Комісія з журналістської етики регулярно отримує запити від журналістів, керівників медіа, студентів і викладачів факультетів журналістики, а також споживачів інформації щодо консультацій, роз’яснень та уточнень, які допоможуть дотримуватись стандартів професії та етично готувати матеріали.
Відповіді на запитання готує Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України, членкиня Комісії з журналістської етики.
У цьому матеріалі розповідаємо про успішні кейси дотримання етичних стандартів в українській журналістиці.
Саморегуляція в регіональних медіа України проявляється через ухвалення редакційних кодексів, запровадження механізмів виправлення помилок та дотримання журналістських стандартів.
Багато регіональних і локальних медіа ухвалили редакційні кодекси, що визначають правила роботи редакції. Деякі медіа також розробляють власні механізми перевірки інформації. У 2024 році Комісія з журналістської етики сприяла створенню редакційних кодексів для кількох регіональних редакцій.
Також позитивними прикладами саморегуляції у локальних медіа можна назвати такі кейси:
- Мережа гіперлокальних медіа Rayon.in.ua має детальну редакційну політику, яка охоплює місію, цінності, етичні стандарти та інші аспекти діяльності. До неї також включено Кодекс етики українського журналіста.
- Видання «Ґвара» (Харків) запровадило внутрішню систему фактчекінгу, яка допомагає журналістам перевіряти точність інформації із соціальних мереж і месенджерів.
- «Четверта влада» (Рівне) має чітку політику щодо конфлікту інтересів та джерел фінансування. Крім того, в правилах зазначено, що журналісти редакції дотримуються Кодексу етики українського журналіста.
- «Гречка» (Кропивницький) керується редакційною політикою, яка включає маркування виправлених новин та пояснення причин змін, що підвищує довіру читачів.
Крім того, у 2024 році збільшилась кількість скарг, які Комісії з журналістської етики вдалось вирішити шляхом медіації. У 2023 році їх було 3, а 2024 — 6. Це процес, у якому скаржник і медіа за участю КЖЕ мають можливість пояснити свої позиції, зрозуміти та визнати свої помилки та мотиви іншої сторони, запобігти у майбутньому появі таких конфліктів.
Це ще раз доводить, що завдання КЖЕ — не збільшення кількості скарг чи публічного засудження, а налагодження діалогу між медіа та аудиторією, покращення якості публікацій, запобігання порушенням.
Ось декілька кейсів медіації за 2024 рік:
- КЖЕ допомогла телекомпанії «Київ» та Центру протидії дезінформації вирішити скаргу шляхом медіації.
- КЖЕ допомогла знайти спільну мову Центру Свідків Єгови та «Еспресо.Захід».
- КЖЕ допомогла редакції «Суспільне Миколаїв» покращити контент через медіацію.
- КЖЕ допомогла порозумітися ТОВ «Укрпротез» та інтернет-виданню «Наші гроші».
Якщо у вас є запитання щодо журналістської етики чи стандартів, залиште запит у формі. Відповідь надійде на пошту, яку ви вказали при заповненні анкети.
Текст матеріалу підготувала Комісія з журналістської етики в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цій публікації. Висловлені погляди належать виключно авторам, та не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.