Останнім часом в українському медійному просторі виникають дискусії навколо етичності заголовків новин — зокрема, які демонструють стереотипний підхід, коли висвітлення життя жінок зводиться до однієї соціальної чи сімейної ролі. Так, після смерті відомої культурної діячки Світлани Олешко, низка медіа зосередили увагу виключно на її особистому зв’язку з письменником Сергієм Жаданом, ігноруючи внесок у розвиток української культури (Ексдружина Сергія Жадана пішла з життя).
Аналогічне обговорення викликало висвітлення в українських медіа загибелі науковців Олесі Сокур та Ігоря Зими після ракетної атаки в Києві на початку січня 2025 р. Заголовки на зразок Внаслідок атаки РФ по Києву загинув відомий український нейробіолог. Жертвою російського удару стала і дружина Ігоря Зими — наголошували лише на сімейному статусі Олесі Сокур і нічого не повідомляли про її наукову роботу.
Такий підхід порушує етичні норми журналістики та ігнорує важливі професійні, наукові й інші особисті досягнення жінок. І це не єдиний приклад, коли заголовки новин спотворюють суть подій, формуючи у читачів викривлене уявлення про важливість тих чи інших фактів.
У цьому контексті пропоновані рекомендації спрямовані не лише на подолання гендерних упереджень, а й на загальне підвищення якості новинних заголовків. Мета — надати журналістам і редакціям практичні поради про формулювання заголовків, які відповідатимуть журналістським етичним стандартам.
- Заголовок має базуватися на перевіреній інформації та точно відображати зміст новини. Варто уникати сенсаційності, не підтвердженої фактами («Вчені винайшли спосіб вилікувати рак за два тижні!») Не гіперболізуйте і не приховуйте важливих деталей.
- Не експлуатуйте страх, обурення чи співчуття як інструмент залучення. Відмовтеся від оманливих заголовків («клікбейту»), які не відповідають суті матеріалу: «Стало відомо, коли закінчиться війна. Дізнайтеся й ви»; «Цей простий рецепт допоможе схуднути за три дні». Клікбейтні заголовки створюють завищені очікування, маніпулюють емоціями читачів і часто не пов’язані з основним текстом.
- Використовуйте мову, яка не містить дискримінаційних висловів за ознаками статі, національності, віку, регіону проживання, релігії чи інших характеристик. Не підкреслюйте ці ознаки в новинах про скоєні правопорушення («Жінка-водій спричинила ДТП», «Переселенці зі сходу обкрадали квартири тернополян»). Переконайтеся, що ви не слідуєте негативним суспільним стереотипам. Формулюйте заголовки так, щоб уникати навішування ярликів чи знецінення окремих груп.
- Ознайомтеся з Політикою гендерної рівності в медійному контенті, яка закликає просувати позитивний образ жінок як активних учасниць соціального, спортивного, економічного і політичного життя. Також варто підраховувати частку жінок відносно чоловіків, зображених як потерпілі або жертви війни, злочинів, катастроф тощо. Втілюйте ці та інші настанови у повсякденній редакційній практиці.
- Уникайте зайвої драматизації в заголовках до новин, де йдеться про трагічні події або інший чутливий контент: «Він пережив нелюдські катування» (катування в принципі не можуть бути «людськими» чи «нелюдськими»), «Шокуюча звістка ледь не вбила жінку» тощо. Вживайте нейтральні, точні формулювання, не накручуйте перегляди за рахунок маніпуляції почуттями аудиторії.
- Якщо новина базується на думці експерта, посадовця, мешканця певного міста, села, мікрорайону, користувача фейсбук-групи, учасника чату в месенджері та ін., — не узагальнюйте, аби не склалося враження, нібито йдеться про позицію широкого кола людей. Будьте обережні з прогнозами, навіть якщо посилаєтеся на авторитетні джерела («Долар по 50 чекає на нас уже наприкінці місяця, каже економіст Н.»). Також ознайомтеся з рекомендаціями Комісії з журналістської етики щодо вибору експертів й експерток.
- Винести в заголовок красномовну цитату — гарна ідея, якщо ця цитата не вирвана з контексту. Також неприйнятно використовувати заголовки у вигляді маніпулятивних питань: «Яка їжа вбиває нас щодня?» І ті заголовки, які інтригують, але не пояснюють суті, і ті, які складаються із загальних слів, без конкретики, — однаково неетичні та знижують довіру аудиторії. Фокусуйтеся на фактах, будьте конкретними, точними й уникайте сенсацій і перебільшень.
Ці рекомендації створені в межах проєкту Комісії з журналістської етики за підтримки ЮНЕСКО та народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цьому матеріалі, а також за висловлені в ньому думки, які не обов’язково належать ЮНЕСКО та не накладають на Організацію жодних зобов’язань.