Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 14 травня 2024 року надійшла скарга від Олени Власенко, представниці НПП «Тузлівські лимани» на матеріал Інтернет-видання «Українські національні новини» («УНН») за авторством журналістки Лілії Подоляк «Бюджет у сотні дронів: скільки витрачає країна на утримання нацпарків під час війни», що був опублікований 26 квітня 2024 року, доступний за посиланням: https://unn.ua/news/biudzhet-u-sotni-droniv-skilky-vytrachaie-kraina-na-utrymannia-natsparkiv-pid-chas-viiny.
У матеріалі розповідається про ситуацію з національним парком «Тузлівські лимани». Журналістка зазначає, що цей національний парк є одним з найскандальніших в Україні – зокрема, в ньому понад 10 років начебто не змінювалося керівництво, місцеві постійно скаржаться на представників парку, а безпосередньо керівництво вчиняє низку дій щодо розширення земель парку та заборон тамтешнім мешканцям обробляти власні ділянки та відвідувати парк.
Лілія Подоляк наводить дані щодо бюджету національного парку, факт використання 90% виділених для парку коштів на сплату заробітної платні 45 його співробітникам, та порівнює цей бюджет з кількістю дронів, які можна було б закупити для військових. Стаття містить коментар екологині Тетяни Лампіки, яка вважає, що така кількість працівників є завеликою і натякає, що керівництво парку може збагачуватися за рахунок так званих «мертвих душ». До неї також включена частина тексту звіту діяльності парку за 2023 рік. Матеріал закінчується закликом провести аудит діяльності національних парків в Україні для забезпечення раціонального використання бюджетних коштів та зверненням до міністерства щодо проведення конкурсу на посаду керівника нацпарку аби знизити напругу у громаді.
Заявниця стверджує, що до представників національного парку ніхто не звертався за отриманням інформації, а твердження, що подані немовбито як відповідь парку є перекрученими фактами з відкритих джерел, зокрема зі звіту за 2023 рік. На її думку, матеріал містить низку упереджених тверджень та неправдиво поданих фактів, а також зловживає поданням анонімних джерел, що критикують діяльність парку. Заявниця вважає, що це свідчить про порушення вимог пунктів 2, 6, 9, 10 та 19 Кодексу етики українського журналіста.
17 червня 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. 20 червня 2024 року у своїй відповіді головна редакторка «УНН» Олена Архіпова вказала, що опубліковані новини щодо ситуації у національному парку «Тузлівські лимани» ґрунтуються на офіційній інформації, зокрема Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також правоохоронних органів. Інформація про бюджет нацпарку та його діяльність під час війни була надана міністерством в рамках відповіді на запит Інтернет-видання та має відповідне посилання.
В рамках попередніх зауважень щодо розгляду справи, Комісія має зазначити, що не розглядатиме справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 2 Кодексу етики українського журналіста: «Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста».
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».
Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу
Достовірність подання інформації, забезпечення якої є вимогою, що висувається Кодексом до журналістів, передбачає належну верифікацію усіх джерел, що використовуються у матеріалі. Матеріал має містити посилання на використані джерела, зокрема свідчення фахівців та героїв матеріалу, уникати використання анонімних чи узагальнених джерел (крім випадків, коли для свідків чи джерел можуть існувати загрози безпеки, викриття тощо), а також не перекручувати факти та чітко вказувати звідки було отримано той чи інший факт.
У відповідь на запит Комісії, «УНН» надав декілька відповідей на запити щодо доступу до публічної інформації, отримані у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Ознайомившись з ними, Комісія вбачає у відповідях підтвердження низці перерахованих у статті фактів, зокрема незмінність тимчасового керівництва протягом останніх 7 років та деякі наведені бюджетні показники. Водночас, Лілія Подоляк подала цю інформацію у форматі «в нацпарку розповіли», що спотворює джерело отримання інформації та створює враження про те, що за коментарем щодо ситуації зверталися безпосередньо до представників парку, а не до міністерства. Журналістка також вдається до узагальнень «місцеві розповіли», не надаючи жодного іншого джерела на підтвердження земельних зловживань керівництва парку, окрім достатньо однобічного попереднього матеріалу «УНН». Він містить мову представників органів місцевого самоврядування, але так само не дає слова згаданій т.в.о. керівниці установи Ірині Вихристюк.
