Обставини справи
Комісія з журналістської етики отримала скаргу від Олени Луньової на матеріал Зеленський ветував законопроект про звільнення з роботи за колабораціонізм (автор – Дмитро Браславський, 16 травня 2024 р.)
За словами заявниці, заголовок новини «не в повній мірі відповідає змісту закону, створює хибне враження, нібито Президент України ветував закон саме через запровадження можливості звільнення працівників за вчинення колабораційної діяльності».
Авторка звернення вважає, що «заголовок і текст новини вводять читачів в оману, обурюючи їх, створюючи враження, що Президент України підтримує колаборантів і виступає проти їх звільнення з роботи».
Як пояснює заявниця, коаліція правозахисних організацій закликала Президента України ветувати прийнятий Верховною Радою України Закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань», оскільки положення цього Закону створюють підстави для утисків та стигматизації людей, які мають родичів і друзів серед мешканців тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, людей, які виїхали за кордон у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України й зареєстровані на тимчасово окупованій території.
Заявниця вважає, що зазначений матеріал порушує Кодекс етики українського журналіста – зокрема, п. 6 і 9.
Комісія звернулася до редакції РБК-Україна із пропозицією надати свої коментарі стосовно згаданого матеріалу. Відповідь від редакції не надійшла.
Відповідні етичні стандарти і їхнє дотримання
В публікації йдеться про законопроєкт №7731, який встановлював додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця і зобов’язував працівників, зокрема, надавати інформацію про наявні у них зв’язки з родичами на території держави-агресора або на тимчасово окупованій території України.
Також відповідно до документу, Кабмін міг розробити правила звільнення роботодавцем працівників, якщо розслідування виявило стосовно них факти, що можуть зашкодити підприємству чи країні.
Парламент ухвалив законопроєкт, однак Президент України наклав вето на документ, розкритикований правозахисниками.
Відповідно до пункту 6 Кодексу етики українського журналіста, «повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
У матеріалі міститься посилання на офіційну сторінку Верховної Ради України із карткою законопроєкту, де міститься файл із пропозиціями Президента України від 16 травня 2024 р. Відповідно до пропозицій, питання, які пропонується врегулювати законом, не можуть бути віднесені до компетенції роботодавця. Таким чином, голова держави скористався правом вето і повернув законопроєкт до парламенту.
І хоча автор матеріалу належним чином перевірив отриману із офіційних джерел інформацію та надав посилання на першоджерело в публікації, журналіст не навів аргументи Президента проти закону. Натомість подав думки двох народних депутатів, які виступали за ухвалення проєкту.
Таким чином, аудиторія не отримала повної й обʼєктивної інформації про проблему.
Відповідно до пункту 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
В зазначеній публікації автор кілька разів вживає слова «колабораціонізм» і «колаборанти». Ці поняття не містяться в законі, про який ідеться, і є оціночними судженнями самого журналіста.
«Президент Володимир Зеленський наклав вето на ухвалений парламентом законопроект, який міг би дозволити роботодавцю звільняти з роботи людину за колабораціонізм».
«У зв’язку з випадками колабораціонізму, зокрема, на підприємствах критичної інфраструктури, пропонувалося дати роботодавцю право розірвати трудовий договір».
Автор матеріалу послався на слова народного депутата Тараса Тарасенка, який обгрунтовував необхідність ухвалення законопроєкту. В цитаті депутата не йдеться про колабораціонізм, а лише про «звільнення роботодавцем осіб, якщо розслідування виявило факти, що можуть зашкодити підприємству або країні». Проте в підводці до цитати журналіст зазначає, що законопроєкт «надає додаткові підстави роботодавцю на підприємствах критичної інфраструктури звільняти робітників за колабораціонізм».
Відповідно до Кримінального кодексу України, колабораціонізм є злочином, за який настає кримінальна відповідальність. Журналісти не можуть називати громадянина винним у скоєнні злочину доти, доки не набув чинності вирок суду, а поняття «розслідування виявило факти» і «суд визнав громадянина винним» не є тотожними. В цьому випадку медіа виявило упередженість та вжило поняття «колаборанти» до тих людей, які не визнані злочинцями.
В українських медіа слова «колаборант» і «колабораціонізм» часто вживаються не в юридичному, а в побутовому розумінні – для означення тих, хто свідомо допомагає ворогу. Однак у публікації, де йдеться про офіційний документ – законопроєкт – надання цим словам іншого значення, крім юридичного, заплутує читачів.
Чимало інших українських медіа, розповідаючи про законопроєкт, також назвали його «законом про колаборантів», – що є порушенням п. 9 Кодексу.
Відповідно до пункту 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».
В публікації наголошується на тому, що закон покликаний покарати «колаборантів», а також про те, що зʼявляться нові підстави для звільнення працівників стратегічних підприємств, хто має родичів на окупованій території.
Акцент у заголовку і в тексті створює хибне враження, начебто Президент підтримує «колаборантів», а ті, чиї рідні живуть на окупованих територіях, – також потенційні помічники ворога.
Це виглядає як дискримінація цілої групи людей, до яких журналіст формує вороже ставлення, – що є порушенням п. 15 Кодексу.
Висновки і рекомендації
Розглянувши скаргу на матеріал «Зеленський ветував законопроект про звільнення з роботи за колабораціонізм», Комісія з журналістської етики встановила порушення пп. 6, 9 і 15 Кодексу етики українського журналіста і виносить РБК-Україна та журналісту Дмитру Браславському попередження.
Комісія з журналістської етики вважає неприйнятним вживання слів «колаборанти» і «колабораціонізм» у побутовому значенні в матеріалах, де йдеться про законопроєкт та про юридичні наслідки правопорушення.
Комісія засуджує упереджене та дискримінаційне висвітлення резонансної теми іншими українськими медіа, які винесли в заголовки формулювання «закон про колабораціонізм».
Комісія рекомендує журналістам і редакціям під час підготовки критичних публікацій і розслідувань:
- Під час підготовки новин користуватися першоджерелами і бути точними в цитуванні.
- Чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації.
- Подавати обʼєктивну й неупереджену інформацію, висвітлювати позицію тих, хто «за» і хто «проти».
- Уникати узагальнень, не приписувати окремій соціальній групі схильності до порушення закону, не формувати ворожого ставлення до певної категорії громадян.
- Усвідомлювати, що назвати злочинцем можна лише людину, стосовно якої набув чинності вирок суду.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?