Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 21 червня 2023 року надійшла скарга від Шевчука Олексія Анатолійовича на матеріал Інтернет-видання «Цензор» «Львівська ОВА видала сотні дозволів на виїзд “волонтерам”, пов’язаним із адвокатом Шевчуком, – ЗМІ. ІНФОГРАФІКА» від 6 червня 2023 року, доступний за посиланням: https://censor.net/ua/news/3422982/lvivska_ova_vydala_sotni_dozvoliv_na_vyyizd_volonteram_povyazanym_iz_advokatom_shevchukom_zmi_infografika.
Матеріал, опублікований Інтернет-виданням «Цензор» є передруком окремих частин розслідування «Квитки в один бік», опублікованого 31 травня 2023 року іншим Інтернет-виданням, «Наші Гроші. Львів» (тепер – NGL Media). У ньому йдеться про зловживання, які здійснювала Львівська ОВА щодо внесення волонтерів у систему «Шлях», та про причетність до неї низки маловідомих громадських організацій. Значна частина цих організацій пов’язана з заявником певною історією стосунків – ділових або в рамках юридичного бізнесу Олексія Шевчука.
Заявник вважає, що інформація в матеріалі подана однобоко, необ’єктивно, шляхом вибіркової подачі фактів та їх перекручування. В статті не було вказано про те, що заявник не входив до складу жодної комісії, яка приймала рішення щодо видачі дозволу на перетин кордону. Він стверджує, що не має стосунку до переважної більшості організацій, що вказані у розслідуванні, а журналісти відмовились з ним зустрітись. Також він стверджує, що публікував блог на платформі «ЦН.Блоги», у якому намагався викласти свою думку з цього питання, але вона була видалена, а комбінація логіну і паролю для входу на сайт немовбито була змінена. З огляду на це, заявник вважає, що при публікації матеріалів журналіст припустився порушень вимог пунктів 2, 6, 10, 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста.
21 серпня 2023 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видання «Цензор» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. У своїй відповіді, наданій 28 серпня 2023 року, головний редактор видання, Юрій Бутусов, повідомив, що «Цензор» розмістив цей матеріал, адже вважає його актуальним та суспільно важливим, при публікації журналісти вказали посилання на оригінальне джерело інформації. Він також стверджує, що оригінальний матеріал, на який спиралася редакція «Цензору», містить належні відомості та докази висловленим у розслідуванні тезам.
В рамках попередніх зауважень щодо розгляду справи, Комісія має зазначити, що не розглядатиме справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 2 Кодексу етики українського журналіста: «Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста».
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».
Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».
Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу
Дотримання вимог пункту 6 Кодексу етики українського журналіста вимагає від медіа та журналіста перевірки достовірності усіх наведених у матеріалі фактів. У разі передруку чи обробки матеріалу іншого медіа, видання має надати належне посилання на оригінальний матеріал, що має допомогти споживачу самостійно перевірити наведену інформацію. При такому передруці чи обробці медіа, що републікує інформацію, має зважати на дотримання в оригінальному матеріалі стандартів журналістської етики, оскільки відтворення неякісного матеріалу може призвести до ампліфікації та збільшення шкідливого впливу оригінальної публікації.
Матеріал, що є предметом розгляду в рамках цієї справи, містить належне посилання на оригінальний матеріал Інтернет-видання «Наші гроші. Львів» та цитує його основні висновки, також наводячи інфографіку. На думку Комісії, посилання на оригінальну публікацію та підтвердження з боку головного редактора про те, що редакцією здійснена перевірка оригінального матеріалу (на який спиралася редакція «Цензору») на наявність належних відомостей та доказів висловленим у розслідуванні тезам, можна вважати достатніми зусиллями для рішення про публікацію.
З огляду на це, Комісія вважає, що Інтернет-видання «Цензор» при передруці матеріалу «Наші гроші. Львів» дотрималося вимог пункту 6 Кодексу.
Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу
Стандарт збалансованості подання інформації вимагає від представників медіа висвітлювати в матеріалі позицію різних сторін конфлікту. Це є потрібним для того, аби надати своїй авдиторії можливість повноцінно оцінити протилежні погляди та уникнути однобокості подання матеріалу. У разі, якщо об’єкт критики в рамках матеріалу не надав своєї позиції або напряму відмовився від надання коментарів під певним приводом, то про це варто вказувати в матеріалі.
Оригінальна публікація містить вказівку на те, що «Шевчук відмовився від розмови, заявивши, що не впевнений, що спілкується з журналістами, а не шахраями». Відмова заявника спілкуватися з журналістами щодо дражливого питання була відтворена і при републікації матеріалу «Цензором»: «Львівська обласна військова адміністрація та адвокат Олексій Шевчук відмовилися спілкуватися журналістами», – саме так зазначено у матеріалі.
Відповідаючи на запит КЖЕ, головний редактор Інтернет-видання «Цензор» Юрій Бутусов акцентує: «Ми розмістили на своєму сайті матеріал-розслідування колег з видання «Наші гроші. Львів», оскільки вважаємо його актуальним і суспільно важливим. Публікуючи матеріал, ми вже в заголовку зазначили джерело такого твердження – ЗМІ, також у самій новині було покликання на джерело інформації – «Наші гроші. Львів». А тому вважаємо, що звинувачення заявника на нашу адресу щодо подачі інформації і фактів не є доцільними, адже ми транслювали думку і висновки колег з видання «Наші гроші. Львів». Також у матеріалі видання «Наші гроші. Львів», на який ми покликалися, публікуючи новину, було зазначено, що редакція отримала доступ до масиву даних із наказами ЛОВА про внесення до системи «Шлях». Такі твердження переважно є виправданою підставою для публікації матеріалів, що на їхній базі готуються».
