До Комісії з журналістської етики 26 вересня 2024 року надійшла скарга від Саранчі Валерії Олександрівни на матеріал Інтернет-видання «ТСН» за авторством журналістки Віри Хмельницької «Які 5 ознак “дешевої” жінки: така поведінка відштовхує чоловіків», опублікований 25 вересня 2024 року, розміщеної за покликанням: https://tsn.ua/other/yaki-5-oznak-deshevoyi-zhinki-taka-povedinka-vidshtovhuye-cholovikiv-2667039.html.
Заявниця стверджує, що на своєму сайті Tsn.ua «Телевізійна служба новин» опублікували матеріал, який може бути образливим для жінок, а також, що такий матеріал є мізогінним, підбурює стереотипи та зневажливе ставлення.
З метою забезпечення збалансованого розгляду звернень, Комісія з журналістської етики, як орган саморегуляції журналістів та редакцій, звернулась 24 жовтня 2024 року до редакції з проханням надати власні коментарі щодо відповідності вказаної публікації вимогам пунктів 9 («Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного»), 15 («Ніхто не може бути дискримінований через свою стать») Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів.
Того ж дня, вказана публікація була видалена Інтернет-виданням «ТСН» з мережі та наразі не доступна для перегляду.
Комісія з журналістської етики вітає усунення сексистського контенту Інтернет-виданням «ТСН», що може захистити аудиторію від шкідливих стереотипів і дискримінаційних висловлювань. Це демонструє готовність медіа реагувати на етичні зауваження і виправляти помилки.
Однак, Комісія звертає увагу, що без пояснень аудиторія може не зрозуміти, чому саме матеріал був вилучений, що може призвести до недовіри до медіа. Відсутність публічного діалогу позбавляє можливості навчити аудиторію розрізняти проблемний контент і допомогти їй зрозуміти, чому сексизм шкідливий. Важливо, щоб медіа не лише реагували на зауваження, але й інформували аудиторію про причини таких рішень, сприяючи більшій свідомості і медіаграмотності.
Багато західних медіа дотримуються політики, яка спрямована на те, щоб не просто видаляти контент, але й забезпечувати прозорість процесу. Якщо матеріал був видалений через порушення етичних стандартів, зокрема сексизм, расизм або дезінформацію, медіа зазвичай публікують заяви чи пояснення для аудиторії. Ці пояснення розкривають, що саме пішло не так і чому було прийнято рішення про видалення, тим самим сприяючи медіаграмотності та відновленню довіри.
Крім того, замість повного видалення, деякі видання віддають перевагу виправленню контенту. Це може бути маркування статті як виправленої, додавання примітки редактора або пояснення змін. Таким чином, аудиторія має доступ до оновленої версії, а видання демонструє свою відповідальність перед читачами.
Комісія з журналістської етики звертає увагу медіа та аудиторії, що матеріал «Які 5 ознак “дешевої” жінки: така поведінка відштовхує чоловіків», опублікований Інтернет-виданням «ТСН», містить як мізогінію, так і сексизм, що є порушенням Кодексу етики українського журналіста, зокрема статті 15, яка забороняє дискримінацію за ознаками статі та використання принизливих або образливих висловлювань щодо жінок.
Позиція матеріалу базується на тому, що основною метою жінки має бути привабливість для чоловіків. Вона зводить жінку до об’єкта, який має відповідати певним очікуванням, не враховуючи її як особистість з власними правами та потребами. Це порушує принципи рівності та недискримінації.
Крім того, авторка матеріалу принижує жінок, визначаючи їх через стереотипні категорії та негативні узагальнення. Використання терміна “дешева” для опису жінок знижує їхню гідність і зводить їх до поведінкових ознак, які, на думку авторки, роблять їх непридатними для уваги або поваги чоловіків.
Матеріал стверджує, що певні риси (як-от одержимість брендами, публікація відвертих фото, обмежений кругозір) автоматично роблять жінку “дешевою” та “відразливою для чоловіків”. Це знецінює індивідуальні вибори жінок і акцентує на тому, як вони мають відповідати стандартам, прийнятним для чоловіків. Такий підхід є сексистським, оскільки зводить цінність жінок до схвалення чоловіками.
У тексті матеріалу авторка не розмежовує факти від своїх суб’єктивних оцінок та суджень. Наприклад, у фразах на кшталт «Жінка, яка має нестабільну самооцінку, витрачатиме всю зарплату на дорогі речі», авторка подає особисті узагальнені судження як факти. Це не підкріплено жодними науковими дослідженнями або доказами. Що свідчить про порушення пункту 9 Кодексу етики «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного».
У публікації є низка припущень про наміри та поведінку жінок, але вони не марковані як гіпотези або припущення. Наприклад: «Такі люди за рахунок дорогих речей намагаються підвищити свою значимість» — це припущення про внутрішні мотиви людей, яке не має обгрунтування або підтвердження, але подане як беззаперечний факт. «Розумний чоловік оминатиме таку жінку» — це теж припущення про реакції чоловіків, яке не базується на фактах.
Комісія закликає медіа уважніше підходити до вибору тем матеріалів, уникати гендерних стереотипів та дискримінації, користуватися науково обгрунтованими джерелами, коли йдеться про психологію та поведінку людей, та належним чином відокремлювати «точку зору» від об’єктивного журналістського матеріалу.
Помічним у цьому може стати запровадження Політики гендерної рівності в медійному контенті, яку запропонувала КЖЕ спільно з ГО «Жінки в медіа». Ця політика може бути прийнята будь-яким типом медіа, незалежно від способу поширення інформації, повністю або інтегрована у вже існуючі документи.