Мова ворожнечі за ознакою статі часто виглядає буденно — як жарт або банальне узагальнення. Однак її наслідки для суспільства є набагато глибшими. Наприклад, дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) показало, що 29 % новин з ознаками мови ворожнечі в українських медіа містили саме сексистський контекст. Такі повідомлення сприяють стигматизації жінок і чоловіків, закріплюють дискримінаційні моделі поведінки, сіють розбрат та формують хибні уявлення про «нормальні» гендерні ролі.
В умовах війни, коли суспільство перебуває під великим стресом, будь-які повідомлення, що розділяють «одних» і «інших», можуть поглиблювати напругу, загострювати упередження й ставати інструментом маніпуляції. Саме тому медіа мають відігравати ключову роль у стримуванні таких проявів і створенні культури поваги й солідарності.
Щоб допомогти медіа розпізнавати прояви мови ворожнечі за ознакою статі, Комісія з журналістської етики підготувала рекомендації, в яких розповідається, як діяти медіа, щоб не допустити поширення мови ворожнечі за ознакою статі у свої матеріалах. Рекомендації створені на основі вебінару медіадослідниці Ольги Білоусенко.
Для того, щоб уникнути поширення мови ворожнечі за ознакою статі Ольга Білоусенко радить:
- Визнавати власну роль у протидії дискримінації
Медіа — один із важливих чинників у формуванні суспільних норм. Журналісти й редакції повинні усвідомлювати, що слова та образи, які вони обирають, можуть підсилювати нерівність або навпаки — сприяти її зменшенню.
- Дотримуватися етичних стандартів недискримінації
Кодекс журналістської етики забороняє дискримінацію за ознакою статі. Тому у медійних текстах, сюжетах чи аудіоматеріалах варто уникати принизливих, стереотипних формулювань і зневажливого тону щодо людей різної статі. Зокрема, не варто акцентувати на статі людини, якщо цього не вимагає тема матеріалу.
Наприклад, медіа мають утримуватися від вживання лексики, яка зображує жінок або чоловіків як «інших» або менш компетентних лише через їхню стать.
- Забезпечити збалансованість джерел
При підготовці матеріалів необхідно свідомо включати коментарі та експертні оцінки від жінок і чоловіків у співвідношенні, яке відображає реальність їхньої участі в суспільному житті. Це допомагає запобігти поширенню гендерних стереотипів.
- Уникати репродукції стереотипів
Медіа повинні якомога рідше послуговуватись образами «традиційної гендерної ролі» (наприклад: жінка — лише в сім’ї, чоловік — лише в політиці). Висвітлюючи історії жінок і чоловіків, важливо показувати їхню різноманітність і повну участь у всіх сферах життя — від економіки до захисту.
- Правильно реагувати на заяви, які можуть містити мову ворожнечі
Якщо в інтерв’ю або цитованих виступах з’являються сексистські або дискримінаційні вислови, журналісти мають не просто ретранслювати їх, а додавати контекст, балансувати з думками експерток і представниць відповідних груп, а також, за потреби, критикувати та спростовувати.
- Модерувати коментарі
Редакції повинні впроваджувати політику модерації коментарів у соцмережах та на сторінках
сайтів. Це дозволить вчасно виявляти та видаляти прояви мови ворожнечі, запобігати її
поширенню, а також створювати безпечний простір для читачів і читачок.
- Проводити моніторинг і самоаналіз
Редакції можуть самі оцінювати свої матеріали та практики: наприклад, аналізувати, як часто в їхніх публікаціях присутні гендерні стереотипи, чи збалансовано подано коментарі чоловіків і жінок. Внутрішній аудит таких матеріалів може бути частиною політики саморегуляції.
Роз’яснювати для аудиторії, чому це важливо
Медіа можуть створювати пояснювальні та освітні матеріали для глядачів і читачів про мову ворожнечі, сексизм і гендерні упередження. Пояснення механізмів дискримінації, прикладів, чому гендерна рівність — не просто «мода», а фундаментальна цінність, можуть підвищити обізнаність аудиторії.
Медіа мають не лише інформувати, але й формувати культуру поваги, рівності та безпеки. Уникнення мови ворожнечі за ознакою статі — не просто етична задача, а й внесок в об’єднання суспільства, особливо в часи викликів і трансформацій.
Комісія з журналістської етики закликає редакторів, журналістів і медіаменеджерів прийняти ці рекомендації як частину своєї редакційної практики та працювати над тим, щоб українські медіа були інклюзивними, відповідальними й просвітницькими.
Нагадаємо, Комісія з журналістської етики організувала серію подій, присвячених протидії мові ненависті в українському медіапросторі. Під час першого вебінару з Ліною Кущ йшлося про мову ворожнечі як фактор небезпеки; на другій зустрічі з Діаною Дуцик говорили про «Мову ненависті під час війни: як медіа уникнути стигматизації ВПО та ветеранів».
Серію вебінарів КЖЕ проводить за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи. Зміст подій є виключною відповідальністю авторів. Погляди, висловлені під час вебінарів, жодним чином не можуть тлумачитися як такі, що відображають офіційну думку Європейського Союзу чи Ради Європи.