Щодо матеріалів про ПП «Торговий дім «Галпідшипник»

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 11 червня 2021 року надійшла скарга ПП «Торговий Дім «Галпідшипник» на 13 матеріалів у різних медіа, у яких йшлося про компанію та її можливе спонсорування нелегальних збройних формувань, що здійснюють агресію проти України на тимчасово окупованих територіях. 8 з них було опубліковано на новинних агрегаторах (три з яких, My.ua, полтавська та львівська Strichka.com обмежили доступ до матеріалу після звернення Комісії), а матеріал з ресурсу Znaj.ua було видалено ще до початку аналізу справи Комісією. Тому вони, відповідно до підходів, висловлених Комісією у своїй заяві щодо публікацій матеріалів на новинних агрегаторах та з огляду на Положення про Комісію з журналістської етики, не розглядатимуться в рамках цієї справи.

Виходячи з цього, предметом аналізу Комісії в рамках цього рішення будуть 4 матеріали:

1. матеріал Інтернет-видання «Голос.UA» «“Галподшипник” помогает оккупантам ремонтировать технику, которая убивает воинов ВСУ, – эксперт», який було опубліковано 21 квітня 2021 року, доступний за посиланням: https://golos.ua/news/galpodshypnyk-pomogaet-okkupantam-remontyrovat-tehnyku-kotoraya-ubyvaet-voynov-vsu-ekspert;
2. матеріал Інтернет-видання «Lenta.ua» «Галподшипник» помогает с ремонтом техники боевикам «ДНР», – эксперт», який було опубліковано 21 квітня 2021 року за авторством Євгенія Мєдвєдєва, доступний за посиланням: https://lenta.ua/galpodshipnik-pomogaet-s-remontom-tehniki-boevikam-dnr-ekspert-96063/;
3. матеріал Інтернет-видання «КиевVласть» «Шведська компанія SKF спонсорує бойовиків ДНР запчастинами для техніки, – політолог», який було опубліковано 2 червня 2021 року за авторством Олексія Вєтрова, доступний за посиланням: https://kievvlast.com.ua/news/shvedska-kompaniya-skf-sponsorue-bojovikiv-dnr-zapchastinami-dlya-tehnikipolitolog;
4. матеріал Інтернет-видання “Антикор”, доступний за посиланням: https://antikor.com.ua/articles/461203-shvedsjka_skf_vede_biznes_z_prodahu_avtozapchastin_u_dnr_ta_sponsoruje_bojovikiv_-_ekspert.

Перші два матеріали є редакційною обробкою посту у мережі Facebook «блогера та політичного експерта» Назара Приходька. В ньому йдеться про продовження роботи одного з підприємств компанії-заявниці на тимчасово окупованій території. Наводяться дані про те, що керівник тамтешньої філії перереєстрував її за «законодавством» так званої «ДНР», а матеріали для виробництва доставлялися до Донецька контрабандними схемами через Маріуполь. Назар Приходько говорить про те, що з етичних міркувань співпрацю з «Галпідшипником» припинили низка європейських постачальників. Блогер звинувачує заявника в колабораціонізмі та закликає відновити кримінальне провадження проти керівництва компанії-заявниці. Обидва матеріали містили посилання на пост блогера у Facebook; втім, на момент розгляду справи цей пост було вилучено з публічного доступу. Скріншот посту можна побачити на іншому ресурсі, на який посилається «Голос.UA».

Третій та четвертий матеріали базуються на дописі іншого «політтехнолога» Олексія Голобуцького у мережі Facebook, є редакційною обробкою цього допису, а також продовжують тему перших двох матеріалів. Зокрема, сам Олексій Голобуцький у своєму дописі в соцмережі згадує допис Назара Приходька. У ньому він розповідає про продовження продажів шведських підшипників SKF на тимчасово окупованій території. Він згадує тезу директора компанії-заявниці Олександра Тільмана про те, що філія в так званій «ДНР» не має жодного стосунку до української компанії, а продаються підшипники з захоплених складів. Втім, блогер доходить висновку, що за 7 років з моменту окупації запасів на складах могло не вистачити і стверджує про наявність ланцюга постачання продукції українського та шведського підприємств до Донецька. Він закликає спецслужби звернути увагу на цю ситуацію, а також наводить у дописі документи, що можуть стверджувати про причетність окремих компаній та ФОПів до торгівлі підшипниками. Обидва матеріали містять вмонтований допис Олексія Голобуцького.

