Щодо сюжету ТРК Київ про конфліктну ситуацію навколо притулку для тварин

Опис ситуації 

До Комісії з журналістської етики звернулося Комунальне підприємство Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» із проханням надати оцінку сюжету «Небезпека для собак зоопритулку» (15 травня 2023 р.). 

«Зазначений сюжет викликав суперечки всередині колективу телеканалу «Київ» та мав певний резонанс серед зацікавлених цією темою осіб. Для вдосконалення роботи телеканалу «Київ» просимо приділити ваш час та надати оцінку сюжету на предмет відповідності принципам та стандартам журналістської етики», – йдеться у зверненні телекомпанії.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання 

У сюжеті йдеться про ситуацію навколо притулку на Деміївці, де утримуються 42 тварини. Цього року комунальне підприємство не продовжило договір оренди з притулком через заборгованість, і заклад опинився перед перспективою виселення. Конфлікту навколо цього рішення і присвячено матеріал телеканалу. 

Щодо дотримання пункту 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Авторка сюжету побувала в самому притулку і поспілкувалася з жінкою, яка є фактичною керівницею закладу. Також у матеріалі представлені коментарі депутата Київської міської ради, який захищає притулок, та думки двох місцевих мешканок і зооволонтерки, які не згодні з розташуванням притулку поряд із багатоквартирними будинками. 

В сюжеті подається й офіційна позиція департаменту Київської міської державної адміністрації з цього приводу. Інформація, яка міститься в документах, не суперечить сказаному іншими героями сюжету, а доповнює її. 

Завдяки зйомкам на території притулку глядачі можуть бачити стан собак, які там утримуються, та стан споруд. 
Комісія вважає, що журналісти належним чином перевірили отриману інформацію в різних джерелах та в цілому дотрималися п. 6 Кодексу. 

Щодо дотримання пункту 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

В тексті, який начитує журналістка, використана нейтральна лексика; авторка сюжету не дає оцінок діям або словами співрозмовників. І це відповідає вимогам етичного кодексу: журналісти не повинні ставати на бік однієї зі сторін конфлікту, але докладати зусиль, щоб обидві сторони мали можливість представити свою точку зору. 

Разом із тим у синхронах присутні фрагменти, де співрозмовники підкріплюють свою думку посиланням на досвід або думку інших людей – тобто на те, що вони чули від когось, а не бачили чи пережили самі. 

Наприклад, представниця притулку заявляє, що скарги на заклад пишуть «одні й ті ж самі 18 осіб» (мешканці навколишніх будинків), – а решта людей начебто нейтральна до закладу.

Мешканка одного з будинків спочатку розповідає про те, що пережила сама: не може заснути через гавкіт собак, – але потім говорить про те, нібито мешканцям іншого будинку дошкуляє сморід від тварин. «І пацюки бігають, а там дитячий майданчик». Ця ж співрозмовниця стверджує, що притулку запропонували переїзд за межі Києва, але власниця начебто не погодилася. Виникає питання доцільності цитування людини, яка знає про ці приклади з чужих слів.
Коли темою матеріалу є конфліктна ситуація, журналісти часто зустрічаються з прагненням сторін конфлікту заручитися підтримкою або заявити про широку підтримку їхньої позиції. Важливо розрізняти реальну підтримку і бажану та не посилювати своїми матеріалами жодну сторону.

Один зі способів залишатися нейтральним – обирати лише ті цитати, де співрозмовники говорять виключно про себе, про свій досвід або свої погляди. І відмовлятися від цитат, де йдеться про те, чого людина особисто не бачила, не пережила або не висловлювала, а чула від інших.

В даному сюжеті представники обох сторін конфлікту обмінюються взаємними «звинуваченнями» і припускаються тверджень, які не підкріплені фактами чи особистим досвідом. Співрозмовники можуть не вбачати в цьому різниці, але журналістам варто уникати використання таких фрагментів. 

Щодо дотримання пункту 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

В сюжеті представлені думки обох сторін конфлікту: захисників притулку та опонентів. Позиції співрозмовників викладені докладно, також подано офіційний коментар від міської влади. Така інформація дозволяє глядачу створити власну думку про ситуацію.

Проте Комісія звертає увагу, що в матеріалі представлено думку лише тих місцевих мешканців, які виступають проти існування притулку. Така подача виглядає як узагальнення позиції всіх сусідів. 

Крім того, місцева зооволонтерка, якій надано слово в сюжеті, не є безсторонньою особою: у неї існує конфлікт із представниками притулку для тварин, про що вона говорить журналістам. В цьому випадку волонтерка не є незалежною експерткою, яка може неупереджено оцінити рівень догляду за тваринами або доцільність існування притулку в даному місці.

І хоча формально авторка сюжету не представляє зооволонтерку як незалежну експертку, для ширшого розуміння проблеми варто було би додати думку незалежного експерта з цієї теми. 

Висновки і рекомендації

Розглянувши сюжет ТК «Київ» про конфлікт навколо притулку для тварин у Києві, Комісія з журналістської етики не встановила значних порушень Кодексу етики українського журналіста. 

Попри те, що в основному етичні вимоги в матеріалі дотримані, сюжету бракує додаткових аргументів від незалежних експертів. Крім того, деякі співрозмовники журналістки вдавалися до маніпуляцій задля ширшої підтримки своєї позиції. Такі цитати не варто було би включати до матеріалу. 

КЖЕ вітає добровільне звернення медіа до Комісії для перевірки своїх матеріалів, що свідчить про відповідальність перед аудиторією. Комісія завжди відкрита до діалогу та готова надалі допомагати журналістам і редакціям. 

Для належного висвітлення конфліктних ситуацій Комісія рекомендує: 

1. Бути неупередженими. Не віддавати перевагу одній гіпотезі або аргументам на користь однієї версії. 
2. Враховувати, що до публічних осіб, якими є політики і посадові особи, застосовуються ширші межі критики, порівняно з приватними особами. 
3. Подавати в матеріалі точку зору осіб, на яких спрямована критика. 
4. Не ретранслювати пряму мову, якщо співрозмовник говорить не про власний досвід, а про те, що чув від інших, або говорить про наміри інших людей. Про це краще спитати у тих, хто володіє інформацією.
5. Для належного опису конфліктної ситуації подавати контекст, а не просто репліки опонентів. Обмін звинуваченнями – це не баланс.