Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Публічний осуд

Щодо висловлювань ведучого Остапа Дроздова в ефірі «4 каналу» (ТРК Інтеррадіо)

Подавач:
Національна комісія з питань телебачення і радіомовлення
Дата подання:
11.05.2021
Порушник:
«4 канал» (ТРК Інтеррадіо)
Статті кодексу:
01. Свобода слова та висловлювань, 15. Заборона дискримінації

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Національної комісії з питань телебачення і радіомовлення на дії журналіста Остапа Дроздова, автора випусків програми «Прямим текстом», які вийшли в ефірі «4 каналу» 8 і 15 лютого 2021 р.

У своїй скарзі Національна рада зазначає, що моніторингом мовлення ТОВ ТРК «Інтеррадіо» («4 канал») за 08.02.2021 і 15.02.2021 зафіксовано пряму трансляцію авторських телепередач Остапа Дроздова «Прямим текстом». У скарзі наведені цитати із випусків програми, де журналіст коментує рішення Ради національної безпеки й оборони про закриття трьох телеканалів – 112, NewsOne і ZIK. При цьому автор негативно характеризує людей, які є глядачами цих телеканалів. На адресу цих глядачів журналіст використовує такі словосполучення, як «громадянські щури», «абсолютні імбецили», «одноклітинні», «пропащі люди», «списані люди», «неліквід і баласт», «запроданці», «зрадники», «вороги» тощо.

«Просимо Комісію з журналістської етики висловити позицію щодо відповідності дотримання професійних етичних висловлювань журналіста Остапа Дроздова в його авторських телепередачах «Прямим текстом» вимогам чинного законодавства України», – йдеться в скарзі за підписом голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення О. Герасим’юк.

Комісія з журналістської етики отримала відповіді на запит стосовно предмету скарги від керівництва ТОВ ТРК «Інтеррадіо» та журналіста Остапа Дроздова.

У відповіді телеканалу зазначається, що Остап Дроздов у своїх телепрограмах «висловлює своє суб’єктивне ставлення до певних подій та оціночні судження», що на думку керівництва ТРК, «є реалізацією права на свободу слова». На телеканалі не вбачають порушень закону або журналістської етики в згаданих програмах.  

«В рішенні Національної ради вказано, що порівнюючи групу людей з біологічними організмами («одноклітинні», «амеби», «інфузорії-туфельки» та ін.), Остап Дроздов ображає громадян України з певною політичною позицією. Однак у даному твердженні відсутня ідентифікація конкретних осіб, яких нібито ображає О. Дроздов. Жодна особа з моменту ефіру передачі не звернулася до телеканалу з проханням надати їй можливість відповісти О. Дроздову або озвучити власне тлумачення справи», – йдеться у листі за підписом директора ТРК «Інтеррадіо» Д. Добродомова.

У своєму поясненні, адресованому Комісії з журналістської етики, автор програми «Прямим текстом» Остап Дроздов заперечує всі закиди, які містяться в скарзі Нацради, і посилається на статтю 30 Закону України «Про інформацію»  – «ніхто не  може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження».

«У досліджуваному етері звучать оціночні судження, в яких, по-перше, немає жодних фактичних даних; по-друге, вони не спрямовані нікому персонально й адресно; по-третє, ці оціночні судження саме тому і є оціночними, бо містять відповідні мовно-стилістичні засоби», – пояснює журналіст. Вжиті ним вислови він не вважає розпалюванням ворожнечі чи пропагандою ненависті і називає такі закиди спробою «обеззубити українську журналістику» в умовах російської збройної агресії.

Обставини справи

Як йдеться в повідомленні на сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, «18 лютого Служба безпеки України поінформувала Національну раду, що 8 лютого в ефірі телеканалу «4» у передачі «Прямим текстом» було поширено висловлювання журналіста Остапа Дроздова, які містять ознаки пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх ідеології та переконань, а також елементи пропаганди розпалювання національної ворожнечі та ненависті, яка в умовах активного застосування Російською Федерацією технологій гібридної війни проти України може завдати шкоди національній безпеці держави».

На підставі листа Служби безпеки України і результатів моніторингу мовлення Національна рада на засіданні 11 березня призначила ТОВ «ТРК «ІНТЕРРАДІО», м. Київ, який здійснює супутникове мовлення з логотипом «4», позапланову безвиїзну перевірку.

Як орган саморегуляції журналістів і медіа в Україні, Комісія з журналістської етики (КЖЕ) обговорює та пропонує вирішення конфліктних ситуацій в медіа шляхом розгляду скарг від споживачів інформації. Відповідно до положення про Комісію, вона розглядає конфліктні ситуації як за зверненням журналіста, так і за зверненням інших фізичних та юридичних осіб, зацікавлених в етичній оцінці професійної діяльності конкретного журналіста, головного редактора, засновника або власника засобу масової інформації, державного органу, що має компетенцію у галузі масової інформації, або інших суб’єктів, діяльність яких пов’язана або стосується професійної журналістської діяльності.

