21 травня 2024 року Комісія з журналістської етики отримала звернення від Вищої ради правосуддя (ВРП). Текст звернення із посиланням на рішення ВРП від 14 травня 2024 року «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя…» містить опис подій, що відбувалися в ході засідань Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу. ВРП просить Комісію з журналістської етики оцінити дії (поведінку) Андрія Петровича Карповича, якого називає журналістом друкованого видання «Багнет нації», щодо відповідності до Кодексу етики українського журналіста.
У відповідь на це звернення Комісія з журналістської етики 22 травня 2024 року попросила ВРП уточнити предмет скарги, адже розгляд поведінки (дій) журналістів виходить за межі мандату комісії, а скаржник не подав належно оформленої скарги із зазначенням публікацій (матеріалів), які КЖЕ могла б аналізувати. Цей лист залишився без відповіді. 28 березня 2025 року ВРП повторно звернулась до КЖЕ із проханням виконати запит від 21 травня 2024 року.
Комісія з журналістської етики — це орган саморегуляції медіа, який допомагає аудиторії та медіа розв’язувати проблеми етичного характеру самостійно, без залучення державних інституцій. Комісія розглядає конфліктні ситуації етичного та професійного характеру, які виникають у журналістському середовищі, а також між цим середовищем та громадськістю у зв’язку з виконанням журналістами свого професійного обов’язку. Докладніше про мандат, повноваження й інструменти КЖЕ йдеться в роз’ясненнях щодо функцій і повноважень комісії.
Щоб перевірити і оцінити викладені у зверненні ВРП факти, Комісія з журналістської етики повинна була б провести розслідування, що не належить до її мандату і повноважень.
Єдина публікація, на яку посилається скаржник (відео від 15 січня 2024 року, опубліковане на фейсбук-сторінці «Андрій Петрович Карпович»), оприлюднена на приватній сторінці у соціальній мережі, а не у медіа. У своєму рішенні щодо скарги на публікацію Любові Величко КЖЕ вже пояснювала, що не має підстав розглядати публікації на приватних сторінках у соціальних мережах. Комісія діє виключно в межах свого мандату, визначеного Положенням про Комісію з журналістської етики.
Разом із тим Комісія нагадує про свої рекомендації щодо дотримання стандартів журналістської етики онлайн-медіа в Instagram та інших соціальних мережах і рекомендує медіа та журналістам, працюючи з аудиторіями в соцмережах, дотримуватися стандартів журналістської етики та відповідальності перед своєю авдиторією при поширенні новин чи будь-якої іншої інформації через такі сторінки.
Оскільки автор звернення не уточнив суть скарги, а публікація, посилання на яку міститься у зверненні, не є публікацією медіа, Комісія з журналістської етики не може задовольнити звернення Вищої ради правосуддя і оцінити поведінку (дії) Андрія Карповича.
КЖЕ у своїй заяві «Щодо взаємодії держави із органами саморегулювання в медіа» зазначала: «Органи влади, які звертаються до Комісії з проханням оцінити публікацію, програму, сюжет тощо, повинні розуміти специфіку роботи КЖЕ і межі її мандату. Комісія радить активніше використовувати можливості медіації конфліктних ситуацій, пов’язаних із порушенням журналістами етичних стандартів».
Комісія також нагадує, що її рішення спрямовані на здійснення саморегуляції у медійній сфері і досягнення порозуміння задля підвищення якості матеріалів українських медіа. Використання механізмів саморегуляції як засобів впливу, тиску чи покарання в ході конфліктів між представниками медіа і органами влади, як і розв’язання особистих конфліктів, є неприйнятним.
Текст матеріалу створено Комісією з журналістської етики за підтримки UNESCO та народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться у матеріалі, а також за висловлені в ньому думки, які не обов’язково належать UNESCO та не накладають на Організацію жодних зобов’язань.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?