Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 7 серпня 2024 року надійшла скарга від ТОВ «Карпатські мінеральні води» на матеріал Інтернет-видання «УНІАН» за авторством журналіста Івана Бойка «Порушує законодавство: у АМКУ заявили про розслідування діяльності виробника “Карпатської джерельної”», що був опублікований 5 серпня 2024 року, доступний за посиланням: https://www.unian.ua/economics/other/porushuye-zakonodavstvo-u-amku-zayavili-pro-rozsliduvannya-diyalnosti-virobnika-karpatskoji-dzherelnoji-12718488.html.
У матеріалі, що спирається на повідомлення на офіційному сайті Антимонопольного комітету України, розповідається про відкриття державним органом провадження проти заявника щодо поширення інформації, яка може вводити споживачів в оману. Окрім цитат з релізу на сторінці АМКУ, журналіст додає такий абзац: «Загалом йдеться про те, що “Карпатська Джерельна” видобувається зі свердловин, тому не може називатись “джерельною”. А ще вода цього виробника не має ніякого відношення до Карпат, тому що її видобування та фасування здійснюються за сотні кілометрів від гірського регіону».
Журналіст для контексту також дав посилання на матеріали в інших медіа, у яких йдеться про можливі порушення законодавства та бізнесової етики ТОВ «Карпатські мінеральні води», а також інформацію стосовно попередніх проваджень АМКУ проти заявника. Посилання на ці матеріали належним чином розташовані у матеріалі Івана Бойка.
Представники заявника вважають, що факту порушення законодавства, про який йдеться у матеріалі та заголовку до нього, не було встановлено рішенням компетентного органу. Це, на їх думку, створює упередженість щодо ставлення до компанії. Також вони наголошують на тому, що автор матеріалу декілька разів вибірково використав матеріали в інших медіа та повідомлення державних органів для спотворення інформації про можливі антиконкурентні дії ТОВ «Карпатські мінеральні води». Ці аргументи, на думку заявника, свідчать про порушення вимог пунктів 2, 4, 6, 8, 9, 10, 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста.
12 серпня 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від Інтернет-видання отримано не було.
В рамках попередніх зауважень щодо розгляду справи, Комісія має зазначити, що не розглядатиме справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 2 Кодексу етики українського журналіста: «Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста».
Пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».
Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».
Щодо порушень вимог пунктів 6, 9 та 10 Кодексу
Дотримання вимог щодо достовірності та збалансованості подання інформації є ключовим для того, аби журналістика вважалася якісною та неупередженою, а отже і не створювала у аудиторії хибно сформованого враження про героя матеріалу. Задля втілення цих стандартів у життя журналісти мають належно проводити перевірку фактів та верифікувати джерела, на які вони посилаються при підготовці матеріалів та надавати слово критикованій стороні. У разі посилання на юридичні документи, журналісти мають чітко відтворювати їх зміст та, якщо у них виникають сумніви щодо значення тої чи іншої дії, звертатися до незалежних сторонніх фахівців-юристів, які допомогли б розтлумачити висвітлюваний юридичний факт.
Комісія не вбачає проблем щодо посилань на матеріали інших медіа задля створення контекстуальної рамки матеріалу. Вони належно оформлені гіперпосиланнями та можуть використовуватися медіа, адже споживач інформації може ознайомитися з джерелами тверджень про неетичну поведінку і можливі порушення законодавства заявником; при цьому, Комісія не проводитиме оцінки матеріалів, на які посилається Іван Бойко, на предмет дотримання журналістських стандартів у рамках цієї справи, адже це виходить за межі її мандату. Також Комісія вітає надання «УНІАН» прямого посилання на оголошення АМКУ.
Водночас, тлумачення цього оголошення зі сторони журналіста не спирається на саму публікацію. Зокрема, в оголошенні на сайті державного органу не йдеться про зміст можливих порушень, пов’язаних з виробництвом «Карпатської джерельної» не в Карпатах та не з джерельної води. Комісія розуміє, що журналіст та медіа могли за допомогою власних джерел отримати цю інформацію – втім, інформацію про це, навіть у разі потреби захисту журналістських джерел, слід наводити в матеріалі. Інакше таке подання твердження про факт є нічим іншим, аніж безпідставним припущенням.
Також у матеріалі Іван Бойко розмістив щонайменше три твердження про факти вчинення заявником поведінки, яка може бути негативно розцінена аудиторією медіа. Втім, матеріал «УНІАН» не містить позиції заявника або ж інформації про звернення до нього за коментарем та можливу відмову у наданні такого коментаря. Всі згадані Комісією фактори додатково вказують на упередженість висвітлення спору між АМКУ та заявником та налаштування аудиторії на сприйняття ТОВ «Карпатські мінеральні води» як порушника законодавства про захист конкуренції. Це свідчить про порушення журналістом «УНІАН» вимог пунктів 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо дотримання вимог пункту 4 Кодексу
Пункт 4 Кодексу стосується передусім висвітлення судових процесів та гарантує презумпцію невинуватості. За аналогією, його можна застосовувати і до інших змагальних процесів в рамках проваджень незалежних державних регуляторів, що мають повноваження встановлювати порушення вимог законодавства та застосовувати відповідні санкції. В той же час, він не обмежує можливості медіа висловлювати обґрунтовані звинувачення у протиправній діяльності тієї чи іншої компанії.
Комісія не заперечує, що сам факт публікації про відкриття АМКУ розслідування щодо заявника вже дає підстави говорити про те, що компанія могла порушити законодавство. Втім, при цьому «УНІАН» використав заголовок, що містить твердження про факт порушення ТОВ «Карпатські мінеральні води» законодавства. Оскільки заголовок є першою частиною матеріалу, він налаштовує споживача інформації на подальше з ним ознайомлення, вибудовує перспективні очікування щодо тексту, зображень, чи відео. Використання твердження «порушує законодавство» у заголовку суперечить презумпції невинуватості, якої б медіа мало дотримуватися, особливо готуючи матеріали всього лише про початок провадження у справі. Тож Комісія вважає, що у цій справі Іван Бойко та «УНІАН» вчинили всупереч вимогам пункту 4 Кодексу.
Щодо дотримання вимог пункту 8 Кодексу
Пункт 8 Кодексу передусім слугує запобіжником від таких явищ, як клікбейт, що можуть наштовхувати споживача на те, аби сформувати ставлення до певного матеріалу ще до ознайомлення (а іноді – і замість ознайомлення) з ним. Наслідком цього може ставати спотворення основної думки, яка закладалася у матеріал, на користь сенсаційності, підтвердження упереджень чи стереотипів, що часто може робитися медіа з політичною метою чи задля отримання вигоди від різноманітних гравців.
Як Комісія вже зазначала вище, використання у заголовку виразу «порушує законодавство» не відповідає фактичному стану розгляду справи АМКУ щодо заявника. Відкриття розслідування є лише однією з перших стадій провадження та не може свідчити про вину заявника у правопорушенні. Крім того, «УНІАН» спотворив попереднє рішення АМКУ щодо заявника, неналежно його зацитувавши та дещо викрививши суть відповідного правового акту. Цих висновків Комісії достатньо для того, аби стверджувати про порушення вимог пункту 8 Кодексу.
Щодо дотримання інших вимог Кодексу
У Комісії немає достатніх підстав вважати, що матеріал спрямований на те, аби слугувати інтересам влади чи власникам певних медіа всупереч вимогам пункту 2 Кодексу: він підіймає суспільно важливу тему можливої протиправної діяльності компанії-заявниці. Пункт 12 Кодексу передбачає процедурні вимоги стосовно виправлення інформації у тому випадку, якщо вона не відповідає дійсності. З огляду на відповідний характер норми, Комісія не розглядатиме матеріал на предмет порушень, адже не має доказів про будь-яке звернення до медіа щодо цього.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «УНІАН» за авторством журналіста Івана Бойка «Порушує законодавство: у АМКУ заявили про розслідування діяльності виробника “Карпатської джерельної”», що був опублікований 5 серпня 2024 року, порушує вимоги пунктів 4, 6, 8, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює журналістові та Інтернет-виданню публічний осуд.
Комісія нагадує про необхідність обережно ставитися до висвітлення інформації, пов’язаної з можливим вчиненням правопорушення, і рекомендує медіа:
- під час висвітлення таких тем чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
- наводити підтвердження кожному звинуваченню, висунутому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, достатню можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення;
- звертатися за коментарем до фахівців-юристів, що можуть допомогти розібратися у тонкощах коректного найменування різноманітних стадій юридичних процесів;
- зважати на презумпцію невинуватності особи до прийняття остаточного рішення суду чи незалежного регуляторного органу.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?