Документи, якими регулюється Комісія у своїй діяльності, не встановлюють обмежень для звернень у тому числі від державного регулятора, тому скаргу від Національної ради з питань телебачення й радіомовлення прийнято до розгляду. Разом із тим важливо зазначити, що Національна рада направила скаргу до КЖЕ вже після призначення позапланової перевірки ТОВ ТРК «Інтеррадіо», тобто після застосування інструментів регуляції. Такі обставини значно звужують можливості для саморегуляції – зокрема, у формі медіації.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста, наголошується в п. 1 Кодексу етики українського журналіста. Це передбачає вільне від цензури поширення й обговорення ідей та поглядів, включно з такими, які можуть викликати незгоду у частини аудиторії. У демократичному суспільстві не повинно бути тем, закритих для критики.

Такий вид журналістського матеріалу, як авторська програма, являє собою коментар журналіста з тих чи інших суспільно важливих тем. На відміну від інформаційних жанрів, у цих програмах позиція автора чітко виражена, припускається використання емоційно забарвленої лексики, оціночних суджень тощо. Водночас оціночні судження також повинні ґрунтуватися на фактах, а не припущеннях.

Реалізація свободи слова не може здійснюватися на шкоду іншим людям або групам людей. «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики», – йдеться в пункті 15 Кодексу етики українського журналіста.

У випусках авторської програми «Прямим текстом» від 8 і 15 лютого ведучий Остап Дроздов дає оцінку наслідкам рішення Ради національної безпеки й оборони про припинення мовлення трьох телеканалів – 112, NewsOne і ZIK. Говорячи про глядачів закритих телеканалів, журналіст вживає, зокрема, такі вирази:

«Закрили, люди добрі, канали-помийки. Катастрофа. Біда чорна. Армагеддон наступив. Апокаліпсис і кінець світу. Одноклітинні, панове, втратили свій корм. Амеби більше не мають, що се дивити. Інфузорії-туфельки б’ються в істериці і в припадку. Вата в шоці, тому що вони не мають, де тепер дивитись своїх улюблених Ківу, Рабіновича і Шуфрича».

«Навіть одна не витримала пані, мешканка того страшного чорного лісу дрімучих неадекватних людей…»

«І таких мільйони людей, які відчувають катастрофічну нестачу отрути, катастрофічну нестачу того, що робить їх абсолютними імбецилами і громадянськими щурами, це до теми дератизації».

«…Цілі такі маси абсолютних втрачених теленаркоманів…»

«Це пропащі люди, це списані люди. Вся ця телевізійна аудиторія цих псевдоканалів – це є неліквід і баласт». «Це жахливе покоління, це неоптимальне, непродуктивне, неефективне, абсолютно баластове покоління».

«Тилові щурі, п’ята колона, запроданці, зрадники, вороги – їх треба так називати».

Наведені вислови містять негативно забарвлені оцінки цілої групи людей – глядачів трьох закритих телеканалів.  При цьому журналіст Остап Дроздов

  • принижує й ображає певну групу людей, використовуючи слова й вирази, які викликають негативні асоціації (з брудом, з примітивністю тощо);
  • демонструє зверхність до групи людей і підбурює глядачів;
  • заперечує рівність між глядачами закритих телеканалів та рештою суспільства; створює враження про небезпеку цієї групи людей;
  • робить безпідставні висновки про нібито притаманні кожному з членів групи одні й ті ж самі погляди і модель поведінки;
  • використовує слова, які підсилюють упередження стосовно споживачів наркотичних речовин («теленаркомани»), людей із ментальними порушеннями («імбецили»), літніх людей («стара бабо дурна»).

Комісія враховує формат програми, який припускає використання сатири для обговорення складних питань, і вільний вибір інструментів для висловлення автором своєї думки. Проте в цьому випадку автор програми ставить знак рівності між змістом закритих телеканалів та поглядами й навіть намірами глядачів. Такими діями журналіст підміняє суспільно важливу дискусію про вплив проросійської пропаганди на ситуацію в Україні або про підстави для рішення РНБО – закликами до упередженого ставлення до групи людей, які були глядачами цих телеканалів.

Комісія дійшла висновку, що в діях журналіста Остапа Дроздова містяться ознаки порушення ст.15 Кодексу етики українського журналіста. Із відповіді, наданій Комісії, випливає, що журналіст усвідомлював наслідки своїх дій, а висловлювання не були помилкою.

Керівництво «4 каналу» (ТРК «Інтеррадіо») у своїй відповіді на адресу КЖЕ не засудило дискримінаційні висловлювання журналіста. Посилання на те, що з часу трансляції програми телеканал не отримав звернень від осіб, які вважали свої права порушеними, не може бути виправданням для цькування в ефірі певної групи людей. До того ж керівництво телеканалу вдалося до відвертого тролінгу і продемонструвало неповагу до почуттів людей, яких зачепили вислови Остапа Дроздова («Ніхто з точністю не може сказати, що амеби або інфузорії-туфельки, наприклад, не дивляться телевізор і не мають власного ставлення до закриття певних телеканалів»).

