Обставини справи
До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Надії Паливоди на сюжет Суспільне.Кропивницький «Касирка супермаркету назвала кропивничанку «нацисткою» (15 лютого 2023 р).
На думку заявниці, яка є однією з героїнь сюжету про конфлікт у супермаркеті, журналісти недостатньо докладно процитували її, не розповіли, з чого почався конфлікт. Також Надія Паливода не згодна зі словами касирки, наведеними в сюжеті.
«Крім того, навіщось підкреслили в сюжеті, що касирка – інвалід третьої групи і тепер залишилася без роботи. В результаті широка громадськість, яка подивилася цей сюжет, звинувачує мене в тому, що бідну касирку звільнили. Більше того, на мою адресу лунають образи і звинувачення в неадекватності».
Авторка скарги зазначає, що зверталася до журналістів «Суспільне.Кропивницький», але не задоволена отриманою відповіддю. За словами заявниці, поширення сюжету «призвело до переслідування мене, до псування моєї репутації і до дискредитації самої ідеї захисту української мови в сфері обслуговування».
У відповіді за підписом голови правління АТ НСТУ Миколи Чернотицького йдеться про те, що під час створення сюжету про конфлікт, який стався між заявницею та касиркою мережі супермаркетів «Сільпо» в Кропивницькому, журналісти Суспільного мовлення надали змогу висловити свою позицію усім без винятку сторонам конфлікту: заявниці, касирці, представнику адміністрації супермаркету, а також взяли інтерв’ю в Уповноваженого із захисту державної мови.
«Згодом у відеосюжеті коментарі сторін конфлікту були подані прямою мовою, неупереджено, без жодних перефразувань та доповнень з боку журналістів Суспільного мовлення», – наголошують у редакції.
У відповіді йдеться про те, що журналісти Суспільного мовлення не впливають на зміст і не надають жодних оцінок отриманим коментарям: «Слова касирки стосовно її інвалідності
були наведені в частині сюжету, який стосувався висловленого заявницею бажання щодо переведення касирки на іншу посаду, щоб уникнути звільнення цієї особи. Водночас ми не можемо погодитись із тезою заявниці про зміщення акцентів у сюжеті, адже касирка у своєму коментарі підтвердила, що образила заявницю, назвавши її «нацисткою».
У редакції вважають, що сюжет був створений відповідно до стандартів журналістики та не містить зміщення акцентів і будь-яких інших маніпуляцій.
Відповідні етичні стандарти та їх дотримання
У телевізійному сюжеті розповідається про конфлікт між покупчинею і касиркою супермаркету. Надія Паливода зробила зауваження касирці за те, що та під час обслуговування поставила запитання російською. Касирка назвала покупчиню «нацисткою», і це в сюжеті підтверджують обидві сторони.
Після скарги кропивничанки співробітниця супермаркету звільнилася з роботи, зазначається в сюжеті. Також на скаргу відреагував Уповноважений із захисту державної мови.
Відповідно до п. 6 Кодексу етики українського журналіста, «повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Відповідно до п. 9 Кодексу етики українського журналіста, «факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Журналісти поспілкувалися з обома учасницями конфлікту, а також узяли коментар у адміністраторки супермаркету і в Уповноваженого із захисту державної мови. Використані цитати створюють цілісну картину, розкривають суть конфлікту. Автори сюжету не дають самостійно оцінку, чи містять дії учасниць конфлікту порушення, – така оцінка присутня в цитатах адміністраторки супермаркету та Уповноваженого із захисту державної мови.
Таким чином, журналісти доклали достатньо зусиль для перевірки достовірності фактів, їх повноти і для неупередженого висвітлення події.
В тому, що журналісти використали лише частину прямої мови Надії Паливоди і не цитували героїню від початку, Комісія не вбачає порушень. Новинний сюжет створюється за певними стандартами та обмежений хронометражем, тому для розкриття теми автори обирають окремі фрагменти розмови. Журналісти не обов’язково мають дотримуватися хронологічного порядку під час цитування.
Відповідно до пункту 10 Кодексу етики українського журналіста, «точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
В сюжеті присутня пряма мова і покупчині, і касирки, обидві героїні отримали можливість надати свої коментарі. Тривалість коментарів також приблизно однакова. Той факт, що касирка має інвалідність, озвучують не журналісти, а сама співрозмовниця, пояснюючи, чому в магазині для неї не знайшлося іншої роботи, яку вона могла би виконувати.
Незгода авторки скарги зі словами касирки не позбавляє опонентку права висловити свою точку зору в сюжеті.
Журналісти не несуть відповідальності за те, які оцінки учасницям конфлікту надають глядачі, і не повинні підігрувати одній зі сторін для залучення прихильників. Завдання журналістів – надати повну і збалансовану інформацію, на підставі якої глядачі можуть сформувати власну думку про те, що відбулося.
Водночас Комісія визнає, що для людей, які не є публічними особами, може бути некомфортно опинитися в центрі уваги після виходу сюжету та отримувати на свою адресу негативні відгуки.
Висновки і рекомендації
Розглянувши скаргу на сюжет Суспільне.Кропивницький «Касирка супермаркету назвала кропивничанку «нацисткою», Комісія з журналістської етики дійшла висновку про відсутність порушень Кодексу етики українського журналіста з боку журналістів Суспільне.Кропивницький.
Комісія наголошує на праві редакції самостійно обирати формат, тривалість та дійових осіб матеріалу для всебічного й об’єктивного висвітлення конфліктної ситуації.
Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам перед записом інтерв’ю з учасниками конфлікту, які є приватними особами, докладніше розповідати про тему, формат матеріалу і про використання цитат. Також рекомендується повідомляти, на яких платформах буде розміщений матеріал.
Співрозмовники повинні бути впевнені, що їхні слова не будуть спотворені, а їхнє приватне життя захищене від втручання.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?