов’язані з тим, що оприлюднення деякої інформації може становити ризик для цивільних та військових.

Нагадаємо, що в Наказі ЗСУ йдеться про такий перелік інформації, яку не можна розголошувати в медіа:

1. Найменування військових частин та інших військових об’єктів в районах виконання бойових завдань, географічні координати місць їх розташування.

2. Чисельність особового складу військових частин і підрозділів.

3. Кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання.

4. Описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати військові об’єкти.

5. Інформація щодо бойових дій чи операцій, які проводяться або плануються.

6.  Інформація щодо системи охорони та оборони військових об’єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені).

7. Порядок залучення сил та засобів до виконання бойових завдань.

8. Інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються).

9. Інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху).

10. Інформація про військові частини, методику або тактику їх дій.

11. Інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались.

12. Інформація про ефективність сил і засобів радіоелектронної боротьби противника. 13. Інформація про відкладені або скасовані операції.

14. Інформація про зниклий або збитий літак або зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться.

15. Інформація про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації).

16. Фото- і відеозйомок та іншої наочної інформації з представниками незаконних збройних формувань.

Помічними також можуть стати рекомендації Інституту масової інформації (ІМІ) щодо Правил для журналістів по поведінці з військовими. Зокрема, там наголошується, що  не варто робити записи і діставати мікрофон, не запитавши попередньо співрозмовника. А також не треба знімати обличчя бійців, їх позиції та озброєння. Розпитувати бійців краще про те, що відбувається на тому місці, де вони дислокуються.

Важливо пам’ятати, що бійці не зобов’язані давати інформацію журналістам — це ваша робота її отримати. Будьте доброзичливими, залишайтеся спокійними всередині, навіть якщо бійці будуть поводити себе загрозливо. Обережно використовуйте камери — об’єктиви можуть давати відблиски як оптичний приціл, а значить, стати потенційною мішенню. Ніколи не беріть в руки зброю.

Пам’ятайте, якщо журналіст виконує свій журналістський обов’язок, то не носить зброю та не стріляє. Уникайте журналістів, які носять зброю, стріляють. Не  беріть із собою додому кулі, навіть якщо вам бійці пропонують їх як сувеніри. Не вдягайте захисного спорядження або іншого одягу, призначеного для військових. Використовуйте бронежилети й каски лише немілітарного кольору і з написом PRESS.

Ще кілька важливих порад ми можемо взяти з редакційних настанов БІ-БІ-СІ. Зокрема, до  висвітлення конфлікту (в нашому випадку до війни) застосовуються такі редакційні принципи:

  • Тон наших повідомлень має таке ж важливе значення, як і їх надійність.
  • Ми повинні поважати людську гідність, не пом’якшуючи при цьому реалій війни. Має бути чітке редакційне обґрунтування для використання дуже виразних зображень війни або сцен жорстокості.
  • Наскільки можливо, ми зробимо так, щоб найближчі родичі не довідувалися про смерть чи поранення свого родича з наших випусків новин, вебсайтів або програм.

Комісія з журналістської етики нагадує, що журналісти повинні завжди забезпечувати баланс між суспільним інтересом щодо повної і точної інформації та потребою бути співчутливими. Завжди слід поважати недоторканність приватного життя і гідність мертвих. Варто також уникати необґрунтованого показу крупним планом облич і серйозних травм, або інших матеріалів, пов’язаних з насиллям.

У всіх чутливих випадках радимо звертатися до Комісії з журналістської етики за допомогою чи порадою. Ми розглянемо ваш запит якнайшвидше cje.info@gmail.com

Залишаємося сильними і працюємо на інформаційному фронті, наближаючи перемогу нашої держави.

Поділитись