Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 22 серпня 2023 року надійшла скарга від Олександра Пікулика на сюжет телеканалу «Апостроф TV» «НАЖИВАЮТЬСЯ: як депутат від «Батьківщини» в Ірпені підробляє документи для рейдерського захоплення», що транслювався 26 липня 2023 року, доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=u4mSbYuyJTo.
У сюжеті йдеться про депутата Ірпінської міської ради Олександра Пікулика, що є заявником у цій справі, та його потенційно протиправні дії щодо перереєстрації однієї з юридичних осіб, залучених до будівництва у місті. В його рамках свій розлогий коментар дає адвокат Максим Калініченко, що представляє юридичну особу, яка звинувачує заявника у вчиненні правопорушень. Його коментар-розповідь супроводжується тезами журналістів телеканалу, зокрема їх твердженням про вплив депутата на судові та правоохоронні органи, що займаються відповідними справами.
Заявник стверджує, що недостовірними коментарями про вчинення ним злочинів, щодо вчинення яких не було повідомлено про підозру, телеканал вводить суспільство в оману. Він вважає, що в сюжеті не наведено жодного документа, яким би підтверджувався його зв’язок з підробкою документів, рейдерством чи шахрайством, а його позиція не висвітлена, оскільки до нього навіть не зверталися за коментарем. З огляду на це, заявник вважає, що у сюжеті телеканал припустився порушень вимог пунктів 4, 6, 9, 10, 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста.
11 жовтня 2023 року Комісія звернулася з листом до телеканалу «Апостроф TV» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від телеканалу надійшла 15 жовтня 2023 року. У ній представники телеканалу потезово надали свої коментарі стосовно цитат, підкреслених заявником, наводячи для них або фактичне підґрунтя, або ж відмежовуючи твердження про факти від оціночних суджень. Повний текст відповіді медіа розміщено як додаток до цього рішення.
В рамках попередніх зауважень щодо розгляду справи, Комісія має зазначити, що не розглядатиме справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».
Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».
Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу
Вимоги щодо достовірності подання інформації вимагають від медіа та журналістів належного підтвердження будь-яких фактів, що висвітлюються у матеріалах. В той час як для медіа, які створюють контент у текстовому форматі, обов’язковим є надання посилань на відповідні документи шляхом публікації їх зображень, посилань або ж перехресних посилань на попередньо опубліковані матеріали з відповідного питання, досягнути такого ж в радіо- або телеформатах досить важко через їх обмеженість. Втім, відповідні джерела мають перебувати в наявності редакцій задля того, або була можливість пред’явити їх у разі виникнення спірних ситуацій.
Журналісти телеканалу «Апостроф TV» побудували сюжет довкола виступу адвоката потенційно постраждалої ТОВ «ІРПІНЬ ЦЕНТР ПАРК» та документів і свідчень, які він показує та висловлює відповідно в ефірі. Під час свого виступу він висловлює свої припущення стосовно того, що Олександр Пікулик причетний до рейдерського захоплення компанії, колишнього керівника якої він представляє, а також наводить документи про відкриття кримінального провадження за фактом шахрайства у цій справі. На думку Комісії, низка фактів є достатньо підтвердженими: зокрема факт підробки доручення у Польщі, оцінка збитків, завданих колишньому керівнику ТОВ «ІРПІНЬ ЦЕНТР ПАРК» та факт співпраці компанії, кінцевим бенефіціаром був заявник з ТОВ «ІРПІНЬ ЦЕНТР ПАРК». Водночас, Комісія не може погодитися з тим, що належним чином було доведено причетність Олександра Пікулика до рейдерського захоплення компанії потерпілого. Розслідування, проведене журналістами «Апостроф TV», не наводить причинно-наслідкового зв’язку між особами, на яких було оформлено ТОВ «ІРПІНЬ ЦЕНТР ПАРК» на підставі довіреності, та Олександром Пікуликом.
Попри те, що Комісія погоджується з доводами медіа стосовно того, що частина джерел інформації, поданої в сюжеті, може бути захищена від розкриття гарантіями як журналістської етики, так і законодавства, телеканал не вжив усіх належних заходів для пояснення цього зв’язку між місцевим політиком та його причетністю до, безумовно, важливої теми, піднятої в сюжеті. Також відсутнім є це пояснення і в рамках відповіді медіа, наданої Комісії. З огляду на це, Комісія доходить висновку про наявність у розглядуваному сюжеті порушень вимог пункту 6 Кодексу.
Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу
Положення пункту 9 Кодексу слугують запобіжником від упередженості матеріалів, що створюються медіа. Вони вимагають обґрунтовувати звинувачення, що висловлюються щодо героїв матеріалів, а також уникати публікації тверджень, що можуть безпідставно зашкодити репутації таких героїв.
Комісія, встановивши щодо цього матеріалу порушення пункту 6 Кодексу, все ж має зазначити, що матеріал не можна назвати упередженим щодо заявника. Звинувачення у вчиненні ним протиправних діянь мають під собою підґрунтя, попри те, що медіа не довело до кінця власне дослідження та не підтвердило певних елементів можливого правопорушення. Факт відкриття кримінального провадження щодо ситуації, яка описана у сюжеті, зафіксований, і аналогічним чином подані попередні факти щодо правопорушень, вчинених Олександром Пікуликом. Заявники не можуть спиратися на втрату власної репутації, що спричинена їх попередніми діями, та перекладати відповідальність за це на медіа, а публічні особи, зокрема місцеві політики, мають толерувати щодо себе та своїх дій більший обсяг критики, аніж звичайні громадяни. Крім того, навіть у своїй скарзі заявник не намагався оспорювати низку фактів, зокрема щодо переоформлення квартир на його родичів та земельної ділянки під Ірпінським військкоматом на нього, концентруючись переважно на формальних аргументах недоведеності вчинення ним злочинів у судовому порядку. З огляду на це, Комісія не вбачає у цій справі порушення вимог пункту 9 Кодексу.
Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу
Стандарт збалансованості подання інформації вимагає від представників медіа подавати в матеріалі позицію різних сторін конфлікту та незалежних фахівців. Це є потрібним для того, аби надати своїй аудиторії можливість повноцінно осягнути протилежні погляди на конфліктну ситуацію. Якщо ж одна зі сторін конфлікту не надала своєї позиції, то про це варто вказувати в матеріалі.
У сюжеті не наводиться позиція заявника, якого звинувачують у здійсненні протиправної діяльності. Його коментар міг би прояснити ситуацію та надати якіснішого контексту звинуваченням, висунутим проти нього в медіа. Також з фактів справи та відповіді телеканалу «Апостроф TV» не випливає те, що до Олександра Пікулика взагалі зверталися за коментарем щодо ситуації. Це свідчить про порушення пункту 10 Кодексу.
Щодо порушень інших вимог Кодексу
Пункт 4 Кодексу стосується передусім висвітлення судових процесів та гарантує презумпцію невинуватості у рамках такого висвітлення. В той же час, він не обмежує можливості медіа висловлювати обґрунтовані звинувачення у протиправній діяльності тієї чи іншої особи або компанії, що і було зроблено телеканалом «Апостроф TV» у цьому випадку. Такі звинувачення містили слова «рейдерство», що є широко вживаним у суспільстві і не є юридичним, а також «шахрайство», за фактом якого відбувається кримінальне провадження, про яке згадується у сюжеті з відповідним документальним підтвердженням. Обидва ці звинувачення не перетинають межі допустимої критики щодо заявника, який є місцевим політиком.
Пункт 12 Кодексу передбачає процедурні вимоги стосовно виправлення інформації у тому випадку, якщо вона не відповідає дійсності. З матеріалів у справі, зокрема з відповіді телеканалу, випливає, що заявник отримав відповідь на свої звернення та листи. Через це, Комісія не має достатніх підстав стверджувати про наявність порушень відповідного положення Кодексу, адже не має доступу до тексту відповідного листування.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що сюжет телеканалу «Апостроф TV» «НАЖИВАЮТЬСЯ: як депутат від «Батьківщини» в Ірпені підробляє документи для рейдерського захоплення», що транслювався 26 липня 2023 року, порушує вимоги пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та виносить телеканалу попередження.
Комісія наголошує на необхідності обережно ставитися до висвітлення інформації, пов’язаної з можливим вчиненням протиправної діяльності та діяльності, що може містити ознаки корупційних правопорушень, з огляду на її здатність завдати значної шкоди репутації героїв розслідувань, і рекомендує медіа:
- під час висвітлення таких тем чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
- наводити підтвердження кожному звинуваченню та твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
- належно відтворювати причинно-наслідкові зв’язки для надання споживачам інформації розуміння про пов’язаність певних осіб між собою;
- обережніше використовувати лексику, яка вказує на склади злочинів та правопорушень, у яких звинувачуються герої матеріалу, задля уникнення сумнівів у дотримання презумпції невинуватості;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення.
Комісія окремо наголошує на неприпустимості зловживання правом на звернення до Комісії з метою покарання медіа чи притягнення їх до відповідальності в судових провадженнях.
Файли скарги
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?