Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Прийнято рішення

Щодо порушення журналістом Інформаційного бюро «Сіріус» Ніколенко І.Б. Кодексу етики українського журналіста

Подавач:
Приватне підприємство "Комсервіс-безпека"
Дата подання:
17.10.2017
Скарга подана на:
Ніколенко Ігор Богданович
Статті кодексу:
13. Заборона незаконних методів збору інформації

Рішення

До Комісії з журналістської етики надійшла заява Групи компаній «КОМСЕРВІС» (далі – скаржник) щодо дій журналіста Інформаційного бюро «Сіріус» Ніколенка Ігоря Богдановича, а саме: незаконного проникнення та перебування у приміщенні офісу 8 та 13 лютого 2017 року з метою опитування працівників та керівництва, перешкоджання роботі персоналу, приниження працівника компанії, використання інформації, отриманої в результаті таких дій для антиреклами конкурентів та перекручування фактів.

Комісія розглянула заяву та додані до неї матеріали та дійшла наступних висновків.

Виходячи із інформації, що міститься на сайтах скаржника і Корпорації «Сіріус» (відповідно – http://www.comservice.net.ua/ та https://sirius.kiev.ua/), обидві компанії надають комплекс послуг, серед яких є послуги охорони.

Сайт Корпорації «Сіріус» на головній сторінці названий «Інформаційний портал з безпеки Сиріус», втім, на сайті не розміщено інформаційних матеріалів, крім тих, що стосуються послуг Корпорації «Сіріус». Серед цих послуг є видання журналу «ФАРАОН» з липня 2004 року з нерегулярною періодичністю та зображення обкладинок чотирьох номерів, інформація про час виходу номерів та матеріали, надруковані в них, на сайті відсутні.

8 лютого 2017 року Ніколенко Ігор Богданович, Шинкаренко В’ячеслав Владиславович, Рябоконь Олександр Михайлович та Давидович Денис Олександрович увійшли до кабінету генерального директора скаржника Берізко Д.І.

Ніколенко І.Б. є засновником ПП «Сіріус»,  Шинкаренко О.М. є заступником директора ПП «Сіріус», Рябоконь О.М. працює охоронцем в ПП «Сіріус», Давидович Д.О. тимчасово не працює. Водночас всі ці особи є позаштатними журналістами ІА «Сіріус».

Як стверджує Берізко Д.І. він не знав причину їх приходу, оскільки не домовлявся про цю зустріч, але як тільки відвідувачі пояснили йому, що це інтерв’ю «о подлой вашей работе на рынке охранных услуг», він відмовився його надавати та попросив звільнити його кабінет. Як стверджує Ніколенко І.Б. він домовлявся про інтерв’ю в телефонному режимі, проте не пам’ятає, яким саме телефоном при цьому користувався. Він також пояснив, що Інформаційна агенція «Сіріус» за власною ініціативою знімає документальний фільм з робочою назвою «Стан ринку охоронних послуг України» для якого і здійснювався запис, фільм планується поширювати в Інтернеті та на телебаченні.

Після того, як представники ІА «Сіріус» вийшли з кабінету Берізко Д.І., вони залишались у приміщенні офісу скаржника протягом 30 хвилин до приїзду працівників правоохоронних органів. На прохання Комісії скаржник надав відеозапис подій, викладених у скарзі, за 8 лютого 2017 року. Запис триває 20 хвилин та починається з моменту, коли чотири невідомих чоловіки, серед яких є особа, схожа на Ніколенко І.Б., вже знаходяться у приміщенні офісу. Жодна особа не представляється протягом запису, тому Комісія не може встановити, ким вони є. Втім, на записі чітко зафіксовано, що  один із чоловіків повідомляє, що він є журналістом Інформаційного бюро «Сіріус» та демонструє посвідчення. Протягом всього запису саме цей чоловік (далі – Журналіст 1) поводить себе як лідер групи журналістів, спілкується з представниками скаржника та правоохоронних органів. Особа, схожа на Ніколенко І.Б., також подає кілька реплік, втім, їх зміст неможливо розібрати на записі. Інші два чоловіки не беруть участь у спілкуванні, один із них постійно тримає камеру, що виглядає як професійна. Журналіст 1 пояснює працівникам скаржника та представникам правоохоронних органів, що він знаходиться  у приміщенні з метою опитування та хоче поставити керівництву чесні питання та отримати на них чесну відповідь, при цьому він наводить приклад питання «Скільки груп реагування працює в Києві?», стверджує, що не отримав відповідей та звинувачує скаржника у поширенні «завуальованого обману». На запитання працівників скаржника, чому він попередньо не надав їм свої запитання, Журналіст 1 не надає відповіді та не заперечує, що такі питання надані не були. На численні прохання працівників скаржника та представників правоохоронних органів, залишити приміщення та припинити перешкоджати роботи персоналу, Журналіст 1 стверджує, що як журналіст має право знаходитись у приміщенні і примушення його покинути це приміщення є порушенням його прав, а також зазначає, що залишається у приміщенні, оскільки на вулиці холодно. Далі запис обривається і продовжується на вулиці, ще невідома особа, голос якої схожій на голос Журналіста 1 кілька разів звертається до іншої невідомої особи з проханням поговорити з ним і розповісти про свою роботу, на цьому запис закінчується. Далі наводиться запис тих же самих подій, записаних іншою камерою.