На думку компанії-заявниці, у матеріалі було допущено порушення вимог пунктів 4, 6, 9, 10 та 19 Кодексу етики українського журналіста.

1 вересня 2021 року Комісія звернулася з листом до згаданих Інтернет-видань з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Інтернет-видання «КиевVласть» відповіло в той же день, стверджуючи, що матеріал позначено тегом «позиція»; редакція ж готова розглянути можливість публікації спростування інформації за умови звернення заявника чи компанії SKF напряму до редакції. 2 вересня 2021 року свою відповідь надало Інтернет-видання «Антикор», зауваживши, що матеріал розміщується у розділі «Позиція», а тому у незбалансованості та упередженості можна звинуватити саме експерта, а не редакцію; цю ж позицію можна розділяти або ні. Відповідей від Інтернет-видань «Голос.UA» та «Lenta.ua» отримано не було.

Заявник не скористався запропонованим виданням «КиевVласть» правом на відповідь і попросив Комісію розглянути скаргу по суті. В той же час, Комісія зазначає, що відповідно до її мандату, вона має повноваження встановлювати лише відповідність матеріалів вимогам Кодексу етики українського журналіста. Саме тому Комісія не аналізуватиме цю справу на предмет відповідності поширеної інформації законодавству України. Вона також не розглядатиме справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».

Щодо порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу

Дотримання стандартів, зазначених у пункті 6 Кодексу, вимагає від журналістів та Інтернет-видань верифікації всіх фактів, наведених у матеріалі, за допомогою належних джерел. Це має слугувати запобіжником від перекручувань фактів та маніпуляцій щодо формування ставлення до тої чи іншої особи або події, особливо у випадках, коли матеріал стосується потенційної протиправної діяльності. Навіть більшого значення, з огляду на чутливість ситуації на фронті, дотримання цього стандарту набуває у контексті звинувачень у співпраці з силами, які здійснюють ефективний контроль над тимчасово окупованими територіями. Пункт 9 Кодексу також встановлює додатковий запобіжник щодо неприпустимості поширення інформації, що містить необґрунтовані звинувачення та є упередженою.

Перший та другий матеріали спираються на допис у соцмережі, який не містить жодних документальних підтверджень зазначених тез. Назар Приходько не наводить доказів перереєстрації колишньої донецької філії компанії-заявниці відповідно до «законодавства» так званої «ДНР», не підтверджує інформацію про припинення співпраці європейськими партнерами з компанією-заявницею з етичних причин, а також не наводить джерел інформації про здійснення транзитного потоку до Запоріжжя відповідних запчастин чи про тиск Олександра Тільмана з метою закриття провадження проти компанії у Службі безпеки України. Хоча подібний стиль подання інформації може бути припустимим для допису у соцмережі, медіа, що самостійно публікують відповідну інформацію, мають її верифікувати – як провівши власне дослідження, так і звернувшись до автора допису. Тому у цьому випадку можна говорити про те, що медіа додатково були зобов’язані усунути упередженість, якою пронизаний первинний допис у Facebook.

Третій та четвертий матеріали також спираються на допис у соцмережі. Втім, вони доповнені фотографіями документів, що свідчать про перереєстрацію колишньої донецької філії підприємства, та накладних, що містять реквізити і символіку компанії-заявниці та у яких йдеться про продаж продукції компанії вже після початку окупації окремих районів Донецької області. Олексій Голобуцький у своєму дописі також посилається на попередній допис у соцмережі Назара Приходька, таким чином, доповнюючи його дані та надаючи їм більшої значущості. Ці документи та свідчення блогера дозволяють обґрунтовано стверджувати про те, що канал поставки продукції компанії-заявниці до Донецька може існувати, оскільки її продаж відбувається там у 2021 році.