Ці факти дозволяють Комісії дійти висновку про те, що Лілія Подоляк та «УНН» припустилися грубого порушення стандарту достовірності подання інформації. Це було зроблено всупереч вимогам пункту 6 Кодексу етики українського журналіста
Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу
Стандарт розмежування фактів від припущень є важливим при підготовці аналітичних матеріалів та висвітленні ситуацій, де частина фактів не є достовірно встановленою. Журналісти мають чітко розмежовувати фактаж і власні думки чи висновки щодо ситуації аби споживач інформації мав змогу самостійно дійти певних висновків, проаналізувавши аналогічний набір фактів. Це також має слугувати запобіжником упередженого ставлення до героїв матеріалів.
Лілія Подоляк вдалася до низки емоційних виразів стосовно діяльності національного парку. Зокрема, вона називає його найскандальнішим без наведення фактажу, що свідчив би про це понад тези місцевого населення про буцімто терор, що вчиняється посадовцями заповідної зони. Так само журналістка наводить тезу про те, що бюджет парку – це 500 дронів, а вивільнення коштів з фінансування національних парків могло б привести до купівлі 15000 дронів, не беручи до уваги потребу бодай мінімального забезпечення потреб сталості подібних установ під час воєнного стану. Ці твердження про факти, нехай і сформульовані у формі припущень та у формі натяків, створюють враження про керівництво нацпарку як про потенційних шахраїв і зловмисників та налаштовують споживача інформації на критичне ставлення до парку, суголосне іншим тезам «УНН». Оскільки слова представникам «Тузлівських лиманів» взагалі не надається, то це свідчить про порушення стандартів, закріплених у пункті 9 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу
Стандарт збалансованості подання інформації вимагає від представників медіа подавати в матеріалі позицію різних сторін конфлікту. Це є потрібним для того, аби надати своїй аудиторії можливість повноцінно оцінити протилежні погляди та уникнути однобокості подання матеріалу. У разі якщо об’єкт критики в рамках матеріалу не надав своєї позиції або напряму відмовився від надання коментарів під певним приводом, то про це варто вказувати в матеріалі. Також варто залучати до коментування тематики незалежних експертів, втім, пояснюючи, чому вони є фахівцями у коментованій тематиці.
Матеріал не містить позиції національного парку «Тузлівські лимани» та його посадових осіб. Попри критику діяльності, нікому з представників адміністрації не було надано можливості спростувати звинувачення чи пояснити навіщо підтримувати сталість природоохоронних заходів під час війни та попри пріоритетність військових витрат. Коментар експертки-еколога Тетяни Лампіки також є її власною оцінкою щодо кількості співробітників у національних парках та не підкріплюється її досвідом; навіть у тексті коментаря вона порівнює ситуацію з зовсім іншою сферою, коли говорить про так звані «мертві душі». Це ставить під сумнів фаховість експертки, залученої до коментування теми, та є додатковим свідченням порушення вимог пункту 10 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо порушень інших вимог Кодексу
У Комісії немає достатніх підстав вважати, що матеріал спрямований на те, аби слугувати інтересам влади чи власникам певних медіа всупереч вимогам пункту 2 Кодексу: він підіймає суспільно важливу тему щодо правомірності діяльності державної установи та є важливим для місцевих громад, попри те, що така суспільна важливість не звільняє авторів від потреби дотримуватися інших стандартів журналістської етики.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «Українські національні новини» («УНН») за авторством журналістки Лілії Подоляк «Бюджет у сотні дронів: скільки витрачає країна на утримання нацпарків під час війни», що був опублікований 26 квітня 2024 року, порушує вимоги пунктів 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює журналістці та Інтернет-виданню публічний осуд через грубість допущених порушень, хоча і вітає комунікацію «УНН» та готовність співпрацювати з органом саморегулювання для пошуку спільних рішень.
Комісія наголошує на необхідності ретельно проводити журналістські розслідування та обережно працювати з винесенням звинувачень у протиправній діяльності представникам державних установ, і рекомендує медіа:
- чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
- наводити підтвердження кожному звинуваченню та твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
- уникати маніпуляцій з джерелами, що можуть нівелювати потенціал розслідування вплинути на позитивні зміни в рамках тематики, що висвітлюється в матеріалі, зокрема обмежити вживання анонімізованих та узагальнених джерел;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення, залучаючи незалежних експертів до коментування складних тем;
- наводити в матеріалі інформацію про компетентність експертів щодо залучення до коментування теми матеріалу.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?