До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від прес-служби Рівненської ОДА на матеріали телеканалу ITV «Догодили не всім» про модульне містечко для переселенців у Радивилові (1 березня 2023 р).
На думку заявників, матеріал порушує журналістську етику – зокрема, розпалює ворожнечу до внутрішньо переміщених осіб. Автори заяви вважають, що відсутність позиції протилежної сторони є порушенням журналістської етики.
На звернення Комісії з журналістської етики з проханням надати коментарі з приводу оскаржуваного матеріалу редакція не відповіла.
Відповідні етичні стандарти та їх дотримання
За наданим авторами скарги посиланням сюжет «Догодили не всім» на час розгляду скарги був недоступний на YouTube-каналі телеканалу ITV, а текстова версія матеріалу містилася на сайті під заголовком «Люди невдоволені модульним містечком на Рівненщині».
Комісія з журналістської етики вже отримувала і розглядала скаргу на зазначений сюжет. В процесі комунікації між Комісією та ТОВ ТРК «Ритм», що є юридичною особою – суб’єктом у сфері медіа що мовить під логотипом «ITV», сюжет було прибрано з Youtube-каналу телеканалу.
Проте на сайті залишився матеріал, який є текстовою версією сюжету і в якому наявні ознаки порушення Кодексу етики українського журналіста. Тому Комісія вважає за необхідне розглянути цю публікацію.
У матеріалі «Люди невдоволені модульним містечком на Рівненщині» йдеться про спорудження модульного містечка для переселенців у Радивилові.
Із першого речення журналісти протиставляють місцевих жителів та переселенців: «Намагаючись догодити одним, закрили очі на прохання інших».
Матеріал є незбалансованим, адже жодним чином не представлені історії та думки вимушених переселенців, для яких спорудили модульне містечко. В матеріалі містяться три цитати місцевих мешканців, незадоволених новим містечком, а також цитата представника місцевої влади. Переселенці, які, за словами журналістів, уже отримали ключі від будинків, у сюжеті не представлені жодним чином: про них відомо лише, що їм намагаються «догодити». Також не представлені думки мешканців, які би схвально поставилися до спорудження модульного містечка.
Автори сюжету наводять такі аргументи противників будівництва:
«Місцеві жителі нарікають на те, що будиночки буквально “висять” на балконах житлового будинку».
«Городи в людей забрали…то що ж зробимо, нічо не зробимо…».
«З тим, що вирощувати овочі біля будинку більше неможливо, люди вже змирилися. Однак місцевих непокоїть ще одне питання. «Боюся, щоб не попалися такі люди, які будуть передавати, де що знаходиться, ото саме страшне, – місцевий житель Володимир».
Спілкуючись із представником місцевої влади, автори сюжету не ставлять запитань, чи узгоджувала міська рада розташування модульного містечка з громадою, чи враховувала пропозиції тощо. Заступник міського голова коментує благоустрій містечка, але не претензії мешканців, незадоволених тим, що у них забрали городи. Звинувачення, які пролунали, залишаються без оцінки як із боку інших героїв матеріалу, так і з боку журналістів.
Комісія вважає, що відсутність збалансованості в матеріалі свідчить про порушення пункту 6 Кодексу етики українського журналіста – “Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел”.
Матеріал містить нічим не підтверджені і не доведені закиди у бік місцевої влади та оціночні судження, підґрунтя для яких залишається для глядача невідомим. Комісія вбачає ознаки порушення пункту 9 Кодексу етики українського журналіста – “Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення”.
Про це свідчать два наступні фрагменти. “Збудували там, де заманеться. А в кінці вирішили ще й зекономити гроші. Мова про перше в області модульне містечко, яке звели на території Радивилівської громади. Планували, що пілотний проект має стати зразковим. Та схоже, щось пішло не так”).
Журналіст не наводить докази чи підтвердження того, що місце під спорудження модульного містечка обрано випадково і що розглядалися інші вільні і більш прийнятні та пристосовані місця.
