Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження
Дата рішення 2021-11-01

Щодо скарги на публікацію в газеті «Пульс: новини, факти, коментарі» (Кривий Ріг) «Шанс для ромских женщин»

Подавач:
Бєлова Анжеліка Андріївна
Дата подання:
04.10.2021
Скарга подана на:
"Пульс"
Статті кодексу:
15. Заборона дискримінації

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Анжеліки Бєлової на публікацію в газеті «Пульс: новини, факти, коментарі» (Кривий Ріг) «Шанс для ромских женщин» (29 вересня 2021, авторка – Анжеліка Вельська).

Заявниця, яка є головою громадської організації ромських жінок «Голос Ромни», зазначає, що до неї через Фейсбук звернулася журналістка газети і попросила розповісти про проєкт із розвитку соціального підприємництва у місті. Анжеліка Бєлова надала письмові відповіді на запитання, журналістка використала відповіді під час підготовки матеріалу. Водночас у публікації, за словами авторки скарги, містяться негативні стереотипи та мова ворожнечі стосовно осіб ромської національності. Ці висловлювання журналістка зробила від власного імені.

Заявниця доклала скріни листування з журналісткою.

«Без затвердження матеріалу зі мною, вийшла стаття у газеті (газета вже була у тиражі на момент відправки мені остаточного матеріалу), яка не тільки відрізнялася від мого інтерв’ю, але і була наповненна мовою ворожнечі, стереотипними та ксенофобними висловами: “цыганки, соплеменницы, бедно одетые цыганки, которые ходят по вокзалам, “позолотит ручку”). На моє питання щодо різниці між оригінальним текстом інтерв’ ю та матеріалом, отримала відповідь, що це – думка редакторки», – пише заявниця.

Авторка скарги вважає, що «матеріал поширює мову ворожнечі та сприяє вкоріненню стереотипів, з якими ведуть боротьбу протягом десятиліть численні ромські неурядові організації».

Комісія звернулася до редакції газети «Пульс: новини, факти, коментарі» з проханням надати коментарі щодо вказаної публікації та зазначених у скарзі аргументів.

У своїй відповіді головна редакторка видання Олена Стулій не погоджується з тим, що в публікації містяться негативні стереотипи та мова ворожнечі стосовно осіб ромської національності:

«Слово «цыгане» не може визнаватись ксенофобним висловом. Згідно з онлайн-словником української мови, опублікованим на сайті Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук України: «Цигани, ан, мн. (одн. циган, а, ч.; циганка, и, ж.) – народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності».

Згідно з Вікіпедією: «Цигани (в офіційних документах та в пресі іноді вживається назва роми) – історична і побутова українська назва групи народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу – в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській)».

«Соплеменница» – людина одного з кимось народу, національності».

Використання в матеріалі висловів «бедно одетые цыганки, которые ходят по вокзалам», «позолотит ручку» редакторка газети вважає доречним: «У Кривому Розі, дійсно, є таке явище. У статті не стверджується, що це стосується всіх ромських жінок. Зміст статті у тому, що діяльність автора скарги направлена на допомогу таким жінкам. Наявність проблем жінок ромської національності визнає сама автор скарги. Діяльність громадської організації, якою керує автор скарги, пов’язана саме з наданням допомоги таким жінкам».

Редакція газети своєю публікацією «намагалась допомогти у вирішенні цієї, без сумніву, важливої проблеми. При цьому, на думку редакції, замовчування будь-яких проблем, навпаки, перешкоджає їх вирішенню», – зазначає Олена Стулій.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

У публікації газети «Пульс…» «Шанс для ромских женщин» ідеться про проект із розвитку соціального підприємництва для ромських жінок, який реалізує громадська організація під керівництвом Анжеліки Бєлової. Значну частину матеріалу становить пряма мова керівниці громадської організації. Разом із тим у публікації міститься фрагмент, де журналістка обгрунтовує актуальність проекту такими словами:

«Судьба женщины в цыганской общине незавидна. В нашем городе это становится более чем очевидно, когда смотришь на бедно одетых цыганок, которые ходят по вокзалам и правдами и неправдами пытаются найти тех, кто «позолотит им ручку». А еще с полуразрушенными домиками на Шанхае, с малограмотностью и отсутствием документов у взрослых людей».

Відповідно до пояснень редакції, авторка матеріалу прагнула загострити увагу читачів на проблемах, які переживають ромські жінки в Кривому Розі, та обгрунтувати необхідність допомоги таким жінкам. Проте фактично журналістка ретранслює негативні суспільні стереотипи про ромських жінок як про «бідно одягнених», малописьменних, нібито схильних до обману та порушення правил поведінки в суспільстві. Газета не розвінчує упередження, не зазначає, що рівень освіти або дотримання закону не пов’язані з національністю, – навпаки, видання сприяє закріпленню таких негативних стереотипів.

