Щодо сюжету Суспільне:Кропивницький про акцію «STOP біженців з Афганістану»

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Яни Салахової на сюжет  «У Кропивницькому відбулась акція «STOP біженців з Афганістану» (14 вересня 2021, автори – Павло Іванов, Олександр Сметанко).

Заявниця вважає, що в матеріалі порушено Кодекс етики українського журналіста, а саме:

• висвітлюючи акцію протесту, журналісти надали слово учасникам, які транслюють мову ворожнечі: заклики до порушення прав біженців з Афганістану, до порушення державою своїх міжнародних зобов’язань щодо надання притулку (пункт 15 Кодексу);
• медіа подало цей сюжет без коментаря, не відмежувавши свою позицію (пункт 9 кодексу);
• в сюжеті змішуються терміни «біженці» та «переселенці»;
• відсутня перевірка інформації щодо «чуток про 5 тисяч біженців з Афганістану»  та зовсім не надано інформацію про організацію «Нацкорпус», яка виступила організатором події (пункт 9 Кодексу).

Комісія звернулася до редакції АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» («Суспільне») з проханням надати коментарі щодо вказаного сюжету та зазначених у скарзі аргументів.

У відповіді за підписом голови правління Миколи Чернотицького зазначається, що головною продюсеркою інформаційного мовлення АТ НСТУ проведено редакційну зустріч, на якій разом із шеф-редакторкою філії АТ НСТУ «Кропивницька регіональна дирекція» було проаналізовано вказаний сюжет, у тому числі з метою недопущення будь-яких порушень Кодексу етики українського журналіста та Редакційних засад інформаційного мовлення АТ НСТУ під час підготовки відповідних матеріалів у майбутньому.

У процесі розгляду скарги Комісія з журналістської етики додатково комунікувала з головною продюсеркою інформаційного мовлення АТ НСТУ Ангеліною Карякіною з метою більш докладного аналізу змісту сюжету. В результаті редакція визнала наявність порушень Кодексу і самостійно вжила заходів для виправлення помилки.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Відеосюжет, який оскаржується, присвячений акції протесту, що відбулася перед будівлею Кропивницької міської ради. Учасники акції – сім представників організації «Національний корпус Кропивницький» – озвучували та тримали гасла, спрямовані проти прийому біженців з Афганістану в Україні.

П. 15 Кодексу етики українського журналіста зазначає: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

П. 9 Кодексу етики українського журналіста зазначає: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Автори сюжету подають пряму мову представників «Національного корпусу», де містяться дискримінаційні висловлювання на адресу біженців з Афганістану і протиставлення їх групі переселенців із Донбасу та Криму.

Ось приклади таких висловлювань: «Це буде притиснення християнських традицій. Вважаю, що неприпустимою є практика переселення людей з країн Сходу. Вже в Європі мають негативний вплив на їхню культуру, на розвиток раси».

«Ходять чутки, що збираються до України завести більше п’яти тисяч біженців з Афганістану. Вважаю це недоречним, тому що в Україні вистачає своїх переселенців».

Сюжет супроводжується відеорядом, де великим планом подані гасла учасників акції: «STOP біженців Афганістану», «STOP наркотрафіку Афганістану». Використовуючи такий відеоряд, телеканал також поширює негативні стереотипи про певну етнічну групу людей. У глядача створюється враження про біженців як про загрозу.

Публікація на сайті супроводжувалася тегом «Талібан», хоча про Талібан у сюжеті немає ані слова. Згадка про радикальний ісламістський рух у цьому контексті пов’язує всіх біженців із Афганістану з представниками цього руху і підсилює дискримінаційні висловлювання.

Ці приклади свідчать порушення п. 15 Кодексу етики українського журналіста.