З огляду на це, Комісія вважає, що порушення вимог пунктів 6 та 9 Кодексу допущене лише у перших двох публікаціях.

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Пункт 10 Кодексу передбачає вимоги до збалансованості подання інформації. Для його дотримання, особі чи компанії, яку звинувачують у протиправній діяльності, має бути надана можливість прокоментувати ситуацію та надати власне бачення щодо конкретного факту чи події.

У всіх матеріалах, що розглядаються в рамках цієї скарги, ПП «Торговий дім «Галпідшипник» зазнає критики та звинувачень у потенційно протиправній діяльності та співпраці з силами окупантів. Втім, жодне видання не звернулося до компанії-заявниці за коментарем щодо її позиції щодо можливих зловживань та продажу їх продукції в ОРДО, обмежившись редакційною обробкою та цитуванням дописів двох користувачів у соціальних мережах. Відповідно, в усіх чотирьох матеріалах медіа припустилися порушень пункту 10 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 4 Кодексу

Пункт 4 Кодексу стосується передусім висвітлення судових процесів та гарантує презумпцію невинуватості. В той же час, він не обмежує можливості медіа висловлювати обґрунтовані звинувачення у протиправній діяльності тієї чи іншої компанії. Варто також наголосити, що при висвітленні питань, які є предметом суспільного інтересу, межі критики для компаній, задіяних у потенційно протиправній діяльності є вищими, особливо у сфері, що стосується поставок товарів, які можуть використовуватися для ремонту військової техніки.

Третій та четвертий матеріал не містить висловлювань, які можна було б потрактувати як найменування компанії-заявниці чи її представників злочинцями. У перших двох матеріалах використовується слово «колабораціонізм». Втім, він відсутній у Кримінальному кодексі України і використовується для побутового означення співпраці з ворогом. З огляду на це, Комісія вважає, що порушення пункту 4 Кодексу у матеріалах в рамках розгляду цієї скарги відсутні.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що:

1. матеріал Інтернет-видання «Голос.UA» «“Галподшипник” помогает оккупантам ремонтировать технику, которая убивает воинов ВСУ, – эксперт», який було опубліковано 21 квітня 2021 року та матеріал Інтернет-видання «Lenta.ua» «Галподшипник» помогает с ремонтом техники боевикам «ДНР», – эксперт», який було опубліковано 21 квітня 2021 року за авторством Євгенія Мєдвєдєва, порушують вимоги пунктів 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста;
2. матеріал Інтернет-видання «КиевVласть» «Шведська компанія SKF спонсорує бойовиків ДНР запчастинами для техніки, – політолог», який було опубліковано 2 червня 2021 року за авторством Олексія Вєтрова, та матеріал Інтернет-видання «Антикор» «Шведська SKF веде бізнес з продажу автозапчастин у ДНР та спонсорує бойовиків, – експерт», який було опубліковано 2 червня 2021 року, порушують вимоги пункту 10 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія висловлює публічний осуд Інтернет-виданням «Голос.UA», «Lenta.ua» та Євгенію Мєдвєдєву, та, з огляду на їх співпрацю, виносить дружнє попередження Інтернет-виданням «КиевVласть», «Антикор» та Олексію Вєтрову.

Відповідно до заяви щодо публікацій матеріалів на новинних агрегаторах, Комісія звернеться до новинних агрегаторів, на матеріали яких було подано скаргу, з проханням обмежити доступ до матеріалів або ж маркувати їх як такі, що порушують вимоги Кодексу етики українського журналіста.

Комісія нагадує про необхідність обережно ставитися до висвітлення інформації, пов’язаної з можливим вчиненням злочину, і рекомендує медіа:

• під час висвітлення таких тем чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
• наводити підтвердження кожному звинуваченню, висунутому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
• дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, достатню можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення.

Рішення підготовлено у рамках проєкту, що реалізується за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.