Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дата рішення 2022-04-09

Щодо виправлення фактологічних помилок, які можуть міститися в заявах посадовців у воєнний час

Щодо виправлення фактологічних помилок, які можуть міститися в заявах посадовців у воєнний час
Подавач:
Комісія з журналістської етики
Дата подання:
09.04.2022
Порушник:
Статті кодексу:
06. Повнота та об’єктивнсть інформації

Рішення

Обставини справи

Комісія з журналістської етики звернула увагу на резонансний випадок, коли 31 березня 2022 р. низка українських медіа поширили інформацію про начебто визволення Вишгорода Київської області від російських окупантів.  Новина спершу була опублікована з посиланням на заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Олександра Грузевича. Насправді місто Вишгород не було захоплене російськими військовими, а отже, не могло бути визволене.

Згодом деякі медіа внесли виправлення до тексту, посилаючись на допис у телеграм-каналі керівника Офісу Президента Андрія Єрмака: «ЗСУ офіційно заявили про звільнення Вишгороду, маючи на увазі Вишгородський район».

За деякий час керівник ОП видалив свій допис, а ситуацію в ефірі національного телемарафону прокоментувала заступниця міністра оборони Ганна Маляр. Вона заявила, що у виступі заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ йшлося не про місто Вишгород і не Вишгородський район, а про Вишеград – село Макарівського району Київської області.
«Зараз справді складно. Обмовки трапляються і бувають помилки образливі. Але якщо вони є, то важливо їх виправити», – пояснила заступниця міністра.

Більшість медіа внесли виправлення до тексту новини, однак лише деякі з них пояснили зміни та вибачилися перед читачами.

Обговорюючи цей випадок, журналісти посилалися на раніше озвучене застереження Ганни Маляр про те, що під час війни «не потрібно проводити фактчекінг офіційних заяв військових відомств: ЗСУ та міністерства». Таким чином, частина працівників медіа вважає за можливе не перевіряти офіційні повідомлення в умовах воєнного стану.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Кодекс етики українського журналіста, п. 6: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Розповідаючи своїй аудиторії про начебто визволення Вишгорода – районного центра Київської області, який не перебував під контролем російських військових, – українські медіа припустилися фактологічної помилки. Уникнути її можна було шляхом перевірки заяви представника ЗСУ, однак переважна більшість цього не зробила.

ЗМІ внесли правки до тексту новини лише після того, як помилку виправило Міністерство оборони. Деякі медіа виправляли текст двічі: після допису керівника Офісу Президента і після повідомлення міністерства.

Одні медіа обмежилися виправленням помилки постфактум. Інші зазначили в заголовку, що текст оновлено. Також окремі медіа не лише зазначили, що до новини внесено правку, а й принесли вибачення читачам та напряму звернулися за уточненнями до представника ЗСУ.

Оскільки ситуація є відносно новою для українських журналістів, Комісія з журналістської етики вважає за потрібне надати рекомендації з дотримання пункту 6 Кодексу в умовах воєнного стану.

Висновки і рекомендації

Запровадження у країні воєнного стану означає те, що права і свободи громадян можуть бути тимчасово обмежені, в тому числі – свобода слова. Ці обмеження пов’язані з тим, що оприлюднення деякої інформації може мати негативні наслідки для цивільних людей та українських військових.

Кодекс етики українського журналіста спрямований на дотримання засад об’єктивної журналістики в інтересах суспільства. Неможливо «скасовувати» ті чи інші пункти етичного кодексу під час війни: суспільний інтерес як головний критерій для медіа існує і в мирний, і у воєнний час. Навпаки, в умовах широкомасштабної збройної агресії росії проти України суспільство, як ніколи, потребує достовірної інформації від професійних журналістів – на противагу дезінформації, фейкам та маніпуляціям.

Забезпечити таку достовірність допомагає дотримання Кодексу.

Комісія з журналістської етики вважає, що медіа, які відмовилися від перевірки заяви про начебто визволення Вишгорода, а згодом внесли правку до вже опублікованої новини, не повідомивши про це своїм читачам, порушили п. 6 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям:

  • Запроваджувати правила перевірки повідомлень, які надходять із різних джерел, у тому числі – з офіційних. Насамперед варто перевіряти правильність написання географічних назв, прізвищ та імен, посад, специфічних термінів тощо, особливо записаних із голосу.
  • У разі виявлення невідповідності в повідомленні, яке надійшло з офіційного джерела, найкращим рішенням буде звернутися за уточненням до цього ж джерела. Наприклад, до представників Міністерства оборони України.
  • Розуміючи, що журналісти в умовах воєнного стану працюють під сильним психологічним тиском та в цейтноті, рекомендуємо створювати в редакціях довідкові бази даних, до яких можуть звертатися всі працівники редакції, аби убезпечити себе від помилки.
  • Не всі повідомлення можна оперативно перевірити в умовах війни. Під час оприлюднення резонансних фактів, важливих для аудиторії, редакціям варто робити відповідні застереження: або про підтвердження інформації з інших джерел, або про неможливість отримати підтвердження чи спростування. 
  • Помилку варто не лише виправляти, а й визнавати публічно. Недоречно перекладати відповідальність на офіційних осіб, які повідомили недостовірну інформацію. Пояснення і вибачення у разі виявлення помилки свідчать про повагу до своєї аудиторії і про прозорість роботи журналістів.
  • Обмеження свободи слова під час воєнного стану та рекомендації представників Міністерства оборони відмовитися від фактчекінгу заяв українських посадовців стосуються лише інформації, яка може становити військову таємницю або завдати шкоди цивільному населенню. В інших випадках журналісти можуть і повинні перевіряти офіційні заяви, дбаючи про достовірність своїх матеріалів.

Поділитись