“Та ось коли дійшли руки до справи, вирішили, що на пілотному проекті можна зекономити. І зробили це за рахунок комфорту переселенців”.
Тут лунають обвинувачення без зазначення адресата, крім того, з текстової версії сюжету незрозуміло, на чому саме зекономили, які умови не забезпечили, а отже, твердження журналіста виглядає голослівним і оціночним.
Публікація містить закиди на адресу місцевої влади, які озвучені лише журналістом, без жодного коментаря, спростування чи пояснення уповноваженим представником влади.
“На модульне містечко з бюджету області виділили небагато-немало – понад 11 мільйонів гривень. Тобто кожен будиночок вартує, як однокімнатна квартира на вторинному ринку. Однак перевагу надали модульним об’єктам. У свою чергу у Радивилові під свій контроль взяли облаштування благоустрою”. Без наочної демонстрації умов всередині модульного будиночка та умов у квартирі на вторинному подібне порівняння є некоректним та виглядає як необгрунтоване обвинувачення.
“Тож чи зможуть родини переселенців комфортно проживати на території містечка – невідомо. Як і те, чи витримають конструкції не надто сприятливі погодні умови Рівненщини.” Перша частина показує, що журналіст до кінця не розібрався у проблемі, а натяк на неякісне будівництво чи використані будматеріали не містить розтлумачення, що саме дає підстави так стверджувати.
Відповідно до п. 15 Кодексу етики українського журналіста, «ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».
Матеріал телеканалу ITV, присвячений модульному містечку в Радивилові, посилює упередженість проти переселенців, створює про них уявлення як про небезпечну соціальну групу. Журналісти протиставляють місцевих мешканців і переселенців, роблять акцент на незручностях для місцевих жителів після спорудження модульного містечка та на їхніх страхах.
В публікації лунають нічим не обгрунтовані обвинувачення, які навіть певним чином порушують презумпцію невинуватості (“Боюся, щоб не попалися такі люди, які будуть передавати, де що знаходиться, ото саме страшне”).
Звинувачення подані без коментаря від місцевої влади та без цитат від самих переселенців: вони в оскаржуваному матеріалі залишаються невидимими.
Матеріал містить некоректні порівняння втрат місцевих мешканців та вимушених переселенців, які виїхали із зони бойових дій (втрата города під будинком та втрата майна, нерухомості, можливо, близьких людей).
Висновки і рекомендації
Розглянувши скаргу на матеріал телеканалу ITV про модульне містечко для переселенців у Радивилові (1 березня 2023 р), Комісія з журналістської етики встановила в матеріалі «Люди невдоволені модульним містечком на Рівненщині» порушення пп. 6, 9 і 15 Кодексу етики українського журналіста і оголошує телеканалу ITV попередження.
Рішення Комісії з журналістської етики спрямовані на допомогу українським журналістам в дотриманні професійних етичних стандартів в українських медіа та на формування запиту суспільства на якісну журналістику. І хоча право звернутися зі скаргою до Комісії має будь-який громадянин або юридична особа, ми закликаємо представників влади не зловживати цим правом і не використовувати рішення Комісії для покарання медіа і журналістів.
Для належного висвітлення тем, пов’язаних із життям переселенців, Комісія рекомендує журналістам і редакціям:
- В своїх матеріалах представляти переселенців не як однорідну соціальну групу, а як конкретних людей із індивідуальним досвідом.
- Надавати слово самим переселенцям, а не посадовцям, які говорять від їхнього імені.
- Уникати ретрансляції дискримінаційних висловлювань стосовно переселенців і мешканців окупованих територій.
- Контактувати з експертами або використовувати матеріали громадських організацій, які працюють із переселенцями.
- Доцільно звертати увагу не лише на труднощі, а й на те, які переваги дістали приймаючі громади після переїзду туди мешканців із небезпечних регіонів.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?