Щодо матеріалу інтернет-видання «Дніпровська панорама» про дорожньо-транспортну пригоду в Дніпрі

Обставини справи

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від директора департаменту моніторингу рівних прав і свобод Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валентини Осадчої на матеріал Это провокация: в Днепре прокомментировали инцидент, когда мусоровоз наехал на коляску від 5 липня 2022 р. (авторка – журналістка Альона Полуянова).

На думку авторки скарги, матеріал містить ознаки поширення мови ворожнечі стосовно представників ромської національної спільноти.

«Зазначення етнічного походження ймовірного правопорушника є проявом мови ворожнечі – відтворюванням негативних стереотипів та формуванням ксенофобних настроїв щодо ромської національної спільноти. Такі дії є неприпустимими, адже сприяють закріпленню упередженого ставлення до зазначеної категорії осіб, створюють негативний образ всієї етнічної спільноти та можуть призводити до посилення їх стигматизації та дискримінації в суспільстві», – зазначається у зверненні.

За словами заявниці, «відеоматеріал, розміщений на сайті, не дозволяє ідентифікувати осіб, натомість в інформаційних повідомленнях висловлено припущення щодо їхнього етнічного походження, що демонструє упереджене ставлення до представників конкретної національної спільноти».

Авторка звернення вбачає ознаки порушення п. 15 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія з журналістської етики звернулася до інтернет-видання «Дніпровська панорама» за коментарем стосовно публікації. Відповідь від редакції не надійшла. 

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Оскаржуваний матеріал присвячений резонансному дорожньо-транспортному інциденту, який стався у Дніпрі. Авторка публікації посилається на відео, де начебто зафіксовано, як автомобіль-сміттєвіз наїхав на дитячий візок. Журналістка поспілкувалася з заступником директора компанії, якій належить автомобіль, при цьому співрозмовник заперечив факт порушення водієм правил дорожнього руху.

«Замдиректора “Экологии-Д” предполагает, что сам маневр – это провокация, чтобы сбить денег с водителя грузовика, который совершили, предположительно, цыгане», – зазначає видання.

Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

В цьому випадку згадування етнічної приналежності учасників дорожньо-транспортної пригоди недоречне, оскільки порушення законів жодним чином не пов’язане з певною національністю. Згадка про національність людини або людей, які є учасниками ДТП або інших правопорушень,  формує негативне ставлення до всієї етнічної групи, створює враження про неї як про загрозу всьому суспільству. 

Крім того, авторка вживає неприйнятний термін «цигани», який у даному контексті має різко негативний відтінок, посилює шкідливі стереотипи і дискримінує ромську спільноту. 

Таким чином, оскаржуваний матеріал містить ознаки порушення пункту 15 Кодексу. 

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

У публікації «Дніпровської панорами»  міститься посилання на «відео анонімного автора», поширене в соціальних мережах. Невідомо, чи зробила журналістка спробу зв’язатися з автором відео або перевірити справжність цього запису. Самого відео в матеріалі також немає, хоча є підводка до нього. Єдине, що може свідчити про наявність такого запису, – це скріншот на початку матеріалу. 

Видання повідомляє про позицію протилежної сторони конфлікту, не поспілкувавшись із жодним із її представників і не перевіривши слова співрозмовника, який стверджував, нібито учасниками та очевидцями ДТП були роми, та звинуватив їх у злочинних діях. 

Журналістка приймає бік однієї сторони і зневажливо відгукується про іншу:  «Компания-мусороперевозчик со своей стороны хотела написать заявление в полицию, но “пострадавшие в ДТП” дали задний ход делу, когда поняли, что их маневр раскрыт».

Цей фрагмент ілюструє відсутність відокремлення фактів від суджень і припущень – тобто про порушення пункту 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Висновки і рекомендації

Розглянувши скаргу на матеріал Это провокация: в Днепре прокомментировали инцидент, когда мусоровоз наехал на коляску, Комісія з журналістської етики встановила наявність у публікації порушень пп. 6, 9 і 15 Кодексу етики українського журналіста і виносить інтернет-виданню «Дніпровська панорама» та журналістці Альоні Полуяновій попередження. 

Раніше Комісія вже ухвалювала рішення щодо матеріалів, де містилася дискримінація за етнічною ознакою, а також рекомендації, як уникнути такого порушення:

Щодо новини про крадіжки, начебто вчинені ромами на Чернігівщині

Щодо скарги на публікацію РБК-Україна «Сімейний бізнес: в Одесі маленький ром крав товар, поки його мама відволікала продавщицю»

Заява Комісії з журналістської етики щодо недопущення випадків дискримінації в журналістській діяльності

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям: 

• Не зазначати національність особи (осіб) у повідомленнях про скоєні правопорушення, адже злочинність не має національності. Уникати узагальнень, які створюють враження, нібито ціла етнічна група схильна вчиняти правопорушення.
• Утримуватися від публікації новин про правопорушення, якщо такі новини грунтуються лише на інформації, поширеній у соціальних мережах. Ретельно перевіряти таку інформацію в офіційних джерелах і повідомляти аудиторії про результати або спроби такої перевірки. 
• Висвітлювати різноманітні теми і події, пов’язані з життям етнічних груп, боротися з негативними стереотипами та стигматизацією окремих етнічних груп – зокрема, ромів.
• Використовувати коректну термінологію, коли йдеться про назву народу.
• Уникати трансляції меседжів, що можуть розпалювати ненависть на етнічному грунті, – в тому числі повідомлень і коментарів із соціальних мереж. Медіа не мають ставати майданчиком для ретрансляції дискримінаційних висловлювань. Варто утримуватися від прямого цитування осіб, які припускаються «мови ворожнечі». В разі, якщо такі заяви пролунали (наприклад, у прямому ефірі), журналісти повинні чітко відмежуватися та негайно дати оцінку цим висловлюванням.
• Однозначно засуджувати напади на ґрунті ненависті та вербальну агресію до груп людей за етнічною ознакою. Не протиставляти в своїх матеріалах людей різних національностей, не відокремлювати одну етнічну групу від решти суспільства.
• Редакціям варто не лише виправляти помилки в матеріалах, пов’язаних із висвітленням життя етнічних груп, а й пояснювати аудиторії, в чому полягала помилка та як медіа планує уникати таких помилок у майбутньому.