Як стверджує скаржник 13 лютого 2017 року вся ситуація повторилась.

Беручи до уваги викладене вище, Комісія не знайшла у матеріалах, наданих скаржником, доказів тих фактів, що викладені у його скарзі, зокрема, участі Ніколенко І.Б. у подіях, що зафіксовані у записі, здійснення ним журналістської діяльності і, зокрема, використання ним у такій діяльності інформації, отриманої під час перебування в офісі скаржника.

Втім, Комісія вважає за необхідне зазначити наступне.

Особи, що представились як журналісти Інформаційного бюро «Сиріус», дії яких зафіксовані у відеозаписі, порушили цими діями пункт 13 Кодексу етики українського журналіста, а саме: «Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» «Журналіст має право … відвідувати    …  підприємства … та бути прийнятим їх посадовими особами…». Однак, це положення не може тлумачитись як таке, що надає журналістам право на перебування на території підприємств у будь який час та в будь-якому місті або права вимагати негайної зустрічі з посадовими особами підприємств. Також, журналісти не мають права відео зйомки фізичних осіб, зокрема, працівників підприємства, що находяться у приватному приміщенні, без згоди цих фізичних осіб.

Порядок реалізації права на відвідування підприємства та прийняття їхніми посадовими особами має узгоджуватись із Правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими внутрішніми актами відповідного підприємства, за виключенням випадків, коли ними встановлені надмірні обмеження.

Перебування у приміщенні всупереч забороні його власника порушує статтю 41 Конституції України «Кожен має право володіти … своєю власністю…» і частину першу статті 319 Цивільного кодексу України: «Власник володіє… своїм майном на власний розсуд», і можливе лише за умови наявності переважаючого суспільного інтересу. Журналіст 1 пояснив зміст свого опитування підозрами щодо неналежної якості послуг, які скаржник надає своїм клієнтам. На думку Комісії, це не може бути оцінено як питання суспільного інтересу, що надає підстави для порушення права приватної власності.

Як зазначено у Рекомендаціях щодо захисту приватності у роботі засобів масової інформації, підготовлених експертами Ради Європи:

«5.5.Недоторканність приватних приміщень має поважатися за будь-яких обставин; зокрема, представникам ЗМІ належить негайно залишити територію приватної власності, якщо цього вимагає власник, та утримуватися від вторгнення до помешкання.

Такі відомості можуть винятково збиратися та оприлюднюватися, якщо вони переконливо свідчать про правопорушення або суперечливу поведінку публічної особи, і лише тією мірою, яка є суворо необхідною для доведення таких підозр.

5.6.«Поява на порозі» застосовується, тільки якщо особа неодноразово і безпідставно відмовляється дати інтерв’ю або відповіді під відео- чи аудіозапис, а відповідна інформація є важливою».

Підсумовуючи розгляд скарги, Комісія ухвалює рішення про оголошення невідомим журналістам з Інформаційного бюро «Сіріус» попередження.

 

Голова КЖЕ                                                                                                Куликов А.В.

Текст скарги

До Комісії з журналістської етики надійшла заява Групи компаній «КОМСЕРВІС» (далі – скаржник) щодо дій журналіста Інформаційного бюро «Сіріус» Ніколенка Ігоря Богдановича, а саме: незаконного проникнення та перебування у приміщенні офісу 8 та 13 лютого 2017 року з метою опитування працівників та керівництва, перешкоджання роботі персоналу, приниження працівника компанії, використання інформації, отриманої в результаті таких дій для антиреклами конкурентів та перекручування фактів.

Детальніше – у прикріпленому файлі

Поділитись