У ситуації, що склалася, та з урахуванням законодавчого звільнення медіа від відповідальності за републікацію матеріалів з інших медіа, Комісія не вбачає порушень вимог пункту 10 Кодексу у розглядуваній публікації. При цьому Комісія звертає увагу редакцій і журналістів на важливий момент, пов’язаний із належним оформленням передруку матеріалів з інших джерел.
Покладання на медіа обов’язку звертатися за коментарем до героя розслідування при передрукові матеріалу у випадку, коли передрук робиться у розумні терміни, а такий герой відмовився раніше від надання коментаря за цією темою медіа, що здійснювало розслідування, може бути не обов’язковим. Проте медіа залишається зобов’язаним надати особі, що піддається критиці, право на відповідь, якщо отримає відповідний запит. Тому належне оформлення передруку є важливим аспектом оформлення матеріалів, які запозичені з інших джерел, а не є результатом творчої праці журналіста, хоч би й з використанням матеріалів з інших джерел.
Щодо порушень інших вимог Кодексу
У Комісії немає достатніх підстав вважати, що матеріал спрямований на те, аби слугувати інтересам влади чи власникам певних медіа всупереч вимогам пункту 2 Кодексу: він підіймає суспільно важливу тему сумнівності правомірності виїзду за кордон чоловіків під час воєнного стану. Заявник самостійно відмовився від коментарів в рамках оригінальної публікації, і не надав свою позицію.
Пункт 12 Кодексу передбачає процедурні вимоги стосовно виправлення інформації у тому випадку, якщо вона не відповідає дійсності. З огляду на відповідний характер норми, Комісія не розглядатиме матеріал на предмет порушень, адже не має доказів про будь-яке звернення до медіа щодо цього, та не вбачає висвітлення у матеріалі недостовірних відомостей.
Окремо варто звернути увагу на епізод, пов’язаний з обмеженням заявникові доступу до його блогу на платформі «ЦН.Блоги», де ним було, хоч і не на довгий час, реалізовано можливість для надання відповіді на критичні висловлювання, згадані як у початковому розслідуванні, так і у його передрукові. У ситуаціях, що є подібними до розглядуваної, можливість надати відповідь через блоги може слугувати належним способом збалансувати позицію, висловлену в критичних матеріалах чи розслідуваннях, та має враховуватися при оцінці того, чи дотрималося медіа стандарту збалансованості подання інформації.
Комісія не має достатньої інформації для того, аби дійти висновку про умисність обмеження доступу до блогу адміністрацією «ЦН.Блоги» чи стосовно спровокованості такого обмеження саме ситуацією з матеріалом, що є предметом розгляду в рамках цієї скарги. Обмеження доступу до блогів часто є можливим через порушення правил платформи, зокрема вживання нецензурної лайки, вдавання до розпалювання ворожнечі тощо, як у текстах, так і в коментарях, і воно може бути легітимним. Втім, як Комісія закликала у своїх Рекомендаціях щодо дотримання журналістської етики в розділах онлайн-медіа, що не підлягають редакційному контролю, такі медіа мають передбачити в правилах роботи блогів чіткі положення, що регламентували б порядок розгляду скарг, містили б перелік заборонених категорій контенту, а також заходів, що можуть бути вжиті до матеріалів-порушників та їхніх авторів. При застосуванні обмежувальних заходів, особам, до яких вони застосовуються, має бути надана причина вживання такого заходу, а також надана належна можливість викласти свою думку адміністрації відповідного розділу. Відсутність таких механізмів може свідчити про обмеження свободи вираження поглядів та так званої «приватизованої» цензури зі сторони адміністраторів чи власників блогерських платформ.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «Цензор» «Львівська ОВА видала сотні дозволів на виїзд “волонтерам”, пов’язаним із адвокатом Шевчуком, – ЗМІ. ІНФОГРАФІКА» від 6 червня 2023 року не порушує вимог Кодексу етики українського журналіста.
Водночас, Комісія закликає Інтернет-видання «Цензор» звернути увагу на те, що дисклеймер «Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі “Блоги” несуть автори текстів» не є достатнім для належного розуміння правил користування блогами на платформі «ЦН.Блоги», та розробити такі правила. Вони мають закріплювати зручний механізм надсилання скарг на контент, що може порушувати вимоги журналістської етики та законодавства, передбачати типи забороненого контенту, а також заходи, що можуть бути вжиті до матеріалів-порушників та їхніх авторів.
Також Комісія закликає «Цензор.НЕТ» та інші медіа належним чином оформлювати передрук, цитування або інтерпретації матеріалів з інших ЗМІ. Аудиторія має право чітко розуміти, чи такий передрук та цитування є повними або частковими, чи цитування є дослівним або інтерпретацією певних частин іншого матеріалу. Неналежне оформлення передруків чи цитування може вводити аудиторію в оману щодо змісту оригінального матеріалу та піддавати ризику репутацію медіа та журналістів.
Комісія окремо наголошує на неприпустимості зловживання правом на звернення до Комісії з метою покарання медіа чи притягнення їх до відповідальності в судових провадженнях. Ця справа, у рамках якої заявник звертається зі скаргою не на оригінальний матеріал, автори якого зверталися за коментарем, а на його передрук, може слугувати прикладом такого зловживання. Спроба виправити своє небажання спілкуватися з певними медіа за рахунок інших та отримати рішення про невідповідність передруку до вимог Кодексу, таким чином спробувавши відбілити власну репутацію, є прикладом неналежної поведінки заявника та братиметься Комісією до уваги при розгляді справ у майбутньому.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?