Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 23 грудня 2020 року надійшла скарга Олени Голуб на матеріали, поширені чотирма онлайн-медіа 2 грудня 2020 року, у яких висвітлювався інцидент з підпалом хлопця з міста Бердянськ. Матеріалами, що оскаржувалися, є:
- матеріал Інтернет-видання «24 Новини» «Ровесники підпалили школяра в Бердянську: йому довелося вибирати між вогнем і ударами по голові» від 2 грудня 2020 року, доступний за посиланням: https://news.24tv.ua/pidpalennya-shkolyara-rovesnikami-berdyansku-novini-berdyanska_n1475010;
- матеріал Інтернет-видання «Цензор.НЕТ» «Підпалений хлопчик із Бердянська розповів, що друзі змусили обирати між вогнем і 100 сильними ударами по голові. ВІДЕО+ФОТОрепортаж» від 2 грудня 2020 року, доступний за посиланням: https://censor.net/ua/video_news/3234449/pidpalenyyi_hlopchyk_iz_berdyanska_rozpoviv_scho_druzi_zmusyly_obyraty_mij_vognem_i_100_sylnymy_udaramy;
- матеріал Інтернет-видання «Політека» «Однолітки підпалили дитину і зняли на камеру, хлопчик дивом залишився живий: “Я не хотів цього, але…”» від 2 грудня 2020 року, доступний за посиланням: https://novosti.politeka.net/uk/300080-sverstniki-podozhgli-rebenka-i-snyali-na-kameru-malchik-chudom-ostalsya-zhiv-ya-ne-hotel-etogo-no;
- матеріал Інтернет-видання «ТСН» «”Хотіли трохи облити і одразу загасити”: хлопчик з Бердянська, якого підпалили товариші, розповів подробиці (відео)» від 2 грудня 2020 року, доступний за посиланням: https://tsn.ua/ukrayina/hotili-trohi-obliti-i-odrazu-zagasiti-hlopchik-z-berdyanska-yakogo-pidpalili-tovarishi-rozpoviv-podrobici-video-1679278.html.
Усі матеріали подають історію, описану волонтеркою Златою Некрасовою на її сторінці у соціальній мережі Facebook. Там нею було опубліковано пост, а також відео, на якому 12-річний хлопець, перебуваючи у лікарняній палаті з опіками, розповідає історію того, як його друзі, заради забавки, облили його самопалом (алкогольним напоєм з вмістом спирту понад 60%) та підпалили як альтернативу 100 щиглям. Інтернет-видання «24 Новини» та «Цензор.НЕТ» окрім розповіді та відео з Facebook також опублікували фотографію обпечених сідниць та геніталіїв хлопчика.
Інтернет-видання «ТСН» також опублікувало коментарі з соцмереж про хлопчика, де його звинуватили у тому, що відбулося. Серед коментарів: «12 років – це вже підліток, і в такому віці він повинен розуміти про наслідки, перш ніж дати добровільно собі облити і підпалити, про що він думав у той момент? Він, його друзі?», «Страшно уявити що виросте з майбутнього покоління», «Погналися за славою в інтернеті, лайками. Страшно уявити, що у дітей в голові, і про що вони думають», «Хлопця шкода. Але перед цим він пив горілку і сам пішов на спалення. Знав, куди йде, і що з ним будуть робити».
На думку заявниці, виданнями було порушено вимоги пункту 18 Кодексу етики українського журналіста.
12 січня 2021 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видань «24 Новини», «Цензор.НЕТ», «Політека» та «ТСН» з проханням надати коментарі щодо вказаної публікації та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді на звернення отримані не були. Втім, після відправлення листів Інтернет-видання «Цензор.НЕТ» та «Політека» видалили сторінки з матеріалами, що є предметом скарги. Відповідні матеріали видань «Цензор.НЕТ» та «Політека» тепер доступні лише в кеші Google. Інтернет-видання «ТСН» відредагувало новину, прибравши посилання на відео та пост волонтерки, видаливши коментарі різних користувачів соцмереж щодо інциденту, а також замалювавши обличчя дитини на фото, яким ілюструється публікація. Попередня версія матеріалу також доступна у кеші Google.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 18 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».
Щодо порушень вимог пункту 18 Кодексу
Висвітлення неповнолітніх у медіа завжди викликало велику кількість проблем. Загальним та закріпленим у законодавстві є правило, за яким інформацію про неповнолітню особу можна оприлюднювати винятково за згоди її батьків чи опікунів. Втім, навіть при наданні згоди на висвітлення приватного життя дитини зі сторони батьків варто пам’ятати, що публікація будь-якої інформації про неповнолітню особу має слугувати її найкращим інтересам. Для цього у підлітків також бажано отримати попередню згоду на зйомку.
Категорія «найкращі інтереси дитини» набуває особливої ваги у випадках, коли інформація, що оприлюднюється, стосується насильства або потенційних протиправних дій, учасником або жертвою яких стала дитина. У таких випадках медіа мають ретельно перевіряти всі обставини справи та утриматися від публікації відомостей, які дозволяють ідентифікувати особу. Така ідентифікація у подальшому може призвести до негативних психологічних наслідків для дитини. Особливу небезпеку в цьому випадку несуть Інтернет-публікації, адже через природу всесвітнього павутиння інформація, опублікована в онлайні, може залишитися там навічно та переслідувати дитину вже у дорослому віці.
