Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження
Дата рішення 2022-06-01

Щодо зображення військовослужбовиць в медіа

Щодо зображення військовослужбовиць в медіа
Подавач:
Марчук Олена
Дата подання:
21.05.2022
Скарга подана на:
Сайт новин "20 хвилин" у Вінниці
Статті кодексу:
15. Заборона дискримінації

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 21 травня 2022 року надійшла скарга від Олени Марчук на статтю в онлайн-виданні «20 хвилин» (м.Вінниця), авторки Наталії Гончарук «Мене переповнювала гордість, що вона така сильна, відважна». Розповідь мами про загиблу десантницю». Матеріал доступний за посиланням: https://vn.20minut.ua/lyudi/yiyi-slova-v-mene-vse-dobre-yak-voni-bagato-oznachali-mama-rozpovila-p-11608288.html

На думку заявниці видання дискримінує жінку-військову за ознакою статі: «В ліді журналістка Наталія Гончарук пише Вродлива, смілива, цілеспрямована, сильна. Вона витримувала те, що не кожен чоловік міг витримати“, “Та кривава війна обірвала життя21-річної красуні“, так про чоловіка військового  – журналісти б не сказали». Скаржниця також звертає увагу на те, що в тексті не використовуються фемінітиви “Про нашу землячку-Героя “, хоча є відповідник “Героїня”.

З огляду на воєнний стан та те, що українські медіа зараз перебувають в напруженому робочому режимі, наживо висвітлюючи російську воєнну агресію в Україні, Комісія вирішила не звертатися до видання за поясненнями щодо викладених у скарзі зауважень. Натомість скарга була розглянута в односторонньому порядку.

Важливо зауважити, що цей матеріал є перепублікацією іншого матеріалу із додаванням передмови. Зокрема, першоджерело стаття «Її слова: «В мене все добре», як вони багато означали!» Мама розповіла про Вікторію Поліщук» від 21 травня 2022 року, авторства Олени Удвуд та розміщеного на сайті «Новини Козятина». Про що згадує сама авторка перепублікації.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики»

Щодо порушень вимог Кодексу

Ця стаття вкотре звертає увагу Комісії на аспекти забезпечення гендерної рівності, викорінення стереотипів  за ознакою статі та недопущення дискримінації жінок на військовій службі. Особливого значення набуває важливість дотримання гендерної рівності під час дії воєнного стану в Україні.

Медіа відіграють значну роль у формуванні і зміні суспільних норм та переконань. Вони демонструють реалії суспільства, але разом з тим, конструюють цю реальність, часто посилюючи наявні стереотипи про жінок і чоловіків.

В першу чергу, жінка, яка загинула під час виконання своїх обов’язків, є військовослужбовицею, а тому недоречним виглядають оцінки її краси. Повідомлення у стилі «та кривава війна обірвала життя 21-річної красуні», хоч і має на меті показати читачу всю несправедливість війни, але містить оціночне суб’єктивне судження, спонукає до оцінки зовнішності жінок-військових, замість звертати увагу на їх вміння і досвід.

В цьому контексті авторка використовує так званий «доброзичливий сексизм».

Ворожий сексизм — проявляється у відкритій дискримінації жінок, у твердженнях, що вони неповноцінні, дурніші та слабші за чоловіків, некомпетентні та мають нижчий рівень інтелекту.

Доброзичливий сексизм — сексизм, який так само, як і ворожий сексизм, дискредитує жінок, але в більш завуальованій формі (його навіть можна сплутати з компліментами). Це пасажі про те, що жінки слабші, їх потрібно захищати. Вони “ніжні красуні”, їм “треба народжувати дітей”, а не перейматися кар’єрою.

Далі авторка зазначає «вона витримувала те, що не кожен чоловік міг витримати» –  таке протиставлення «жінки-чоловіки» є шкідливим стереотипом, оскільки розділяє людей за ознакою статі у прив’язці до професії. Нав’язливі стереотипи про те, що жінки або чоловіки є більше або менше витривалими є небезпечними, оскільки містять узагальнення. Щоби викорінити дискримінацію за ознакою статі, варто уникати узагальнень та протиставлень в своїх журналістських матеріалах.

Щодо використання фемінітивів. У 2019 році Уряд затвердив нову редакцію «Українського правопису», у 32-му параграфі якого йдеться про суфікси, за допомогою яких утворюються іменники на означення осіб жіночої статі, тобто фемінітиви. Використання фемінітивів на позначення жінок за їх професіями, посадами, видами зайнятості у журналістських матеріалах важливий індикатор визначення рівня гендерної чутливості редакції.

Вживання фемінітивів робить видимим внесок жінок в суспільно-політичне життя країни. Однак, завжди залишається на власний вибір редакції та журналістів.

З огляду на вищезазначене, Комісія з журналістської етики вважає, що матеріал містить гендерні стереотипи та виносить онлайн-виданням «20 хвилин» (м.Вінниця) та «Новини Козятина»  дружнє попередження.

Комісія також радить журналістам і редакціям, висвітлюючи діяльність військовослужбовців та військовослужбовиць:

  • Уникати коментування зовнішності жінки, а також недоречного акцентування на статі та віку під час виконання нею професійних обов’язків; Так «красива», «вродлива», «слабка» чи «сильна» – це оцінка, яка ґрунтується на уявленнях автора чи авторки про красу і силу. Можна давати конкретні деталі, як-то «у спортзалі піднімає 80 кг», «у неї у вухах сережки, подаровані подругою», «невеликого зросту, з 36 розміром взуття, тому на складі для неї не знайшлося пари, довелося купувати за свої гроші».
  • Облишити застарілі патріархальні уявлення про «образи жінок». Не використовувати фрази на кшталт «жінка – слабка стать»;
  • Не поширювати стереотипів за ознакою статі у журналістських матеріалах. Для цього перевіряти свої матеріали за допомогою «дзеркального методу» (чи однаково доречно певне висловлювання виглядало б у матеріалах про жінку/про чоловіка).
  • Не протиставляти жінок і чоловіків між собою, коли йдеться про виконання професійних обов’язків. Не транслювати суб’єктивні судження щодо оцінки зовнішності жінок-військових.
  • Більше приділяти увагу темам утвердження гендерної рівності в армії, посиленню видимості в медіа участі жінок на війні, збільшення кількості експерток і коментаторок-жінок з військової тематики.
  • Вживати фемінітиви, щоби зробити видимим внесок жінок в суспільно-політичне життя країни.

Корисними для поглиблення знань з вказаної тематики будуть наступні курси і матеріали:

  1. Онлайн-курс на Прометеусі “Жінки і чоловіки: гендер для всіх” Тамари Марценюк. Режим доступу: https://courses.prometheus.org.ua/courses/IRF/101/2015_T2/about
  2. Підручник “Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей”. Режим доступу: https://ua.boell.org/sites/default/files/gender_dlya_medii_2017.pdf
  3. Права людини та медіадіяльність: Збірник навчальних програм викладачів і викладачок журналістики / За ред. Шендеровського К. – К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2018. Режим доступу: https://zmina.ua/publication/prava-lyudyny-ta-mediadiyalnist-zbirnyk-navchalnyh-program/
  4. Висвітлення виборів в Україні: Порадник для журналістів та редакцій // С. Остапа, Д. Дуцик, Є. Кузьменко, В. Володовська / Упоряд. О. Погорелов. – К, 2019. – 32 с. Режим доступу: https://rm.coe.int/publication-a4/1680972d5e
  5. Порадник «Як наблизити свою редакцію та контент до гендерної чутливості» // Є. Кузьменко/  Координатор проектів ОБСЄ в Україні., – 27с. https://www.osce.org/files/f/documents/0/4/485153.pdf

Рішення підготовлено за експертної підтримки ГО “Жінки в медіа”

Поділитись