Комісія з журналістської етики регулярно отримує запити від журналістів, керівників медіа, студентів і викладачів факультетів журналістики, а також споживачів інформації щодо консультацій, роз’яснень та уточнень, які допоможуть дотримуватись стандартів професії та етично готувати матеріали.
Відповіді на запитання готує Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України, членкиня Комісії з журналістської етики. У цьому матеріалі пояснюємо ось таке звернення:
«Деякі наші дописувачки — керівниці закладів освіти, управлінь, кандидатки наук тощо — протестують проти вживання фемінітивів у назвах своїх посад, посилаючись на штатні розписи, де всі посади подано в чоловічому роді. Попри чинний правопис і редакційну політику, яка передбачає обов’язкове використання фемінітивів, переконати їх вдається не завжди, іноді навіть доводиться змінювати формулювання або знімати матеріали. Підкажіть, чому фемінітиви важливі в журналістських матеріалах?»
Відповідь КЖЕ
Використання фемінітивів — це питання не лише мови, а й журналістської етики. Йдеться не про формальне дотримання нового правопису, а про вибір, який відображає цінності конкретного медіа: повагу до гендерної рівності та недискримінації.
Комісія з журналістської етики спільно з ГО «Жінки в медіа» розробила й пропонує для впровадження Політику ґендерної рівності в медійному контенті. Політика охоплює такі розділи, як зображення жінок і чоловіків у контенті, подолання сексизму, висвітлення домашнього та ґендерно зумовленого насильства, а також рекомендації щодо впровадження цих принципів у редакційну практику.
Ця політика може бути прийнята будь-яким типом медіа, незалежно від способу поширення інформації, повністю або інтегрована у вже існуючі документи. Політику вже прийняли видання «Українська правда», телекомпанія «Київ» й «Еспресо».
Наявність такої політики — ознака чутливості медіа до запитів суспільства, яке дедалі активніше закликає зробити внесок жінок видимим — у мові, заголовках та інших елементах контенту.
Зокрема, документ містить таку рекомендацію: «Ми послідовно вживаємо фемінітиви відповідно до українського правопису, вважаючи цю практику важливою для посилення видимості соціального і політичного внеску жінок. Вживання чоловічого роду щодо жінок можливе у прямій мові героїв, якщо вони на цьому наполягають, але не в непрямій та авторській мові наших матеріалів».
Просування фемінітивів — не завжди проста справа, це часто потребує часу та зусиль. Однак журналістам варто чітко формулювати свої принципи й послідовно їх дотримуватися.
Варто навести приклад Кабінету Міністрів: у законах, що регламентують діяльність уряду, посади зазначені в чоловічому роді. Водночас на урядовому порталі та сайтах міністерств активно використовуються фемінітиви, при цьому в офіційних документах назви посад залишаються в чоловічому роді.
Цей самий підхід можна застосовувати й до матеріалів про посадовців місцевого рівня: у публічній комунікації, зокрема в медіа, доцільно вживати фемінітиви, залишаючи чоловічий рід лише для офіційних документів.
Якщо у вас є запитання щодо журналістської етики чи стандартів, залиште запит у формі. Відповідь надійде на пошту, яку ви вказали при заповненні анкети.
Текст матеріалу підготувала Комісія з журналістської етики в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цій публікації. Висловлені погляди належать виключно авторам, та не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.