«Комісія з журналістської етики упродовж 2025 року продовжувала виконувати свою головну місію — застосовувати інструменти саморегулювання для підтримки журналістів і медіа в підвищенні якості журналістських матеріалів через дотримання Кодексу етики українського журналіста. Це було особливо важливо в умовах припинення діяльності найбільшої донорської організації — USAID, адже ті, хто звертається до КЖЕ по судження з болючих питань журналістської етики, розраховують на стабільну й фахову допомогу органу саморегулювання.
Зі свого боку, журналістська спільнота працює задля цілісності українського суспільства, а вимогливість до себе й колег є однією з ключових запорук нашого поступу — так само як готовність і здатність підтримувати одне одного у скрутні часи. Україна є частиною Європи, тож розуміння й солідарність європейських колег і донорів зрештою допомогли компенсувати нестачу ресурсів, спричинену заокеанським волюнтаризмом.
Про роботу КЖЕ в цей надскладний для України рік — далі у звіті. Теза про те, що свобода є усвідомленою необхідністю, не є новою, однак щоразу її доводиться відстоювати новими способами. Наскільки це вдалося цього разу — оціните ви, шановні колеги, а також усі, кому не байдужа свобода слова і хто цінує журналістику, засновану на цінностях та дотриманні етичних стандартів», — Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики.
Рішення та рекомендації КЖЕ
У 2025 році КЖЕ отримала 156 скарг на журналістський контент й оприлюднила 17 рішень.
Крім того, Комісія підготувала 8 заяв і рекомендацій щодо дотримання етичних норм і стандартів журналістської професії. Ось деякі з них:
- Заява Комісії з журналістської етики щодо етичних стандартів у викладанні журналістики в Україні;
- Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо уникнення етичних порушень у заголовках новин;
- Заява КЖЕ щодо необхідності збереження і посилення Комітету ВРУ з питань свободи слова;
- Заява КЖЕ щодо матеріалів про успішні історії бізнесу, зокрема інтерв’ю Forbes Ukraine з Сергієм Тігіпком;
- Як медіа не поширювати мову ворожнечі. Рекомендації Комісії з журналістської етики.
Протягом року ми отримували запити від журналістів щодо допублікаційної експертизи матеріалів. Комісія відзначає та вітає підвищення готовності журналістів та редакцій дотримуватися вимог кодексу етики у своїй роботі, дослухатися до рекомендацій та виправляти помилки. Це робить українську журналістику якіснішою.
Гаряча лінія з питань етики і стандартів для журналістів
У 2025 році після перерви Комісія відновила роботу Гарячої лінії, щоб і надалі підтримувати культуру професійної та чесної журналістики й зміцнювати довіру до медіа. Упродовж року ми отримали 60 запитів. Ось кілька тем, з якими зверталися найчастіше:
- Гаряча лінія КЖЕ: які авторитетні медіа варто використовувати для перевірки інформації;
- Гаряча лінія КЖЕ: успішні кейси дотримання етичних стандартів в українських медіа;
- Гаряча лінія КЖЕ: чи планують вдосконалення Кодексу етики українського журналіста;
- Гаряча лінія КЖЕ: чому самоплагіат порушує журналістську етику;
- Гаряча лінія КЖЕ: чому варто використовувати фемінітиви.
Велика кількість звернень свідчить про те, що українські журналісти й редакції активно шукають професійні орієнтири та прагнуть працювати відповідально, навіть у складних умовах воєнного часу. Гаряча лінія залишається важливим інструментом підтримки саморегуляції та утвердження високих стандартів журналістики в Україні.
Правила й політики для редакцій
КЖЕ підтримує відкриту комунікацію з журналістами та редакціями, наголошуючи, що в системі саморегуляції саме їхня позиція та готовність брати відповідальність за якість контенту, дотримання стандартів, достовірність інформації та виправлення помилок є ключовими. Ми також допомагаємо медіа вибудовувати потрібні інструменти — зокрема, розробляти редакційні політики, налагоджувати зворотний зв’язок із аудиторією та забезпечувати можливість подати скаргу.
Протягом 2025 року на сайті КЖЕ продовжив роботу розділ «Відповідальні медіа». Мета цієї ініціативи — підтримувати високі стандарти журналістики та забезпечувати читачам простий і прозорий механізм повідомлення про помилки або можливі порушення етичних норм.
У 2024 році до переліку відповідальних медіа приєдналися «Суспільне мовлення», NGL.media, Nikcenter, «20 хвилин» і «Сила правди». У 2025 році до них долучилися «Накипіло», «Перший Криворізький», «Обрії Ізюмщини» та Район.in.ua.
Протягом 2025 року зросла кількість медіа, які впроваджують або оновлюють власні політики, спрямовані на зміцнення етичних стандартів та забезпечення гендерної рівності в контенті. Більшість цих напрацювань ґрунтуються на Політиці ґендерної рівності в медійному контенті, розробленій Комісією з журналістської етики у співпраці з ГО «Жінки в медіа».
Зокрема, «Громадське радіо» оновило гендерну політику редакції, 1+1 media підтримала Політику гендерної рівності в медійному контенті, а видання «Український тиждень» затвердило власну редакційну політику з гендерної рівності. Нагадаємо, що у 2024 році цю політику вже ухвалили «Українська правда», телекомпанія «Київ» та «Еспресо».
Крім того, Наглядова рада Суспільного мовлення схвалила Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI). До розробки Концепції долучилися українські й міжнародні експерти. Серед них — Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа» та членкиня Комісії з журналістської етики.