У сюжеті присутні синхрони перехожих, які висловлюються нейтрально про мігрантів із Афганістану. Також журналісти подають коментарі представниці обласного управління міграційної служби, яка розповіла, що в Україні є три центри для тимчасового проживання біженців, і вони розташовані не в Кіровоградській області. Також речниця міграційної служби зазначила, що в області лише 6 громадян Афганістану отримали посвідки на тимчасове проживання. При цьому представниця служби вжила помилковий термін «переселенці», коментуючи тему біженців (термін «переселенці» вживається лише стосовно внутрішньо переміщених осіб).

Таким чином, матеріал фокусує увагу глядача на оцінюванні ступеню «безпеки» чи «небезпеки» біженців із Афганістану і на протиставленні цієї групи людей решті суспільства. («Петицію проти переселенців з Афганістану ініціатор акції передав у канцелярію міської ради»). Цей фокус – «за» чи «проти» біженців, – суспільству нав’язують організатори акції, і журналісти приймають такий підхід, про що свідчать запитання до співрозмовників і вибір коментарів.

Лише один коментар – експертки Ольги Веснянки, – містить негативну оцінку дій «Національного корпусу». Також матеріал на сайті доповнений коментарем представниці Агентства ООН у справах біженців про те, яку допомогу Україна вже надала біженцям із Афганістану. У відеосюжеті цієї інформації немає.

Автори відеосюжету займають позицію стороннього спостерігача, дії «Національного корпусу» називають «мирною акцією», не відмежовуються від дискримінаційних висловлювань, які лунають у сюжеті, а починають шукати «другу точку зору» до ненависницьких закликів.

У сюжеті немає згадки про права біженців і шукачів притулку і про міжнародні зобов’язання України (порушення п. 9 Кодексу). Замість висновків журналісти завершують репортаж такими словами: «Акція перед будівлею міської ради тривала 40 хвилин».

Ретрансляція «мови ворожнечі» і надання слова тим, хто закликає до дискримінації групи людей, не можуть бути виправдані прагненням забезпечити «баланс думок».  Тим паче що позиції самих біженців або їхніх представників у сюжеті немає, ця група знеособлена і «невидима», про їхні потреби не говорить у тому числі у представниця Державної міграційної служби України.

Реагування редакції

У процесі розгляду скарги та додаткових консультацій із Комісією з журналістської етики редакція «Суспільного» самостійно усунула порушення, а саме:

• На сайті, де міститься сюжет, редакція додала оновлення наступного змісту:

«До Комісії з журналістської етики надійшла скарга на цей матеріал (сюжет та статтю) щодо порушення Кодексу етики українського журналіста. Зокрема, відсутність відокремлення фактів від суджень та припущень учасників акції, а також дискримінаційні висловлювання на адресу біженців та іноземців.

Команда Суспільне Кропивницький погоджується із зазначеними порушеннями та хоче звернути увагу, що не поділяє позиції учасників акції і просить вибачення у тих, кого могли образити їхні висловлювання.

Суспільний мовник понад усе цінує довіру аудиторії, дотримується у своїй роботі принципів недискримінації, поваги до прав людини та не обмежується захистом окремих політичних сил, національних, етнічних, релігійних чи соціальних груп.

Матеріал також доповнено коментарем юриста, у якому зазначається, що звернутися за захистом до іншої країни – право кожної людини, якщо ситуація в її рідній країні загрожує життю».

• Редакція доповнила матеріал коментарем правозахисника про те, що кожна людина, якій загрожують переслідуванням, або вона побоюється, що такі переслідування будуть, може знайти притулок та захист у тих країнах, які є частиною Міжнародної системи притулку, і в Україні також.
• Редакція додала відповідний текст оновлення до опису сюжету на YouTube-каналі.
• Редакція видалила тег «Талібан», яким супроводжувався матеріал на сайті.
• Редакція організувала для журналістів тренінг із висвітлення питань міграції, запросивши правозахисника Максима Буткевича.

В редакції запевнили, що журналісти планують і надалі висвітлювати теми, пов’язані з мігрантами, з урахуванням отриманих рекомендацій щодо недискримінації.

