Щодо репортажу Радіо Свобода про поховання Василя Ратушного

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Сніжани Доровських на публікацію «Він закрив собою двох хлопців, вони вижили» (5 березня 2025, автор — Сергій Нужненко).

Авторка скарги зазначає, що в матеріалі, присвяченому прощанню з Василем Ратушним, містяться зображення загиблого у відкритій труні крупним планом. На думку заявниці, це порушує етичні норми.

«Також опубліковано фото рідних у скорботі без очевидної необхідності, що порушує їхнє право на приватність. Крім того, матеріал маніпулює емоціями через велику кількість знімків, які не мають інформативного характеру», — зазначає авторка звернення.

У своїй відповіді на запит Комісії голова представництва Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Оксана Точаненко зазначила: на опублікованих фото відсутні зображення середнім чи крупним планом труни із загиблим, а церемонія прощання була публічною за участі великої кількості преси. Автором матеріалу є досвідчений журналіст Сергій Нужненко, який висвітлює прощання із жертвами російської агресії понад десять років. Після публікації фоторепортажу ані Радіо Свобода, ані автор не отримували претензій чи зауважень від рідних чи близьких загиблого, додають у редакції. 

«Ознаки маніпуляції на негативних емоціях найчастіше можуть мати крупні плани людей у стражданні. Але такі фотографії у даному репортажі відсутні. При цьому скорбота, яку все ж можна прочитати на обличчях більшості людей на світлинах, є логічною реакцією людей на втрату, яку фотограф просто фіксує, нагадуючи глядачам про те, що в Україні через війну щодня гинуть люди і, запрошуючи до співчуття не лише людям на фото, але й усім, хто зазнає втрат у цей час», — наголошують у редакції.

Відповідні етичні стандарти і їхнє дотримання

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Публікація, щодо якої надійшла скарга, висвітлює церемонію поховання Василя Ратушного — українського військовослужбовця, старшого брата київського громадського діяча Романа Ратушного, який загинув у 2022 році на Харківщині. Обидва брати були активними учасниками Революції Гідності в 2014 і стали символами покоління, що бореться за свободу України.

Загибель громадського активіста і воїна Василя Ратушного стала не лише особистою трагедією родини, а й мала суспільне значення. На знімках видно, що до Михайлівського собору і Майдану Незалежності прийшли чимало людей, їхня присутність надає події публічного характеру. Тому журналісти виконували свою роботу, знімаючи масову церемонію.

Фоторепортаж кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка підготовлений із повагою до приватності родини і водночас задовольняє суспільний запит на важливу інформацію. Це виражається, зокрема, в наступних підходах:

1. Труну знято з таких ракурсів, де не видно обличчя загиблого. Це особливо важливо враховувати, тому що демонстрація обличчя в труні крупним планом порушує гідність покійного і є прикладом вторгнення у приватний простір людини. 
2. Родичі, побратими, друзі зображені не в моменти крайнього емоційного зламу, а як частина загальної атмосфери. Візуальний ряд досить стриманий, автор уникає сенсаційності, використовує переважно середній і далекий план. Кадр із матір’ю, яка стає навколішки перед труною сина, зроблений зі спини, без акценту на обличчі чи сльозах.
3. Матеріал фокусує увагу не на процесі поховання та атрибутах (як-то труна, свічки, побратими, які несуть труну тощо), а на ролі Василя Ратушного як військового та громадського діяча і на людях, які прийшли віддати шану воїну. В описі фото містяться цитати, де рідні і знайомі розповідають про те, яким був Василь за життя. 

Все це відповідає Кодексу етики та рекомендаціям Комісії з журналістської етики про висвітлення поховань українських військових. Зокрема, щодо дотримання балансу між суспільним інтересом і повагою до горя родини.

Висновки 

Розглянувши скаргу на матеріал Радіо Свобода «Він закрив собою двох хлопців, вони вижили», Комісія з журналістської етики дійшла висновку про те, що матеріал не містить порушень і відповідає Кодексу етики українського журналіста. 

Фоторепортаж Сергія Нужненка демонструє приклад етичного висвітлення чутливої теми, із дотриманням балансу між правом громадськості на доступ до інформації про суспільно важливу подію і повагою до приватності родини загиблого.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям:

• Відповідально підходьте до висвітлення поховань військовослужбовців. . Виявляйте людяність і не поглиблюйте горе рідних. Подавайте лише перевірені факти про загиблих, не підсилюйте емоції, не переповідайте чутки.
• У випадках, коли поховання є подією, яка становить значний суспільний інтерес, формальна згода рідних може бути необов’язковою. В інших випадках спитайте дозволу бути присутнім.
• Робіть акцент не на скорботі, а на пам’яті, на ролі загиблих у захисті нашої країни. Поспілкуйтеся з тими, хто їх знав за життя, щоб включити ці спогади до свого матеріалу.
• Поводьтеся з повагою до пам’яті загиблого, не знімайте людину в труні великим планом. Етичним буде не фокусуватися на трагічних атрибутах, а передати загальну атмосферу церемонії.