Подати скаргу
Закрити пошук
25.04.2023

Рекомендації КЖЕ щодо дотримання журналістської етики в розділах онлайн-медіа, що не підлягають редакційному контролю (блоги, колонки)

Рекомендації КЖЕ щодо дотримання журналістської етики в розділах онлайн-медіа, що не підлягають редакційному контролю (блоги, колонки)

Протягом останніх років до Комісії журналістської етики почастішали запити від аудиторії онлайн-медіа. Час від часу читачі звертаються з проханням оцінити на предмет відповідності Кодексу етики українського журналіста не лише матеріали, що розміщуються під редакційним контролем таких медіа, а й публікації у колонках чи у блогах.

У зв’язку з цим Комісія надає ці рекомендації щодо поведінки онлайн-медіа стосовно публікації матеріалів, які користувачі розміщують на їхній платформі без попереднього редакційного погодження з редакцією онлайн-медіа.

Авторська журналістика, або ж, як її ще називають, журналістика думок, так само є жанром журналістики, на який поширюються вимоги дотримання етичних стандартів. У разі, якби це було інакше, висловлення особистої думки слугувало б абсолютним захистом від будь-якої відповідальності, що не є припустимим.

У відповідній заяві у 2021 році Комісія наголошувала на тому, що авторський погляд на події не звільняє журналіста та медіа від дотримання етичного кодексу: Кодекс поширюється на журналістику думок, так само як на журналістику фактів. Комісія також наголосила, що висловлюючи оціночні судження, журналіст має будувати їх на перевірених фактах, неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення, і не можна вдаватися до безпідставних образ чи наклепу і назвати це оціночними судженнями, суб’єктивною точкою зору тощо.

З огляду на це, Комісія вважає, що стандарти професійної діяльності мають поширюватися і на немодеровану блогосферу у випадках, коли читач сприймає інформацію в блогах як таку, що подана журналістом чи журналісткою. Тож коли у блогах висловлюється представник/-иця журналістської професії, що підписує себе відповідним чином, Комісія оцінюватиме такий матеріал відповідно до журналістських стандартів.

На думку Комісії, зазначення у відповідному полі приналежності автора до журналістської професії може створювати у читача ілюзію, що від матеріалу слід чекати певної якості. Такі очікування також можуть бути зумовленими і довірою до платформи, на якій розміщується блог або колонка: найчастіше такі розділи доступні саме у Інтернет-видань, що мають значний кредит довіри від аудиторії.

Втім, поширювати вимоги журналістської етики на блоги, що пишуться урядовцями, політиками, громадськими активістами чи суспільними рухами, недоречно. У таких випадках блоги чи колонки можуть використовуватися як інструменти адвокації та лобізму. Такі види матеріалів не потребують дотримання професійних стандартів, хоча платформа має бути готовою надати опонентам позицій, висвітлених у таких колонках, можливість висловити свою думку на платформі.

Тож журналістам, які поєднують декілька ролей – наприклад, є активістами у своїх місцевих громадах з питань, що не перетинаються з їх журналістською діяльністю, – варто належно розрізняти свою діяльність аби не накликати на себе більш прискіпливу увагу зі сторони системи журналістського саморегулювання та не створювати хибних очікувань у споживачів інформації.

Водночас Комісія наголошує на тому, що онлайн-медіа, які не здійснюють премодерацію розділу з блогами чи колонками, не несуть жодної відповідальності за розміщення на їхніх платформах блогів сторонніх авторів до того моменту, доки не отримають скарги на зміст розміщеного матеріалу. Але у разі отримання такої скарги, онлайн-медіа мають провести самостійний аналіз того, чи висловлювання порушують правила розміщення блогів, чи інформації на власній платформі. І прийняти рішення про обмеження доступу до нього або ж інакшого маркування, яке б свідчило, що той чи інший матеріал порушує, чи може порушувати законодавство, внутрішні правила чи етичні стандарти. Або ж покластися на зовнішній аналіз (судовим або незалежним адміністративним органом чи органом саморегулювання).

Такий режим відповідальності є загальноприйнятим для посередників (так званих «intermediaries»): саме посередником є платформа для розміщення блогів для блогерів, подібно до того як посередником є соцмережа для постів власних користувачів. Це знайшло відображення у Директиві ЄС про електронну комерцію, Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2018)2 про ролі та обов’язки Інтернет-посередників та практиці Європейського суду з прав людини (зокрема у Delfi AS v Estonia, MTE and Index.hu v Hungary, Pihl v Sweden та інших). Його не слід розглядати як «цензуру»: цензурування матеріалів – це, передусім, практика недопущення їх до випуску або ж вимога до внесення змін до них після публікації. Реагування на порушення та вчинення певних дій платформою щодо їхнього припинення є одним зі способів регулювання, аналогічним до модерації контенту в соцмережах у разі, якщо він не відповідає Стандартам спільноти чи іншим подібним правилам.

З огляду на це, онлайн-медіа несуть відповідальність за порушення журналістських стандартів як платформи для розміщення авторської журналістики, що не перебуває під їхнім редакційним контролем, лише у випадку відсутності реакції на скарги зі сторони своєї аудиторії. Водночас, на таких онлайн-медіа лежить обов’язок забезпечити зручні механізми комунікації між своїми споживачами та дописувачами до блогів або подібних розділів онлайн-медіа. У зв’язку з цим, Комісія рекомендує Інтернет-виданням:

  • створити зручний механізм надсилання скарг на контент, що може порушувати вимоги журналістської етики, який розміщується у частинах веб-сайту, що не перебувають під редакційним контролем медіа;
  • передбачити в правилах роботи відповідних розділів онлайн-медіа чіткі положення, що регламентували б порядок розгляду скарг, містили б перелік заборонених категорій контенту, а також заходів, що можуть бути вжиті до матеріалів-порушників та їхніх авторів;
  • заохочувати авторів у відповідних розділах онлайн-медіа розмежовувати свою професійну та активістську афіліації задля створення у аудиторії блогів чи колонок належного розуміння того, у якій ролі перед ними виступає автор матеріалу;
  • забезпечити надсилання отриманих скарг до авторів таких колонок чи блогів для належної реакції журналістів на зауваження;
  • у разі відсутності реакції на отримані скарги зі сторони авторів немодерованих матеріалів, які є журналістами, вдатися до самостійного аналізу розміщених матеріалів на предмет їхньої відповідності вимогам журналістської етики, або звернутися до органів саморегулювання за необхідною експертизою.
Поділитись