Висновки і рекомендації

Комісія з журналістської етики відзначає відкритість редакції «Суспільного» до комунікації з Комісією та готовність до всебічного аналізу ситуації.

Кроки для усунення порушень є адекватними і прозорими для аудиторії. Телерадіокомпанія визнала помилку, принесла вибачення користувачами сайту і глядачам та чітко відмежувалася від позиції учасників акції.

Редакція вжила заходів для попередження порушень Кодексу в майбутньому, організувавши тренінг для журналістів.

Враховуючи те, що редакція «Суспільного» розглянула скаргу, визнала порушення та самостійно доповнила матеріал необхідними поясненнями, Комісія з журналістської етики ухвалила: вважати скаргу Яни Салахової на сюжет  «Суспільне.Кропивницький» «У Кропивницькому відбулась акція «STOP біженців з Афганістану» вирішеною шляхом самостійного усунення телекомпанією порушень, про які йдеться у скарзі.

Комісія журналістської етики закликає журналістів і редакції до відповідального висвітлення  чутливих питань, пов’язаних із міграційною кризою, життям біженців і шукачів притулку. Під час підготовки матеріалів із цих тем рекомендуємо спиратися на Кодекс етики українського журналіста, на рекомендації провідних міжнародних організацій – зокрема, матеріали Мережі етичної журналістики, а також посібник Висвітлення питань міграції, випущений Міжнародним центром із розвитку міграційної політики (ICMPD) у 2021 р

• Будьте точними, ставте на перше місце факти, а не упередження. Факти й дані лежать в основі відповідального висвітлення питань міграції. Будьте прозорими стосовно джерела інформації. Якщо якась інформація недоступна або її неможливо перевірити, скажіть про це.
• Знайте національне й міжнародне законодавство стосовно міграції.
• Намагайтесь не викладати складних соціальних питань у чорно-білій гаммі. Уникайте спрощеного, шаблонного підходу, подавайте аудиторії ширшу картину. Не розглядайте мігрантів та меншини як однорідних, особливо з точки зору поведінки та цінностей. Життя завжди набагато складніше. Беручи до уваги складність міграційних питань, журналістам варто урізноманітнити джерела інформації, типи висвітлення, а також використовувані теми та ракурси.
• Надавайте слово самим мігрантам, коли висвітлюєте теми, які стосуються їхнього життя. Журналісти часто залишаються поза увагою думку самих мігрантів, обмежуючись вказівкою на статус «жертви» у матеріалах. Тоді як мігранти – це люди, які мають власну історію. Журналіст надає їм голос, дозволяє розповісти про себе детальніше і запрошує стати учасниками дискусії.
• Вживайте терміни та поняття, які поважають людську гідність. Використовуйте правильну термінологію і мову, знайте відмінність між «біженцями» і «переселенцями», між «біженцями» і «шукачами притулку» та ін.
• Недбалим вибором слів можна ненавмисне посилити етнічну та соціальну напруженість. Фрази на зразок «як усім відомо» або «очевидно, що» часто репрезентують власні упередження журналістів або упередження їхньої соціальної групи.

Журналісти повинні виходити за рамки простого констатування ненависті, расизму, ксенофобії та дискримінації – натомість, аналізувати та пояснювати їх. Уникайте сенсацій і стереотипів. Будьте критичними до стереотипів: критичне ставлення до упереджених ідей та сприйняття є частиною нашої роботи, особливо тому, що чимало уявлень спираються на стереотипи, а не на факти. Пильнуйте стереотипи або кліше, які в кожному суспільстві мають тенденцію стигматизувати «інакшого», незнайомця. Негативні стереотипи можуть сприяти розпалюванню ненависті, расизму, міжрелігійній та міжетнічній ворожнечі. Журналісти повинні деконструювати мову, яка криміналізує мігрантів і подає їх як загрозу.