Навчання і просвіта
На початку 2025 року команда КЖЕ презентувала третє видання «Практикуму із журналістської етики». Його ключова особливість — практичний блок із завданнями для самостійної роботи та підказками до них. До посібника увійшли рекомендації та практичні поради, підготовлені на основі експертизи членів і членкинь КЖЕ. Авторам вдалося проаналізувати найпоширеніші порушення Кодексу етики українського журналіста й запропонувати інструменти, які допомагають медійникам застосовувати етичні стандарти у щоденній роботі.
У квітні КЖЕ спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України провела у Закарпатті семінар «Саморегулювання медіа: правила для нової реальності» для представників національних і регіональних медіа, зокрема з прифронтових областей. Захід став майданчиком для глибшого обговорення актуальних етичних викликів і професійних стандартів. Напрацювання учасників були використані для подальшого вдосконалення рекомендацій із саморегулювання.
У червні члени КЖЕ виступили на двох масштабних медіаподіях. 27 червня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення організувала круглий стіл, який об’єднав понад 180 друкованих медіа онлайн та представників галузі з усієї країни. Від КЖЕ участь взяли Діана Дуцик та Олексій Погорелов.
27–28 червня у Києві відбувся форум «Воєнні медіавиклики 2025: стійкість», присвячений роботі українських медіа в умовах війни. Учасники обговорювали стійкість журналістів, виклики інформаційної боротьби, інструменти технологічного розвитку та критичне мислення. КЖЕ представили Андрій Куликов і Світлана Остапа.
Окремим напрямом роботи Комісії стала просвіта через регулярні події. Протягом 2025 року ми провели вісім онлайн-лекцій і дискусій для журналістів. Записи всіх заходів доступні на YouTube-каналі КЖЕ.
Міжнародні досягнення
У 2025 році українську незалежну пресу вперше в історії відзначили «Золотим пером свободи» від Всесвітньої асоціації видавців новин (WAN-IFRA) під час Всесвітнього конгресу новинних медіа у Кракові. Нагорода вшанувала жертви та відданість українських журналістів, їхній професіоналізм і прагнення дотримуватися найвищих стандартів у воєнний та мирний час. Нагороду від імені українських медіафахівців прийняли директорка Асоціації видавців регіональної преси України (АНРВУ) Оксана Бровко та президент Української асоціації медіабізнесу (УАМБ), член Комісії з журналістської етики (КЖЕ) Олексій Погорелов.
Це визнання підкреслює важливість роботи українських місцевих і регіональних журналістів, які висвітлюють війну під постійною загрозою, борються з дезінформацією та забезпечують громадян життєво важливою інформацією.
А у вересні 2025 рокучлен КЖЕ Олексій Погорелов взяв участь у 26-й конференції Альянсу незалежних пресрад Європи (AIPCE) у Чорногорії. На панелі «Медіа й саморегуляція в умовах війни й політичного тиску» він представив український досвід саморегуляції під час повномасштабної війни, зокрема реагування КЖЕ на воєнну пропаганду та дезінформацію й важливість дотримання етичних стандартів у кризових ситуаціях.
Участь у конференції сприяла обміну досвідом із європейськими колегами, які стикаються з війною, конфліктами та поляризацією у медіапросторі. КЖЕ поділилася своєю роллю у захисті незалежної журналістики на міжнародному рівні та поверненні до Альянсу після виключення російської колегії, яка не відповідала статуту AIPCE. Подія підкреслила важливість спільної роботи заради прозорості, етики та незалежності медіа.
Партнерства й співпраці
У травні 2025 року КЖЕ підписала меморандум про співпрацю з Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова. Метою цього є координація зусиль щодо розвитку співрегулювання та саморегулювання діяльності медіа і журналістів в Україні.
«Саморегуляція — це про розуміння викликів часу: війна, швидкість інформації, етичні дилеми щодо висвітлення трагедій. Коли журналісти самі приймають рішення з урахуванням етичних норм — це найкращий прояв професіоналізму», — голова Комітету Ярослав Юрчишин.
КЖЕ підтримувала якісну журналістику в межах конкурсу «Честь професії». У 2025 році Комісія вчетверте відзначила медійників у спеціальній номінації, присвяченій професійним стандартам, журналістській етиці та саморегулюванню. До участі надійшло 50 матеріалів — удвічі більше, ніж у 2024 році.
Переможницею спеціальної номінації «Найкращий матеріал на тему дотримання професійних стандартів і журналістської етики під час війни» стала Інна Варениця з матеріалом «Між професійним та особистим», опублікованим на сайті LB.ua. Наявність цієї номінації привертає увагу до відповідальності журналістів, стимулює підвищення якості публікацій і популяризує дотримання стандартів у медіа.
У листопаді 2025 року в Києві пройшов Donbas Media Forum. Комісія стала програмним та інформаційним партнером заходу. У межах програми третього дня за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України КЖЕ організувала батл «Своя своя не познаша? Журналісти vs блогери: як знайти спільну етику», де представники обох спільнот обговорювали межі професійної відповідальності, стандарти достовірності та спільні етичні орієнтири для сучасної медіасфери. Дякуємо організаторам за запрошення, а також за те, що українська медіаспільнота має майданчик для відкритого діалогу й дискусії.
Подяки
Дякуємо нашим партнерам, журналістам і редакціям, студентам і викладачам факультетів журналістики, а також усім заявникам і скаржникам — всім, хто своєю щоденною працею сприяє утвердженню етичної журналістики в Україні.
Особлива подяка партнерам, які підтримують медійні ініціативи в складний час: ЮНЕСКО та народу Японії, Європейській федерації журналістів (EFJ), Раді Європи та Програмі підтримки ОБСЄ для України.
Ми також щиро вдячні членам і членкиням Комісії, які щодня виконують свої обов’язки на волонтерській основі.
Як минув 2024 рік для Комісії з журналістської етики. Підсумки.