На запитання медійників, в рамках роботи Гарячої лінії з питань етики і стандартів КЖЕ, продовжує відповідати Максим Дворовий, медіаюрист Лабораторії цифрової безпеки та Комісії з журналістської етики, член робочої групи з написання Закону про медіа.
Питання були отримані під час реєстрації на онлайн-лекцію КЖЕ «Новий Закон про медіа: що треба знати журналістам та редакціям?». Попередній розбір найпоширеніших запитань можна переглянути тут.
Запитання 18: “Дайте, будь ласка, роз‘яснення стосовно роботи інформаційних сайтів, що працюють без вихідних даних”
Відповідь: “У разі, якщо щодо відповідних сайтів, що мають ознаки онлайн-медіа, Нацрада встановлює ознаки порушення контентних вимог закону, то регулятор публікує щодо таких анонімних онлайн-медіа припис про усунення порушень вимог законодавства. Якщо анонімне онлайн-медіа збирає 3 (для незначних та значних порушень) або 2 (для грубих порушень) приписи за місяць і не усуває порушення, то воно може бути заблоковане Нацрадою без рішення суду”.
Запитання 19: “Як має відбуватися положення, що “цензура забороняється”? (ст. 4)”
Відповідь: “Це – конституційна норма. У разі, якщо журналісти відчувають тиск зі сторони власників чи органів державної влади, вони можуть скористатися кримінально-правовими заходами захисту, такими як звернення до Нацполіції з заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 171 КК України (перешкоджання діяльності журналіста)”.
Запитання 20: “Чи відбуватиметься перереєстрація друкованих ЗМІ?“
Відповідь: “Так, всі друковані медіа, які продовжуватимуть діяльність, матимуть перереєструватися упродовж року з набрання чинності законом – до 31 березня 2024 року, що, серед іншого, дозволить бодай частково очистити реєстр від видань, які є мертвими. Після закінчення агресії можна буде видавати друковані медіа без реєстрації. Перереєстрація буде безкоштовною”.
Запитання 21: “Що зміниться для роботи телеканалів?”
Відповідь: “Спрощуються окремі процедури реєстрації для каналів, що мовлять без використання радіочастотного ресурсу, запроваджується в перспективі певног очасу електронний кабінет для взаємодії з регулятором, спрощуються вимоги щодо звітування про прозорість медіавласності, з’являється можливість більше впливати на регулювання контенту через запровадження системи та механізмів співрегулювання”.
Запитання 22: “Якими є нові повноваження Національної ради? Чи не призведуть вони до узурпації регуляторної політики в Україні?”
Відповідь: “Нацрада отримує повноваження щдо нагляду за дотриманням контентних вимог друкованими та онлайн-медіа. Ці повноваження справді непритаманні регуляторам у Європі чи демократичних крїнах, хоча подекуди вони ними наділені. Втім, у відповідних державах також якісно працює правоохоронна система (може реагувати на окремі публікації) та саморегулювання, яке, на жаль, не є достатньо ефективним в Україні. Це призвело до втручання держави. Чи призведе це до негативних наслідків – буде видно з втіленням закону в практику. З огляду на те, що закриття медіа все одно можливе лише за рішенням суду, то запобіжників від сваволі достатньо. Також важливою є роль громадянського суспільства в моніторингу діяльності регулятора”.
Запитання 23: “Чи обмежує новий закон роботу інформаційних агентств?”
Відповідь: “Закон про медіа скасовує Закон України “Про інформаційні агентства”. Упродовж року з дня набрання чинності Законом про медіа (тобто до 31 березня 2024 року) інформаційні агентства, що діють на день набрання чинності Законом на підставі свідоцтв про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, можуть пройти реєстрацію як суб’єкти у сфері медіа з дотриманням вимог статті 63 цього Закону. Категорію медіа для перереєстрації мають обрати самі інформаційні агентства – найпевніше це будуть онлайн-медіа. Перереєстрація є безкоштовною.”
Запитання 24: “Чи є активна сторінка в соцмережах радіо онлайн виданням? Як регулюються соцмережі видань чи редакторів?”
Відповідь: “Ні, онлайн-медіа – це медіа, що регулярно поширює інформацію у будь-якій формі в цифровому вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті. Ключовою є наявність власного веб-сайту, тому соцмережі видань чи редакторів не регулюватимуться нормами цього закону і не підпадатимуть під юрисдикцію регулятора.”
