20 травня 2022 року Комітетом Міністрів Ради Європи ухвалено рекомендацію CM/Rec(2022)16 Комітету Міністрів державам-членам щодо боротьби з мовою ворожнечі. Ухвалення зазначеного нормативно-правового акта, а також ряду інших актів Ради Європи, тривалий час блокувалось російською федерацією та стало можливим після виключення держави-агресора зі складу Ради Європи після 17 березня 2022 року.
Рекомендація має на меті допомогти державам-членам сформувати комплексний підхід до боротьби з мовою ворожнечі та описує правові і неправові заходи для протидії не лише мові ворожнечі, але також її першопричинам. Зокрема, це стосується й медіа.
Рекомендація виходить з того, що мова ворожнечі є глибоко вкоріненим, складним, багатовимірним явищем і несе пряму загрозу демократії та правам людини. Дедалі частіше поширюючись в онлайн- та офлайн-середовищі, вона не тільки підриває основні права й фундаментальні свободи людей, але також принижує та маргіналізує осіб і групи, на які спрямована.
Цей факт визнано Парламентом України і закріплено в новому Законі України «Про медіа», вимогами якого поширення суб’єктами у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою віднесено до категорії грубих порушень вимог законодавства, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування.
Згідно цих рекомендацій, організаціям ЗМІ та журналістам рекомендовано розвивати культуру терпимості й розуміння та сприяти міжгруповому діалогу в їхніх зусиллях з подолання мови ворожнечі. З цією метою їм запропоновано дотримуватися стандартів саморегулювання, вносити зазначені цілі в такі стандарти й кодекси поведінки, а також розробляти та впроваджувати відповідні навчальні програми для журналістів та сприяння культурі терпимості.
Організації ЗМІ мають уживати конкретних і цілеспрямованих кроків для забезпечення того, щоб їхня робоча сила була різноманітною та інклюзивною, включно з процесом прийняття редакційних рішень. У їхніх зусиллях шукати, отримувати, передавати й поширювати інформацію вони мають віднаходити безліч джерел і голосів у різних спільнотах.
Засоби масової інформації та журналісти мають бути обережними щодо небезпеки поширення упереджень і сприяння розвитку негативних стереотипів стосовно окремих осіб і груп. Їм слід уникати непотрібних посилань на особисті характеристики та статус, які можуть сприяти упередженню й нетерпимості, особливо в репортажах про злочинність, право та громадський порядок.
Також у рекомендаціях йдеться про те, що слід приділяти особливу увагу становищу журналістів, особливо тих, проти кого спрямована мова ворожнечі, наприклад, жінок-журналісток і журналістів, які належать до меншин
Переклад Рекомендації CM/REC(2022)16 здійснено Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення