Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження
Дата рішення 2021-09-30

Щодо сюжетів телеканалу ДніпроTV, присвячених судовому процесу за участі Олени Гарагуц

Подавач:
Красіков Іван Сергійович
Дата подання:
19.08.2021
Порушник:
Дніпро.tv
Статті кодексу:
04. Висвітлення судових процесів, 09. Відокремлення фактів від припущень, 10. Представлення точки зору опонентів

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Івана Красікова на дії журналістів комунального підприємства «Дніпровська міська студія телебачення» (телеканал ДніпроTV).  Скарга стосується висвітлення судового процесу, в якому редакторку газети «Лица» Олену Гарагуц звинувачують у нападі на журналістку телеканалу ДніпроTV Яну Богославську.

Заявник вважає, що телеканал висвітлює судовий процес упереджено по відношенню до Олени Гарагуц. «Олену Гарагуц представляють таким чином, що скоєння нею злочину вже доведено та вирок винесено, хоча суд ще не почав слухати справу по суті», – зазначає заявник.

На думку заявника, телеканал «має висвітлювати судовий процес збалансовано, а не виключно на користь своєї працівниці, тим більше, що звинувачення щодо нападу на нього та факт злочину не є доведеними». Автор скарги також зазначає, що «щодо Олени Гарагуц у сюжетах «ДніпроTV» містяться образливі судження».

«Представники «ДніпроTV» цькують Гарагуц та її адвоката, переслідуючи їх у будівлі суду та за її межами та тицяючи мікрофоном Олені Гарагуц у обличчя. Питання, які вони ставлять, не є дотичними суті справи, а навіть отримуючи на них відповіді, вони не перестають переслідувати журналістку «Лиц». При цьому у сюжетах відповіді Гарагуц та її адвоката виходять вирваними з контексту, або замість них її відповіді своїми словами описується голосом «за кадром», – йдеться в скарзі.

Посилання на оскаржувані сюжети:

Чому головна редакторка газети «Ліца» відмовилася від своїх адвокатів?

Редакторка газети «Лица» Олена Гарагуц – вкотре змінила адвоката

Фантастичні історії Олени Гарагуц

Комісія звернулася до редакції комунального підприємства «Дніпровська міська студія телебачення» (телеканал ДніпроTV) з проханням надати коментарі щодо вказаної публікації та зазначених у скарзі аргументів.

У відповіді за підписом директорки КП «Дніпровська міська студія телебачення» Олени Савенко зазначається, що тема особистої небезпеки журналістів, а особливо побиття, є значущою та суспільно важливою. Матеріали про судовий процес, в якому Олену Гарагуц звинувачують у нападі та побитті журналістки Яни Богославської, подаються «неупереджено, збалансовано, з коментарями всіх зацікавлених сторін». Журналісти «надають можливість висловити свою точку зору на ситуацію безпосередньо або самій Олені Гарагуц, або її адвокату, або її представникам. При цьому ніхто жодного разу ситуацію не прокоментував».

Керівниця телеканалу звертає увагу, що «представники Олени Гарагуц дозволяли собі образи та нецензурні висловлювання на адресу знімальної групи телеканалу ДніпроTV», що зафіксовано в кожному з трьох сюжетів.

Також у відповіді директорки телеканалу зазначається, що за українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, а такі судження на підлягають спростуванню або доведенню правдивості.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Всі три сюжети вийшли у серпні 2021 р. і присвячені судовому процесу у справі нападу на журналістку телеканалу ДніпроTV Яну Богославську. Обвинуваченою у процесі є редакторка газети «Лица» Олена Гарагуц. Момент нападу зафіксовано на відеозаписі, який включений до сюжетів.

Відповідно до Положення про КЖЕ, Комісія може відмовити в розгляді скарги, якщо позов щодо розгляду спору перебуває в суді і предметом позову є предмет скарги. В цьому випадку предметом скарги є висвітлення судового процесу, тому Комісія приймає скаргу до розгляду.

У пункті 4 Кодексу етики українського журналіста зазначається: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».

У пункті 9 Кодексу етики українського журналіста зазначається: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

В сюжеті «Чому головна редакторка газети «Ліца» відмовилася від своїх адвокатів?» показано, як журналісти намагалися взяти коментар у Олени Гарагуц із приводу чергової заміни адвоката. Редакторка відмовилася коментувати, а її супутник став нецензурно ображати журналістку та вдався до сексистських висловлювань. В даному випадку журналісти телеканалу дотрималися п. 4 Кодексу етики. Проте фраза журналістки: «Олена Гарагуц вкотре показала своє справжнє обличчя» – містить упередженість, що є ознакою порушення п. 9 Кодексу.

У сюжеті «Редакторка газети «Лица» Олена Гарагуц – вкотре змінила адвоката» подано думку адвокатки потерпілої журналістки Яни Богославської і фрагмент засідання суду, де сама Олена Гарагуц пояснює причину, чому вона відмовилася від попередніх адвокатів. Глядачу демонструють скріни документів про відмову. Журналістка телеканалу намагається взяти коментар у обвинувачуваної на виході із зали суду, але якийсь чоловік, який її супроводжує, заважає це зробити і радить «відчепитися». В цьому сюжеті пункти 4 і 9 Кодексу етики дотримані.

У сюжеті «Фантастичні історії Олени Гарагуц» авторка сюжету кілька разів вдається до суб’єктивної оцінки О. Гарагуц або її вчинків («фантастичні історії», «паралельна реальність»). За стандартами інформаційних жанрів (а сюжет вийшов у програмі новин), факти мають бути чітко відділені від суджень та припущень. В даному випадку оціночні судження, які є персональною думкою авторки сюжету, не відділені від фактів. Це вводить в оману глядачів і є порушенням п. 9 Кодексу етики.

Крім того, в описі відео на YouTube зазначено: «Головна редакторка видання «ЛИЦА» побила журналістку» – тоді як цей факт може встановити лише суд. До набуття вироком чинності може йтися лише про особу, обвинувачувану у побитті журналістки. Отже, в цьому випадку сюжет містить ознаки порушення п. 4 Кодексу.

Висновки і рекомендації

Комісія з журналістської етики наголошує, що телеканал ДніпроTV має всі підстави докладно висвітлювати резонансний судовий процес за фактом нападу на журналістку телеканалу. Розслідування випадків фізичних атак проти журналістів є суспільно значимою інформацією, а відкритість та прозорість – важливими принципами судового процесу. Водночас під час висвітлювати такі процеси журналісти мають неупереджено, збалансовано та надавати аудиторії повну інформацію про справу. Журналісти мають право на оціночні судження, але не повинні зловживати цим правом і чітко відділяти особисту думку від об’єктивних фактів.

Комісія встановила, що в сюжеті «Фантастичні історії Олени Гарагуц» автори порушили п. 9 Кодексу етики українського журналіста, а в описі до цього відео порушено п. 4 Кодексу. В сюжеті «Чому головна редакторка газети «Ліца» відмовилася від своїх адвокатів?» порушено п. 9 Кодексу. В сюжеті «Редакторка газети «Лица» Олена Гарагуц – вкотре змінила адвоката» порушень не встановлено.

Виходячи з цих висновків, Комісія з журналістської етики виносить телеканалу ДніпроTV дружнє попередження.

Разом із тим Комісія не встановила порушень у діях журналістів телеканалу під час роботи в залі суду та за її межами. Судовий процес, про який ідеться, є відкритим, де журналісти мають право вести фото-, відеозйомку та аудіозапис. Із відеосюжетів зрозуміло, що автори намагалися записати коментар протилежної сторони або перед початком судового засідання, або за межами зали суду. Така наполегливість не має нічого спільного зі «цькуванням» і виправдана тим, що глядачі мають отримувати об’єктивну та збалансовану інформацію про подію. Комісія засуджує будь-які форми фізичної, вербальної агресії, погроз або сексизму, виявлені до журналістів.


Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям дотримуватися етичних засад під час висвітлення судових процесів.  

  1. У судовому чи кримінальному репортажі встановлені факти мають бути чітко відокремлені від припущень чи суджень.
  • Журналісти мають дотримуватися принципу презумпції невинуватості та не називати підозрюваних злочинцями, допоки провина обвинувачених не буде встановлена судом, а вирок не набуде чинності. Неприпустимо говорити або писати про дії підозрюваних або обвинувачених як про факт, якщо він не доведений у суді.
  • Редакції й журналісти повинні уникати стереотипних підходів у висвітленні судових або кримінальних процесів та подавати аудиторії якомога більше фактів і деталей.
  • Журналісти повинні утриматися від того, щоб використати медіа як майданчик для винесення «публічного вироку» до винесення вердикту судом. Розміщені матеріали не повинні налаштовувати громадськість «за» чи «проти» однієї зі сторін процесу.
  • Хоча сторони відкритого судового засідання є публічними особами та не можуть бути поза межами критики, журналістам не рекомендується особисто коментувати слова та дії сторін, щоб не створити враження упередженості. Водночас припускається цитування коментарів, де містяться такі оцінки.  