Медіа у випадку з публікацією інформації про підпал хлопчика, що є предметом розгляду цієї скарги, припустилися низки помилок, які свідчать про порушення ними вимог пункту 18 Кодексу етики українського журналіста. Усі видання опублікували відео, на якому хлопець розповідає історію, а його обличчя видно крупним планом; у відео він називає своє ім’я, яке також фігурує у всіх матеріалах.
Три з чотирьох видань (окрім «Політека») додатково проілюстрували свої матеріали фотографією хлопця у лікарняній палаті; саме з цієї фотографії розпочиналися матеріали. Ці ж видання додатково вказали, що у нього обпечені геніталії та сідниці, а опіків зазнало 30% тіла. Інтернет-видання «24 Новини» та «Цензор.НЕТ» додатково опублікували фотографію обпечених сідниць та геніталіїв хлопчика, де лише частина з них прихована сумним смайликом. Таким чином, опублікована інформація досить чітко дозволяє ідентифікувати неповнолітнього.
Водночас, на думку Комісії, навіть якщо мати неповнолітнього надала згоду на публікацію матеріалів, що можна окремо презюмувати з розміщення реквізитів банківських рахунків, на які збиралися кошти для лікування хлопчика, ці дії не були вчинені у найкращих інтересах дитини. Хоча така публікація і може принести короткочасну вигоду у формі пожертв на лікування, вона ж може створити більш негативні довгострокові психологічні наслідки для хлопчика у його локальній невеликій спільноті. Масив опублікованої інформації дозволяє легко ідентифікувати хлопця та зробити його об’єктом кпинів зі сторони суспільства. Про загрозливий потенціал такого розвитку подій, серед іншого, свідчить публікація Інтернет-виданням «ТСН» низки негативних коментарів з соціальних мереж, які звинувачують самого хлопця у тому, що відбулося.
Можна також відзначити декілька позитивних практик, які, на думку Комісії, слід застосовувати при висвітленні проблематики, пов’язаної з насильством в цілому. Інтернет-видання «Політека» при ілюструванні матеріалу фотографією дитини сховало її обличчя за загіпсованою рукою. «Цензор.НЕТ» одразу під заголовком розмістив дисклеймер, у якому попереджував щодо можливих негативних наслідків при прочитанні новини. Втім, навіть використання цих практик не звільняє ці видання від відповідальності за порушення вимог журналістської етики.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що Інтернет-видання «24 Новини», «Цензор.НЕТ», «Політека» та «ТСН» у своїх матеріалах «Ровесники підпалили школяра в Бердянську: йому довелося вибирати між вогнем і ударами по голові», «Підпалений хлопчик із Бердянська розповів, що друзі змусили обирати між вогнем і 100 сильними ударами по голові. ВІДЕО+ФОТОрепортаж», «Однолітки підпалили дитину і зняли на камеру, хлопчик дивом залишився живий: “Я не хотів цього, але…”» та «”Хотіли трохи облити і одразу загасити”: хлопчик з Бердянська, якого підпалили товариші, розповів подробиці (відео)» відповідно, оприлюднених 2 грудня 2020 року припустилися порушень пункту 18 Кодексу етики українського журналіста.
Зважаючи на реакцію цих видань щодо видалення або модифікацію матеріалів, Комісія висловлює Інтернет-виданням «Цензор.НЕТ», «Політека» та «ТСН» дружнє попередження. В той же час, Комісія висловлює публічний осуд Інтернет-виданню «24 Новини».
Комісія закликає медіа закликає ретельно підходити до висвітлення нещасних випадків за участі неповнолітніх осіб, та рекомендує:
· стежити за досягненням балансу між суспільним інтересом та недоторканістю приватного життя постраждалих від насильства;
· утримуватись від поширення фото або відео з участю неповнолітніх, якщо неможливо встановити чи була надана згода на їх розповсюдження;
· якщо поширення відео або фото викликане суспільним інтересом, вживати всіх можливих заходів, аби захистити права неповнолітніх осіб;
· в будь-якому разі утримуватися від публікації зображень інтимних органів неповнолітніх;
· стежити за тим, щоб оприлюднені матеріали не дозволяли опосередковано визначити особу, яка пережила насильство, за допомогою комплексу оприлюднених даних;
· уникати надмірної деталізації насильства;
· уникати потурання, заохочення, співчуття чи навіть сприяння злочинній поведінці;
· уникати звинувачення особи, що пережила насильство, у скоєному.
Голова Комісії Андрій Куликов
Додатково! 24 січня 2021 року Комісія з журналістської етики отримала листа від “ТСН” 1+1 з поясненнями. Повний текст листа.
Текст скарги
До Комісії з журналістської етики 23 грудня 2020 року надійшла скарга Олени Голуб на матеріали, поширені чотирма онлайн-медіа 2 грудня 2020 року, у яких висвітлювався інцидент з підпалом хлопця з міста Бердянськ.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?