Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Немає порушення
Дата рішення 2022-05-06

Щодо поведінки журналістів телеканалу «Україна 24» в ефірі національного телемарафону

Щодо поведінки журналістів телеканалу «Україна 24» в ефірі національного телемарафону
Подавач:
Артем Набока, Володимир Грибельник, Тетяна Ганжа та Катерина Недашківська
Дата подання:
06.05.2022
Порушник:
телеканал «Україна 24»
Статті кодексу:
03. Повага до приватного життя

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшло 4 скарги від Артема Набоки, Володимира Грибельника, Тетяни Ганжі та Катерини Недашківської щодо поведінки журналістів телеканалу «Україна 24» Максима Хлопотова та Олени Чернякової в ефірі національного телемарафону 8 квітня 2022 року. Відео їх включення в ефір – у додатку до рішення.

Олена Чернякова вмикається в ефір марафону з репортажем про побачене у Гостомелі та Ірпені після звільнення цих міст українськими військами. Титрується сюжет як «Пряме включення кореспондента про ситуацію в Київській області». На фоні включення – житловий комплекс (надалі – ЖК), жодним чином не ідентифікований та не протитрований. З тексту, що його озвучує Олена Чернякова, можна зробити висновок, що він знаходиться десь у Київській області, оскільки раніше протягом цього дня журналістка змогла потрапити до Гостомеля попри комендантську годину.

Заявники стверджують, що вийшовши в ефір з території ЖК, журналісти наразили його мешканців на артилерійські обстріли. Вони також вважають, що така зйомка порушила заборону на зйомку інфраструктури, передбачену, серед іншого, наказом Головнокомандувача ЗСУ. Один з заявників стверджує, що журналістам було зроблене зауваження під час зйомок, на яке вони не відреагували. На його ж думку, цим журналісти порушили вимоги пунктів 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста.

З огляду на воєнний стан та те, що українські медіа зараз перебувають в напруженому робочому режимі, наживо висвітлюючи російську воєнну агресію в Україні, Комісія вирішила не звертатися до телеканалу за поясненнями щодо викладених у скарзі зауважень. Натомість скарга була розглянута в односторонньому порядку.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».

Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Щодо порушень вимог Кодексу

Ця справа вкотре звертає увагу Комісії на аспекти забезпечення захисту приватного життя журналістами у широкому сенсі під час воєнного стану. Попередні рішення Комісії стосувалися публікацій щодо чітко ідентифікованих в матеріалах місць, таких як бомбосховища та зруйновані будівлі, та населених пунктів. У них Комісія наголошувала на тому, що журналісти при створенні своїх матеріалів мають віднаходити баланс між донесенням інформації, що становить публічний інтерес, та забезпеченням безпеки місцевих мешканців.

Оскаржуваний матеріал також висвітлює інформацію, що становить публічний інтерес, а саме розповідає про руйнування в Київській області. Водночас, виглядає природнім, що для запису стенд-апу ними був обраний більш спокійний фон житлового комплексу в іншому населеному пункті Київської області. В ефірі розташування місця запису стенд-апу не розкривається ані в титрах, ані будь-яким іншим чином. Саме тому Комісія вважає, що за даними, висвітленими в сюжеті, неможливо чітко встановити його локацію, не знаючи місцевості.

Також Комісія вважає за потрібне нагадати, що попри правовий режим воєнного стану, норми законодавства дозволяють фотозйомку в публічних місцях та на вулиці; винятком є ситуація, коли особа, що потрапляє до кадру, прямо забороняє це робити. У кадрі, що був показаний телеканалом «Україна 24» в рамках загальнонаціонального марафону, можна побачити лише одну людину, крім журналістки, яку також неможливо ідентифікувати: вона проходить на дальньому плані і не повертається обличчям до камери.

Комісія розуміє перестороги населення в атмосфері війни, однак не може погодитися з аргументацією заявників. Крім того, посилання на Наказ Головнокомандувача ЗСУ не підтримує позицію щодо заборони зйомки, оскільки у Наказі йдеться про ідентифікацію військових об’єктів інфраструктури, до яких ЖК не належить.

З огляду на це, Комісія вважає, що запис стенд-апу на території ЖК журналістами телеканалу «Україна 24» Максимом Хлопотовим та Оленою Черняковою не порушує вимоги пункту 3 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія не розглядала справу на предмет порушення пунктів 12, що передбачає процедурні вимоги стосовно виправлення інформації у тому випадку, якщо вона не відповідає дійсності, та 19 Кодексу етики українського журналіста, який лише постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що поведінка журналістів телеканалу «Україна 24» Максима Хлопотова та Олени Чернякової в ефірі національного телемарафону 8 квітня 2022 року відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста.

Комісія наголошує на потребі звертати увагу на особливості поширення інформації під час війни, викладені у власних Рекомендаціях щодо інформації, яку не можна розголошувати.

Комісія також закликає працівників медіа бути обережнішими та зважати на можливі занепокоєння громадян щодо власної безпеки при виборі локацій для зйомок. Ризик використання публікацій у медіа для коригування вогню є достатньо серйозним, тож журналістам слід максимально уникати зазначення конкретних локацій у «нейтральних» стенд-апах, що слугують наповненням між змістовними частинами репортажів. Працівникам медіа також варто толерувати більше критики щодо своєї діяльності зі сторони звичайних громадян, з огляду на їх важкий психологічний стан під час війни.

Поділитись