Опис ситуації:

На розгляд Комісії з журналістської етики надійшла скарга на публікацію «Школярки з Чернігівщини «тверкали» біля пам’ятника загиблим в АТО. На це відреагувала поліція» від 30 вересня 2020 року. Публікація розміщена за посиланням: https://life.pravda.com.ua/society/2020/09/30/242510/

У скарзі йдеться про недотримання журналісткою Катериною Хорощак пунктів 10 та 18 Кодексу етики українського журналіста.

Скаржниця зазначає, що «у статті порушено права дітей (не заблюрено обличчя дівчат), не дотримано стандарту балансу думок (позиції батьків (опікунів), правозахисників),натомість новина сформована на основі інформації та коментаря від очільника «Талалаївської спілки учасників АТО» Богуслава Борсука, який також став ініціатором цькування дівчат у соцмережах».

Комісія звернулася з листом до редакції «Української правди» з проханням надати коментарі щодо вказаної публікації та зазначених у скарзі аргументів.

У редакції пояснили, що відео було взято з соцмереж і не заливалося на власні ресурси, тому обличчя не були заблюрені. «Щодо балансу думок, то діти вибачились, можна розмірковувати хто і як їх до цього спонукав, але це позиція обвинуваченої сторони, тому інцидент вичерпаний на цьому етапі, й ми зробили повідомлення про сам факт події, як такої, – зазначила Ольга Ситнік, редактор розділу «Українська правда. Життя». – Експертів не залучали, оскільки це не текст, а новина».

У відповіді на звернення КЖЕ редакція визнала, що не отримала дозволу батьків і це є порушенням етики.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Пунктом 10 Кодексу етики українського журналіста передбачено: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пунктом 18 Кодексу етики українського журналіста передбачено: «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».

У матеріалі «Школярки з Чернігівщини «тверкали» біля пам’ятника загиблим в АТО. На це відреагувала поліція» журналістка Катерина Хорощак описує правопорушення, вчинене неповнолітніми дівчатами з селиша Талалаївка на Чернігівщині.

Для опису подій журналістка використовує два джерела інформації: повідомлення правоохоронців на сторінці у Фейсбук та публікації і відео у соцмережах очільника «Талалаївської спілки учасників АТО» Богуслава Борсука.

КЖЕ встановила, що у першій частині публікації відтворена інформація правоохоронців, в якій не розкриваються персональні дані дівчат, що вчинили правопорушення. Таким чином, ця частина публікації не порушує пункту 18 Кодексу етики українського журналіста.

В той же час, у другій частині публікації з посиланням на Богуслава Борсука оприлюднені два відеоролики, на яких видно обличчя неповнолітніх дівчат, щодо яких поліція вчинила дії за адміністративне правопорушення. Таким чином, журналістка порушила пункт 18 Кодексу етики щодо неприпустимості «розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».

Редакція визнає, що не отримала дозвіл від батьків або інших законних представників неповнолітніх дівчат на поширення відео з їх участю.

Комісія з журналістської етики встановила, що після розкриття особистостей дівчат автор та редакція не надали їх батькам чи іншим законним представникам можливості пояснити вчинок дівчат, позиція батьків чи коментарі самих неповнолітніх також не були оприлюднені. Хоча редакція пояснює відсутність коментарів жанром «новини», позиція звинуваченої сторони і дотримання балансу думок є важливим для розуміння аудиторією усіх аспектів новини. Таким чином був порушений пункт 10 Кодексу етики українського журналіста.

Також Комісія звертає увагу, що з самого відео та матеріалу журналістки невідомо, чи відео з вибаченнями було записано та поширено дівчатами добровільно, чи їх до цього примусили. Існує реальна небезпека, що поширення подібного відео може провокувати самосуди чи інші прояви насилля або цькування щодо неповнолітніх.

Комісія враховує, що у опублікованому пізніше матеріалі (https://life.pravda.com.ua/society/2020/10/21/242743/) редакція публічно визнала порушення етичних стандартів. Проте звертає увагу, що попри визнання, помилка так і не була виправлена, а відео не було приховане чи оброблене відповідним чином. Комісія нагадує, що виправлення помилок є професійним обов’язком журналіста.

Висновки та рекомендації:

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що у публікації «Школярки з Чернігівщини «тверкали» біля пам’ятника загиблим в АТО. На це відреагувала поліція» порушені пункти 10 та 18 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія оголошує редакції «Української правди» дружнє попередження.

 

Комісія з журналістської етики рекомендує:

• Уважно ставитись до повідомлень правоохоронних органів, офіційних установ або фізичних осіб, що можуть розкривати персональні дані неповнолітніх учасників правопорушень, не залежно від того, є вони постраждалими чи підозрюваними особами;

• Особливо уважно ставитись до подробиць, фото та відео, що допомагають ідентифікувати неповнолітніх правопорушників, у тому числі в тих випадках, коли є великий суспільний резонанс, що лише підсилює небезпеку цькування або інших проявів насилля по відношенню до неповнолітніх;

• Утримуватись від поширення фото або відео з участю неповнолітніх, якщо походження цих матеріалів неможливо встановити;

• Якщо поширення відео або фото викликане суспільним інтересом, вживати всіх можливих заходів, аби захистити права неповнолітніх осіб;

• Обов’язково надавати можливість батькам, опікунам або іншим законним представникам неповнолітніх висловитись щодо дій або інших обставин за участі неповнолітніх.

Голова Комісії                                                                               Андрій Куликов

Текст скарги

У статті Українська правда життя (https://life.pravda.com.ua/society/2020/09/30/242510/) порушено права дітей (не заблюрено обличчя дівчат), не дотримано стандарту балансу думок (позиції батьків (опікунів), правозахсників), натомість новина сформована в основному на основі інформації та коментаря від очільника “Талалаївської спілки учасників АТО” Богуслава Борсука, який також став ініціатором цькування дівчат у соцмережах.