Подати скаргу
Закрити пошук
25.11.2021

«Загалом у медіа є тенденція розповідати про проблеми, а не про рішення», – керівниця Центру екологічних ініціатив «Екодія»

«Загалом у медіа є тенденція розповідати про проблеми, а не про рішення», – керівниця Центру екологічних ініціатив «Екодія»

Центр екологічних ініціатив «Екодія» – організація, яка з 2017 року об’єднує експертів та активістів навколо ідеї збереження довкілля через вплив на прийняття рішень. Її найголовніші напрямки роботи – це зміна клімату, трансформація енергосистеми України та екологізація промисловості.

Говоримо з  Наталією Гозак, виконавчою директоркою «Екодія» про те, чому українські медіа більше висвітлюють проблеми, а не рішення в сфері екології, чому використання терміну «зміни клімату» є некоректним та існування фейкових еко-організацій, що лобіюють інтереси великих забрудників в ЗМІ.

Якщо говорити про взаємодію вашої організації та медіа, чи завжди подається коректно та повною мірою те, що ви розповідаєте журналістам?

Ми відслідковуємо згадки про нас, загалом це десь 100-150 згадок на місяць, переважно коментарі експертів «Екодії». Звичайно, всі згадки ми не переглядаємо, але приблизно можемо оцінити, що некоректної подачі близько 5-10%, тобто не так багато.

Однак, в нас є спостереження, що на жаль, загалом у медіа є тенденція розповідати про проблеми, а не про рішення. Нас просять особливо говорити про наслідки зміни клімату та чому ми всі загинемо, тобто про негативний компонент. Коли ж ти починаєш акцентувати на розв’язанні проблеми та що потрібно для цього зробити, ось тут деякі журналісти маніпулятивно зміщують фокус, мовляв, а що влада має робити.

Насправді ж, спільні дії потрібні на всіх рівнях: міжнародному, національному, місцевому та індивідуальному. Тому я би не говорила, що поширені відверті викривлення, але от акценти ЗМІ розставляють не зовсім так, як ми, екологічні організації, хотіли би передати. Наш акцент на тому, що треба зробити. Часто це або взагалі вирізається, або лишається умовно одне чи два слова.

Фото з фейсбук-сторінки Наталії Гозак

Крім того, згідно з дослідженням «Довкіллєва проблематика в публічному інформаційному просторі України», тема екології та навколишнього середовища за весь період з 2019 по червень 2021 становить лише 2,3% медіаполя українських загальнонаціональних ЗМІ та 3% регіональних медіа. Це дуже малий відсоток новин, щоби споживачі інформації зрозуміли, що насправді відбувається зараз з екологією в Україні.

Чи буває, що медіа вживає некоректну термінологію щодо змін клімату та екології?

Дуже поширена помилка – це використання словосполучення «зміни клімату». Що є некоректним. Правильно говорити – «зміна клімату». Тому що, кліматична система одна, що доведено вже кілька десятиліть тому. Як, наприклад, в англійській мові є аналог –  «climate change», а не «сhanges». Також не зовсім вірним є використання екології, яка по-суті, є наукою, в усіх можливих комбінаціях: «екологія душі», «екологія влади», «екологія підприємства».

Чи помічали ви порушення журналістських стандартів при висвітленні теми екології та/або зміни клімату?

Я би не сказала, що ця тема є дуже привабливою для маніпуляцій. Переважно в тематиці довкілля медіа найбільше зацікавлені в нагнітанні: «нам потрібен еколог, розкажіть нам коли ми усі помремо». Бувають також заходи, коли ти неочікувано приходиш на ефіри та виявляєшся з експертом протилежної точки зору. Довгий час це були, наприклад, ті що вважають, що змін клімату не існує, так звані «climate change deniers». Це не зовсім баланс сторін.

Які медіа пишуть про екологію найбільше, на вашу думку? А які – найбільш якісно та повно?

Ми бачимо, що такі медіа загальнонаціональні як: «Новое время», «Суспільне», «Телеканал 24», «Дзеркало Тижня» найбільше висвітлюють тематику змін клімату. Дуже добре і повно пише «Українська правда». Я також слідкую за BBC Україна, хоча там більше переклади англомовних матеріалів, а українські рідко з’являються. Також повно «Громадське» подає інформацію. Регіональні медіа нам важко відслідковувати. Однак, можемо сказати, що регіональні, на нашу думку, відрізняються тим, що можуть більш детально розказати. Вони також більш зацікавлені, складається враження, що часто вони більш позитивно налаштовані.

Які проблеми на сьогодні на Вашу думки існують при взаємодії журналістів та екоорганізацій?

З моєї точки зору це очікування медіа апокаліпсису, а також сприйняття екологів такими, які розка6жуть «як ми всі помремо». Це якийсь такий архетипний блок. Хоча так, мабуть, у кожній сфері є стереотипи. Як, наприклад, якщо ти айтішник, то відремонтуй нам холодильник.

Фото з фейсбук-сторінки Наталії Гозак

Чому, на вашу думку, журналісти недостатньо висвітлюють тематику екології та зміни клімату?

На мою думку, журналісти пишуть більше про те, що, як вони думають, хоче почути аудиторія, ніж про те, що має бути почутим. Знову ж таки, ці проблеми довкілля створюють наче присмак провини у людей. Це не завжди приємно людям читати. Тому що переважна більшість проблем щодо зміни клімату, можуть бути вирішені на рівні поведінки. Але звісно ж, ніхто не хоче чути, що робить щось не так.

Які саме тематичні напрямки ви вважаєте найцікавішими для висвітлення у медіа?

Якщо дуже коротко: кліматична криза, біорізноманіття і забруднення повітря. При цьому, ми бачимо, що зацікавленість журналістів у тій чи іншій темі, воно напряму пов’язано до подій в довкіллі. Ми коли плануємо свій рік, то знаємо, що, наприклад, липень – це цвітіння водойм і до нас прийдуть журналісти з питань якості води. У жовтні буде туман та смог, а тому медіа будуть звертатися з питань якості повітря. На кінець весни – це пожежі і тд.

Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоби тематиці екології медіа приділяли більше уваги?

З боку громадських організацій, ми намагаємося створювати інфоприводи, бо розуміємо, що журналісти не напишуть новину без нічого. Приводи можуть трапитися взагалі у світі, але впливати на Україну. Наприклад, надмірні повені – є наслідками змін клімату. Також варто робити дослідження з цікавими висновками, це добре підхоплює ЗМІ. Ми також трансформуємо такі дослідження, коли вони складні і великі – робимо цікаві, влучні вижимки.

З боку журналістів, хотілося би більшої вибірковості. Звичайно, усі думки мають бути представлені, але є громадські організації, які напряму лобіюють інтереси великого бізнесу. Тобто вони зареєстровані як громадські організації, але фінансуються, несуть думки і повністю контролюються великими забрудниками. Медіа має робити фактчекінг таких організацій та з уважністю і критичністю транслювати їх думки.

Це інтерв’ю стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Розвиток кліматичної журналістики в Україні через підтримку спроможності українських ЗМІ висвітлювати зміни клімату», який виконує Комісія з журналістської етики у партнерстві з Центром екологічних ініціатив “Екодія”. Погляди, висловлені в цьому матеріалі, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Поділитись