Подати скаргу
Закрити пошук
17.09.2023

Гаряча лінія КЖЕ: «Кримськотатарське питання в медіа»

Гаряча лінія КЖЕ: «Кримськотатарське питання в медіа»

У серпні 2023 року Комісія з журналістської етики провела практичну лекцію для медійників та студентів факультетів журналістики з Муслімом УМЄРОВИМ, продюсером UA:SOUTH, автором YouTube-проєкту новин та аналітики подій у Криму «Crimea Vox» на тему: «Кримськотатарське питання в медіа на тлі перемоги: як не зашкодити єдності». Запис цієї розмови доступний на нашому YouTube-каналі.

Публікуємо підбірку запитань-відповідей, які ми отримали під час реєстрації на лекцію. Відповідає на них Муслім Умєров, у рамках роботи Гарячої лінії КЖЕ.

Чи мають доступ сьогодні кримські татари на ТО півострові до контенту, що його продукують в Києві з цієї теми? 

Кримські татари, що проживають на тимчасово окупованому півострові мають доступ до контенту, який продукують на материковій Україні. Він в більшості представлений для киримли та інших громадян України, що проживають у Криму в соціальних мережах та на сайтах. Проте, через максимальну відірваність від контексту, який сформувався за роки окупації на материку – це є складною темою для сприйняття. Російська пропаганда працює на відрив від України. Так само, є проблема в системному виробленні контенту кримськотатарською, через невикористання Україною цього дієвого інструменту.

Що головне варто враховувати регіональному виданню, якщо є плани випускати новини про Крим? Або, може, що точно НЕ варто робити? 

Важливо усвідомити для себе для якої саме аудиторії працюю редакція. Чи для популяризації кримської теми на материку, чи для просвіти півострова. Аудиторії різні, форми і інструменти мають бути теж різними.

Як розібратися в повній історії окупації півострова Крим?! 

Варто починати з першої окупації Криму росіянами, що відбулась майже 250 років тому і звертати увагу на те, як саме росіяни розглядають Крим і розглядали завжди. Вони його досліджують та опікують, як територію, яку вони хочуть тримати під контролем. Для цього в різні періоди вони прибігали до різних методів. Вшивали і вшивають його в своє світобачення. Проте фактор кримських татар завжди був стоп-краном. Вони спочатку вбивали клин між мешканцями різних національностей та киримли, з 91 року вбивають клин між українцями і кримськими татарами.

Як змінилася риторика стосовно кримськотатарського питання в медіа з початку повномасштабного вторгнення? Чи достатньо приділяють увагу цій темі? 

Риторика стосовно кримськотатарського питання не змінилась, вона починає з’являтись та формуватись у більшості. Зараз, більшість громадян України почала усвідомлювати, що Крим – це українська територія, яку потрібно забирати. Кримськотатарське питання в ньому для більшості тільки з’являється, ця прогалина обумовлена обмеженістю знань про кримських татар. Проте я сподіваюсь, що в нас буде позитивний досвід. Темі півострова до 22 року приділяли мало уваги в медіа, не знали, що робити. Зараз, разом із “бавовною” в Криму ми всі(громадяни України) формуємо нове бачення. Але без кримськотатарського питання – це неможливо.

Які саме гострі моменти, проблеми можуть зашкодити єдності і як їх висвітлювати так, щоб цю єдність зробити міцнішою?

Кримськотатарська територіальна автономія у складі України – це не гострий момент, але виклик для суспільства. Українці не колонізатори по своїй суті, а нація, яка займається самоаналізом та пошуком себе справжніх. Ми маємо такий самий досвід з імперією, таке саме відчуття свободи від їх оков, бажання розвивати свою землю та не пускати туди росіян. У нас одна на двох молода країна, яку ми в майбутньому розвиватимемо, в нас цілі одні і ті самі, ми самі розберемось, що нам робити на своїй землі.

Нагадаємо, У квітні 2022 року, відповідаючи на запит журналістів через повномасштабну війну з РФ, Комісія з журналістської етики започаткувала Гарячу лінію з питань етики та стандартів для журналістів. За період роботи Гарячої лінії Комісія відповіла на понад 200 звернень журналістів, що стосувалися різноманітних питань дотримання журналістської етики під час дії воєнного стану в Україні.

Гаряча лінія КЖЕ з питань етики і стандартів працює за фінансової підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні. Думки та оціночні судження, висловлені в цьому матеріалі, можуть не збігатися з позицією Уряду США.

Поділитись