15 грудня 2025 року голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин оприлюднив список журналістів і журналісток, які зазнавали незаконного стеження з боку фігурантів так званої «справи Міндіча».
У цьому переліку є й прізвище нашого колеги — голови Комісії з журналістської етики Андрія Куликова. Раніше сам факт стеження (без оприлюднення імен) підтвердив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов під час засідання Комітету з питань антикорупційної політики. За його словами, незаконно зібрані «профайли» містили адреси проживання, паспортні дані та іншу закриту інформацію, яку, ймовірно, отримували за сприяння представників правоохоронних органів.
Комісія з журналістської етики рішуче засуджує практику незаконного стеження за журналістами, збір інформації про їхнє приватне життя та будь-які інші спроби тиску. Такі дії не лише відтворюють неприйнятні практики 1990-х і початку 2000-х років — вони несумісні з демократичними стандартами, суперечать Конституції України та міжнародним зобов’язанням держави, а також становлять пряму загрозу свободі слова й національній безпеці в умовах війни.
Український досвід свідчить: атаки на свободу слова та застосування «силових» практик щодо журналістів зрештою послаблюють державу, а не зміцнюють її. Кожна спроба контролювати журналістів через стеження або дискредитацію призводила до глибоких політичних криз, падіння довіри до влади та посилення впливу зовнішніх гравців.
В умовах повномасштабної агресії Росії протиправне порушення недоторканності приватного життя журналістів створює додаткові ризики, зокрема:
- такі практики можуть бути використані російськими спецслужбами для дискредитації українських інституцій, посилення суспільної недовіри та поглиблення розколу між громадянами й державою;
- зібрана незаконним шляхом інформація про журналістів може стати інструментом шантажу, вербування або створювати фізичну загрозу для репортерів, які працюють із темами оборони, безпеки та антикорупційних розслідувань.
З огляду на це Комісія вимагає:
- від правоохоронних органів — негайно та прозоро розслідувати факти порушення недоторканності приватного життя журналістів, оприлюднені у справі «Мідас», із публічним інформуванням про результати та притягненням винних до відповідальності;
- від політичного керівництва держави — публічно підтвердити нульову толерантність до незаконних операцій проти журналістів і чітко зафіксувати, що будь-які дії щодо представників медіа можуть здійснюватися виключно в межах закону, під судовим контролем та з дотриманням міжнародних стандартів;
- від Верховної Ради України — посилити парламентський контроль за діяльністю силових органів у частині втручання в роботу медіа, зокрема шляхом проведення парламентських слухань з цього питання.
Комісія переконана: свобода слова та безпека журналістів є фундаментальною передумовою стійкості української демократії в умовах війни.