Рішення підготовлено за підтримки проєкту Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

СКАРГА

Олена Гарагуц – відома у Дніпропетровській області та за її межами журналістка. У 1998 році вона створила та очолила газету “Лица”, яка довгий час лишалася найбільшим виданням у регіоні, що відстоює цінності демократії та права людини. Газета та її журналісти протягом багатьох років зазнавали переслідувань з боку авторитарної влади країни, зокрема її представників у Дніпрі та області, бо послідовно протистояла проявам диктатури, публікувала критичні журналістські матеріали та антикорупційні розслідування.

З 2001 року Олена Гарагуц та колектив видання постійно співпрацює з міжнародними донорськими організаціями та посольствами, зокрема її постійним партнером редакції є Посольство США в Україні.

На жаль, час іде, але корупції та зловживань у владі, зокрема у Дніпровській міській раді, не меншає. Але змінюються методи тиску посадових осіб на журналістів та видання, які публікують критичні матеріали щодо їх діяльності. Тепер для тиску на журналістів місцева влада використовує, почасти, не правоохоронні та контролюючі органи, як за Кучми та Януковича. Тепер для тиску на незалежних та опозиційних журналістів використовуються засновані та керовані Дніпровською міською радою пропагандистські медіа, фінансовані з міського бюджету Дніпра (прибутку вони приносять), які зареєстровані у якості ЗМІ.

Такий тиск здійснюється на Олену Гарагуц та видання “Лица” з боку комунального підприємства “Дніпровська міська студія телебачення” Дніпровської міської ради, яке у телеефірі та інтернет-просторі та соцмережах випускає матеріали під назвою “ДніпроTV”.

Наразі Олену Гарагуц звинувачюють у нападі на, нібито, журналістку “ДніпроTV” Яну Богославську (хоча, згідно, штатного розпису на 2020 рік, коли відбувалися події, вона була головним продюсером). Судові засідання відбуваються у Амур-Нижньодніпровському районному суді Дніпропетровська.

У сюжетах, які випускає “ДніпроTV” – https://www.youtube.com/watch?v=Y5OJv0txXss; https://www.youtube.com/watch?v=sykUEECTHnQ; https://www.youtube.com/watch?v=S3kBaWpPdb0 Олену Гарагуц представляють таким чином, що скоєння нею злочину вже доведено та вирок винесено, хоча суд ще не почав слухати справу по суті.

Підчас проведення розслідування поліцією адвокатами Гарагуц було зафіксовано низку порушень кримінально-процесуального законодавства, але про це “ДніпроTV”  не кажуть. Замість цього представники “ДніпроTV” цькуюють Гарагуц та її адвоката, переслідуючи їх у будівлі суду та за її межа та тицяючи мікрофоном Олені Гарагуц у обличчя. Питання, які вони ставлять не є дотичними суті справи, а, навіть, отримуючи на них відповіді, вони не перестають переслідувати журналістку “Лиц”. При цьому, у сюжетах, відповіді Гарагуц та її адвоката, виходять вирваними з контексту, або замість них її відповіді своїми словами описується голосом “за кадром”. Щодо Олени Гарагуц у сюжетах “ДніпроTV” містяться образливі судження, зокрема, те, що вона говорить, голоси “за кадром” називають “потоком свідомості”.

“ДніпроTV” має свідоцтво про реєєстрацію ЗМІ і, з точки зору журналістської етики, має висвітлювати судовий процес збалансовано, а не виключно на користь своєї працівниці, тим більше, що звинувачення щодо нападу на нього та факт злочину не є доведеними. Тим більше, що суд може встановити провину співробітниці “ДніпроTV” у організації та здійснення провокацій та нападу на Олену Гарагуц за її критичні матеріали щодо міського голови Дніпра та його оточення за наказом посадових осіб Дніпровської міської ради або комунального підприємства, що їм підпорядковано.

Тим більше, є неприйнятним та неетичним тиск на Олену Гарагуц та її адвовката з боку “ДніпроTV”

Поділитись