Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження
Дата рішення 2022-12-29

Щодо матеріалу телеканалу «Еспресо» про суддів Північного апеляційного господарського суду

Подавач:
Авдокат Мошенець Дмитро Вячеславович, представник ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"
Дата подання:
16.11.2022
Скарга подана на:
Еспресо TV
Статті кодексу:
06. Повнота та об’єктивнсть інформації, 09. Відокремлення фактів від припущень

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Мошенця Дмитра Олександровича в інтересах ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на сюжет телеканалу «Еспресо» в рамках передачі «Судовий контроль» «Проросійські настрої суддів ПАГС: державна зрада чи профнепридатність?» від 10 листопада 2022 року за авторством журналістки Тетяни Шустрової, доступний за посиланням: https://espreso.tv/prorosiyski-nastroi-suddiv-pags-derzhavna-zrada-chi-profnepridatnist. Заявник також скаржиться на текстовий матеріал, розміщений телеканалом, що відтворює мовлення ведучої та залучених героїв, коментаторів та експертів, і знаходиться за тим же посиланням.

Заявник вважає, що сюжет містить спекуляції фактами кримінальної справи, порушення таємниці слідства шляхом опублікування судової ухвали, яка не міститься у відкритому доступі, а також носить замовний характер. Зокрема, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» стверджує, що не пов’язана з Павлом Фуксом, їх зв’язок є припущенням органів досудового слідства, а майно звертається в рамках судового провадження не на користь позивача.

13 грудня 2022 року Комісія звернулася з листом до телеканалу «Еспресо» з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів.

15 грудня 2022 року Комісія отримала відповідь від головної редакторки телеканалу Анастасії Равви відповідь, у якій йшлося про те, що оскільки матеріал стосувався діяльності конкретних суддів, журналісти надали право висловити власну позицію щодо висвітлених в матеріалі питань. Вона стверджує, що поширені в матеріалі факти є достовірними, а крім того, заявник не звертався до редакції телеканалу з будь-якими вимогами щодо надання йому права на відповідь чи спростування інформації у встановленому законодавством порядку. Щодо можливого порушення таємниці слідства, то законодавство не обмежує журналіста в джерелах отримання інформації, а самі джерела захищаються від розкриття статтею 25 Закону України «Про інформацію». Звинувачення у замовності матеріалу редакторка відкидає та розцінює їх як спробу дискредитації розслідування.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Щодо порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу

Пункти 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста наголошують на потребі збалансованого подання подій та фактів при створенні новинних матеріалів, вимагають від медійників перевіряти будь-які факти, що є предметом матеріалу, та уникати їх спотворень. Особливої важливості дотримання цих стандартів набуває для розслідувачів, оскільки від їх матеріалів можуть залежати долі фігурантів, а відсутність підтвердження певних фактів може спричинити необґрунтовані звинувачення. Для дотримання принципів достовірності подання інформації журналістам варто наводити витяги з документів, що підтверджують їх цитування, а для дотримання принципу збалансованості подання інформації – звертатися до сторони, що критикується у матеріалі, за коментарем.

Комісія розглядатиме сюжет та матеріал в онлайн-медіа окремо, оскільки телевізійний матеріал має обмежений формат, який не дозволяє показати надмірний обсяг матеріалу.

Аргументи заявника загалом сконцентровані на тому, що зв’язок Павла Фукса з компанією «Інвестохіллс Веста» є недоведеним або доведений неналежними джерелами. Водночас, Тетяна Шустрова та телеканал «Еспресо» надають в сюжеті цитату з судового рішення і правильно подають її як те, що правоохоронні органи лише проводять розслідування щодо можливих зв’язків компанії з Павлом Фуксом.

Цього рішення справді немає у відкритому доступі в Реєстрі – але головна редакторка «Еспресо» коректно зазначає, що джерела отримання цієї ухвали захищаються законодавством. Крім того, вона наводиться на підтвердження слів запрошеного фахівця-юриста Ростислава Кравця про їх опосередкований зв’язок. Зв’язок певних компаній з заможними бізнесменами, що мають громадянство РФ, безумовно, становить значний суспільний інтерес, що переважає інтерес в захисті інтересів та ділової репутації компанії.

Комісія також погоджується з аргументами телеканалу «Еспресо» стосовно того, що основним мотивом сюжету були можливі зловживання суддів. В рамках коментування їх доброчесності до сюжету були залучені фахівчині антикорупційних громадських організацій, а також було поставлене запитання про причетність суддів до діяльності в інтересах держави-агресора. З огляду на обмежений час телесюжету та документальне підтвердження факту розслідування причетності компанії до ведення підривної діяльності в Україні на користь РФ, відсутність коментарів представників компанії може бути виправданою.

Водночас, розміщення подібного матеріалу в текстовому форматі дозволяє додатково наповнити його контекстом. Окрім скріншотів з телевізійного сюжету, використаних в онлайн-відтворенні статті, телеканал міг навести посилання на попередні розслідування щодо «Інвестохіллс Веста», у яких наголошувалося на потенційних зловживаннях компанії. Представники телеканалу також могли б взяти коментар щодо піднятої проблеми можливого рейдерства у представників компанії, таким чином якісніше збалансувавши матеріал. Також в текстовій версії можна було б навести детальнішу інформацію про те, чому саме Ростислава Кравця було залучено до коментування цього питання.

Тому Комісія вважає, що хоча у телевізійному сюжеті відсутні порушення Кодексу етики українського журналіста, текстова версія матеріалу, яка загалом відтворює відео, трансльоване телеканалом, порушує вимоги пунктів 6 та 10 Кодексу.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що текстовий матеріал, розміщений телеканалом «Еспресо» як відтворення передачі «Судовий контроль» «Проросійські настрої суддів ПАГС: державна зрада чи профнепридатність?» від 10 листопада 2022 року за авторством журналістки Тетяни Шустрової порушує вимоги пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія виносить телеканалу дружнє попередження.

Комісія наголошує на необхідності обережно ставитися до висвітлення інформації, пов’язаної з можливим вчиненням протиправної діяльності та діяльності, що може містити ознаки корупційних правопорушень, з огляду на її здатність завдати значної шкоди репутації героїв розслідувань, і рекомендує медіа:

  • під час висвітлення таких тем чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
  • наводити підтвердження кожному звинуваченню та твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
  • дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення.
Поділитись