Комісія з журналістської етики регулярно отримує запити від журналістів, керівників медіа, студентів і викладачів факультетів журналістики, а також споживачів інформації щодо консультацій, роз’яснень та уточнень, які допоможуть дотримуватись стандартів професії та етично готувати матеріали.
Відповіді на запитання готує Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України, членкиня Комісії з журналістської етики. У цьому матеріалі пояснюємо ось таке звернення: «Чи можуть медіатехнології змінити журналістську етику, і чи готові ми до таких змін?»
Відповідь КЖЕ
Етичні стандарти, які формувалися протягом десятиліть, були орієнтовані на професійних журналістів і традиційні медіа. Соціальні мережі значно прискорили поширення інформації, але водночас стали інструментом дезінформаційних кампаній. На відміну від журналістів, користувачі соцмереж, навіть із мільйонною аудиторією, не несуть відповідальності за порушення етичних норм. У результаті соціальні мережі поряд із корисною інформацією дедалі більше наповнюються фейками та маніпуляціями.
Крім того, алгоритми інтернет-платформ спонукають журналістів вдаватися до клікбейку — сенсаційних і часто оманливих заголовків.
Щоб залишатися надійними джерелами достовірної інформації, професійні журналісти мають опановувати нові цифрові інструменти, зберігаючи при цьому вірність етичним стандартам. Головною цінністю стає довіра аудиторії, що передбачає відповідальність за поширення правдивої інформації. Дані із соціальних мереж журналісти повинні перевіряти так само ретельно, як і будь-які інші джерела.
Збалансоване висвітлення подій, перевірка фактів і заяв, повага до людської гідності та приватності, недопущення дискримінації — ці та інші норми Кодексу етики українського журналіста залишаються незмінно актуальними, незалежно від технологічного поступу.
Комісія з журналістської етики вже розробила рекомендації щодо використання штучного інтелекту в журналістиці. Медійникам радять адаптувати підходи до перевірки фактів, навчатися розпізнавати потенційні ризики ШІ та впроваджувати прозорі практики його застосування у створенні контенту.
Наразі українське законодавство ще не регулює використання штучного інтелекту. Водночас одним із ключових кроків у цьому напрямі став Європейський акт про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act), що набув чинності у 2024 році. Документ запроваджує суворі вимоги до використання ШІ, зокрема у сфері медіа, класифікуючи типи використання за рівнем ризику. Акт передбачає обов’язкове маркування ШІ-контенту та заборону небезпечних практик — таких як deepfake чи маніпулятивні алгоритми. Україна може використати цей досвід як основу для власних законодавчих ініціатив.
Якщо у вас є запитання щодо журналістської етики чи стандартів, залиште запит у формі. Відповідь надійде на пошту, яку ви вказали при заповненні анкети.
Текст матеріалу підготувала Комісія з журналістської етики в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цій публікації. Висловлені погляди належать виключно авторам, та не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.