Запитання 25: “Наскільки реальні загрози поширення російського контенту після прийняття цього закону?”
Відповідь: “Частина обмежень, передбачених буцімто для обмеження проросійського контенту, є такими, що не пройшли б випробування Європейським судом з прав людини та трискладовим тестом обмеження прав людини. До прикладу, окрім як через співпрацю з ФСБ РФ неможливо достеменно встановити чи у тої чи іншої людини в будь-який момент часу з 1991 року було громадянство РФ – а одна з заборон передбачає заборону на трансляцію пісень, в створенні яких брали участь громадяни РФ, якщо вони були громадянами в будь-який період з моменту розпаду СРСР. Критерії включення до чорних списків, хоч і з’явилися, але є заширокими. На таких нормах дещо популістично наполягали окремі фракції парламенту. Як це все працюватиме на практиці – буде видно.”
Запитання 26: “Наше онлайн-видання засноване одноіменною громадською органзацією. Як простіше офіційно зареєструватися (ЗМІ чи інформагентство) і яким наразі є відповідний механізм?”
Відповідь: “Інформаційного агентства як форми з набуттям чинності законом про медіа (31 березня 2023 року) більше не існуватиме, тому ви можете зареєструватися як онлайн-видання – це не є обов’язком, реєстрація онлайн-медіа залишається добровільною. У разі такого бажання, вам треба буде подати заяву за формою, затвердженою Нацрадою, де треба буде вказати відповідні відомості. Детальніше дивіться положення статті 63 Закону.”
Запитання 27: “Як змінюються квоти нац. продукту, державної мови?”
Відповідь: “У відсотковому відношенні – ніяк. Квоти в 90/80 відсотків української мови набувають чинності на 7,5 місяців раніше, аніж було закріплено раніше. Для мовної квоти змінюється база обрахування, вона тепер не включатиме рекламу”.
Запитання 28: “Будь ласка, розкажіть більше про критерії, які застосовуватимуться до визначення інформації такою, що підпадає під пп. 13, 14 ч. 1 ст. 36 ЗУ “Про медіа”
Відповідь: “Вони визначатимуться органом співрегулювання після його заснування. До того, ці норми тлумачитимуться Національною радою. За нормами закону, вона має враховувати при тлумаченні цих обмежень практику ЄСПЛ, за якою такі обмеження, найпевніше, були б визнані непропорційними. Втім, вилучити їх не вдалося. Подивимося на практику їх застосування.”
Запитання 29: “Новий закон передбачає обов‘язкову реєстрацію ЗМІ на час дії воєнного стану. Чи потрібно реєструватися як ЗМІ громадським організаціям, які публікують інформацію на власних сайтах?”
Відповідь: “Ні, оскільки для них поширення масової інформації не є основною діяльністю та стосується, переважним чином, висвітлення інформації про діяльність організації.”
Запитання 30: “Я так розумію, що тепер сайти трк повинні будуть офіційним чином привязані до ліцензіатів ? фінансова звітність , до 10 червня – стосується усіх аудіовізуальних медіа?”
Відповідь: “Фінансова звітність стосується усіх аудіовізуальних медіа. Стосовно сайтів – залежить від природи такого сайту. Якщо це корпоративний сайт, на якому просто відтворюється ефір, розміщується програма каналу та інші загальні відомості про діяльність каналу, то він існує в загальному порядку. Якщо на ньому є стрічка новин і ознаки здійснення медійної діяльності – то він може підлягати добровільній реєстрації як онлайн-медіа та розглядатися як онлайн-медіа.”
Запитання 31: “Чи є контроль за телеграм-каналами?”
Відповідь: “Немає. Не можливо заблокувати один телеграм-канал на рівні держави без блокування месенджеру загалом, і це вже намагалися зробити в РФ – не дуже вдало. У контексті регулювання ТГ як платформи варто очікувати на впровадження іншого акту – Digital Services Act, який був нещодавно прийнятий на рівні ЄС. Там будуть запроваджені певні механізми взаємодії органів влади з платформами, які все одно залежатимуть, щонайменше частково, від доброї волі до співпраці подібних компаній. Наскільки вони проявлятимуть таку волю щодо України – це теж питання.”
Нагадаємо, що Гаряча лінія КЖЕ з питань етики і стандартів працює за фінансової підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні. Думки та оціночні судження, висловлені в цьому матеріалі, можуть не збігатися з позицією Уряду США.