У пункті 15 Кодексу етики українського журналіста зазначається: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

Щодо використання в матеріалі слів «цигани/циганки» та «циганський». Зазначені слова справді існують в українській мові та означають людей певної народності або приналежність до цієї народності. Проте використання цих слів залежить від контексту. Якщо терміни вживаються у тексті, сповненому негативних стереотипів, лексеми «циганки» та «циганський» набувають негативного забарвлення. Прикладом цього є вступ до оскаржуваної публікації.

Під час висвітлення чутливих тем, пов’язаних із етнічною дискримінацією, журналістам варто використовувати самоназву народу (рома), закріплену в тому числі в Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року та в низці міжнародних документів.  Етичним також буде запитати у співрозмовника або співрозмовниці, як їх представити читачам, слухачам або глядачам.

Із надісланих авторкою скарги матеріалів видно, що Анжеліка Бєлова у своїх відповідях використовувала слова «роми», «ромські», однак журналістка замінила їх під час підготовки публікації. Зокрема, авторка представила читачам громадську активістку так: «Пусть и не росла в традиционной цыганской общине, но всегда поддерживала связь с родственниками, поэтому хорошо понимает проблемы и трудности, с которыми сталкиваются цыгане».

Ще в одному фрагменті авторка дає оцінку зовнішності своєї співрозмовниці: «У этой молодой, красивой девушки цыганские корни по материнской линии». В даному випадку зовнішність співрозмовниці та її вік не пов’язані з експертністю, а фраза журналістки містить ознаки сексизму.

Цитати керівниці громадської організації Анжеліки Бєлової подані в матеріалі дослівно і чітко відділені від коментарів. Редакція або автор мають право скорочувати цитати за умови збереження головної думки, використовувати непряму мову, додавати редакційні коментарі тощо. Вимога узгодження зі співрозмовниками всього тексту матеріалу до публікації є незаконною.

Висновки і рекомендації

Комісія з журналістської етики дійшла висновку, що публікація «Шанс для ромских женщин» порушує п. 15 Кодексу етики українського журналіста та виносить газеті «Пульс: новини, факти, коментарі» (Кривий Ріг) та журналістці Анжеліці Вельській дружнє попередження з наступних обставин.

Комісія бере до уваги швидку відповідь редакції на запит, а також те, що в листуванні з авторкою скарги журналістка пообіцяла врахувати зауваження і запропонувала підготувати публікацію за підсумками реалізації соціального проєкту. Продовження цієї суспільно важливої теми на сторінках місцевого видання сприятиме міжкультурній комунікації та подоланню негативних стереотипів про представників ромської меншини в Україні.

Комісія з журналістської етики неодноразово виносила рішення за фактами публікацій і сюжетів, які дискримінують представників ромської громади.

Комісія рекомендує журналістам і редакціям:

  • розширювати коло тем, пов’язаних із життям дискримінованих етнічних груп – зокрема, ромів;
  • використовувати коректну термінологію;
  • відмовитися від ретрансляції негативних стереотипів про етнічні спільноти;
  • під час підготовки матеріалів про певну дискриміновану групу людей надавати слово представникам цієї групи;
  • не протиставляти в своїх матеріалах людей різних національностей, не відокремлювати одну етнічну групу від решти суспільства.

Скарга

8 вересня 2021 року у месенджері на ФБ я отримала повідомлення від журналістки (https://www.facebook.com/profile.php?id=100017133910192)Газети “Пульс” (Кривий Ріг) (http://www.puls-gazeta.dp.ua/) повідомлення про прохання дати інтерв’ю щодо реалізації проєкту з розвитку соціального підприємництва у місті Кривий Ріг. Отримала перелік питань та відповіла на них (скріни переписки додаю). Без затвердження матеріалу зі мною, вийшла стаття у газеті (газета вже була у тиражі на момент відправки мені остаточного матеріалу), яка не тільки відрізнялася від мого інтерв’ю, але і була наповненна мовою ворожнечі, стереотипними та ксенофобними висловами: “цыганки, соплеменницы, бедно одетые цыганки, которые ходят по вокзалам, “позолотит ручку”). На моє питання щодо різниці між оригінальним текстом інтерв’ ю та матеріалом, отримала відповідь, що це – думка редакторки.

Цей матеріал поширює мову ворожнечі та сприяє вкоріненню стереотипів, з якими ведуть боротьбу протягом десятиліть численні ромські НУО.

Поділитись