Висновок та рекомендації

Враховуючи рівень охоплення каналу, статус ведучого як відомого й досвідченого тележурналіста, суспільний резонанс, який викликали висловлювання автора програми, та беручи до уваги відповіді журналіста та телеканалу, – Комісія з журналістської етики оголошує журналісту Остапу Дроздову та «4 каналу» (ТРК «Інтеррадіо») публічний осуд.

Комісія з журналістської етики оцінює журналістські матеріали виключно на предмет дотримання етичних стандартів і лише з метою досягнення завдань саморегуляції.  Дотримуючись меж мандату, КЖЕ вирішила відмовити Національній раді з питань телебачення і радіомовлення у проханні висловити позицію щодо відповідності дотримання професійних етичних висловлювань журналіста Остапа Дроздова в його авторських телепередачах «Прямим текстом» вимогам чинного законодавства України.

Напружена дискусія про те, де проходить межа між свободою висловлювань та розпалюванням ненависті, сьогодні триває і в журналістському середовищі, і в соціальних медіа.

Держава має гарантувати кожному громадянину рівні права і захист цих прав, включно із захистом від дискримінації. Для цього можуть бути використані всі наявні у держави повноваження. Водночас обґрунтування необхідності боротьби з «мовою ворожнечі» захистом національної безпеки може створити враження, нібито захист інтересів держави вищий за захист прав окремого громадянина. Поза увагою ризикують залишитися випадки, коли дискримінаційні висловлювання начебто не завдають шкоди державі, проте шкодять конкретним людям.

Комісія з журналістської етики звертає увагу правоохоронних та регуляторних органів, що поняття «загрози національній безпеці» є надто широким із точки зору наслідків «мови ворожнечі», містить ризик неправильного застосування та закидів у цензурі.

Визнаючи за державою право на захист національної безпеки та обов’язок це робити, Комісія наголошує, що в питаннях використання дискримінаційних висловлювань у медіа саморегуляція значно ефективніша за державну регуляцію. Покарання медіа чи журналіста з боку держави за розпалювання ворожнечі жодним чином не впливає на існуючі негативні суспільні стереотипи або конфлікти. Штрафи або санкції не вирішують конфліктів.

Регуляція бореться з наслідками, тоді як саморегуляція – з причинами. Комісія пропонує Національній раді з питань телебачення й радіомовлення розпочати діалог про можливості саморегуляції в питаннях, які стосуються журналістської етики.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і медіа, які в прямому ефірі висвітлюють теми, що викликають гострий конфлікт у суспільстві, дотримуватися певної лінії коректної поведінки:

  1. Уникати будь-яких натяків на неповноцінність групи людей із певною спільною ознакою, як-то релігійні, політичні та інші погляди, національність, гендер, інвалідність, вік тощо.
  2. Не використовувати медіа для розпалювання ворожнечі, ретрансляції негативних стереотипів та упереджень стосовно окремих соціальних та інших груп.
  3. Розробляти редакційні стандарти роботи та правила поведінки ведучих у прямому ефірі. Неприпустимо використовувати «мову ворожнечі» для підвищення рейтингу або кількості переглядів. Ведучі та редакція мають негайно реагувати на випадки порушення етичних стандартів.
  4. Неприпустимо використовувати назви, похідні від медичної термінології, для негативної характеристики людини. Журналісти повинні засуджувати вживання таких слів публічними особами або під час прямих ефірів.

 

Голова Комісії                                         Андрій Куликов

 

 

 

 

 

Текст скарги

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Національної комісії з питань телебачення і радіомовлення на дії журналіста Остапа Дроздова, автора випусків програми «Прямим текстом», які вийшли в ефірі «4 каналу» 8 і 15 лютого 2021 р.

У своїй скарзі Національна рада зазначає, що моніторингом мовлення ТОВ ТРК «Інтеррадіо» («4 канал») за 08.02.2021 і 15.02.2021 зафіксовано пряму трансляцію авторських телепередач Остапа Дроздова «Прямим текстом». У скарзі наведені цитати із випусків програми, де журналіст коментує рішення Ради національної безпеки й оборони про закриття трьох телеканалів – 112, NewsOne і ZIK. При цьому автор негативно характеризує людей, які є глядачами цих телеканалів. На адресу цих глядачів журналіст використовує такі словосполучення, як «громадянські щури», «абсолютні імбецили», «одноклітинні», «пропащі люди», «списані люди», «неліквід і баласт», «запроданці», «зрадники», «вороги» тощо.

«Просимо Комісію з журналістської етики висловити позицію щодо відповідності дотримання професійних етичних висловлювань журналіста Остапа Дроздова в його авторських телепередачах «Прямим текстом» вимогам чинного законодавства України», – йдеться в скарзі за підписом голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення О. Герасим’юк.

Поділитись