Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження
Дата рішення 2023-03-27

Щодо матеріалу телеканалу «Аверс» про землю у комунальній власності Берестечківської громади Луцького району

Подавач:
Адвокат Кінах Яна Валеріївна
Дата подання:
19.01.2022
Скарга подана на:
ТРК "Аверс"
Статті кодексу:
03. Повага до приватного життя, 04. Висвітлення судових процесів, 06. Повнота та об’єктивнсть інформації, 09. Відокремлення фактів від припущень, 10. Представлення точки зору опонентів, 11. Заборона вибіркового цитування результатів досліджень, 12. Виправлення помилок в поширеній інформації, 13. Заборона незаконних методів збору інформації, 15. Заборона дискримінації, 19. Свідоме порушення журналістської етики

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 17 лютого 2022 року надійшла скарга адвокатки Кінах Яни Валеріївни на сюжет телеканалу «Аверс» «Дали дві тисячі гривень» – у Луцьку щоб судитися за землю купували паспортні дані?» від 11 жовтня 2021 року, доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bJk9ICe_-jE.

Матеріал являє собою журналістське розслідування журналістки телеканалу Наталки Поліщук, яка намагається встановити ідентичності та мотивацію осіб, які судяться за земельні ділянки у Берестечківській громаді.

Він починається зі слів ведучої: «Покійники, фейкові заявники та алкоголіки. Ми зараз говоримо про заявників, які оскаржують акт передачі землі у комунальну власність Берестечківської громади Держгеокадастром області. Мова йде про 200 заявників, інтереси яких представляє адвокат Яна Кінах. І чим далі ми занурюємось у цю тему, тим більше відкриваємо нових фактів, які стосуються підкупу та підробки…».

Для цього вона їздить за адресами позивачів на намагається отримати коментар від них стосовно судової справи, в рамках якої їх представляє заявниця. В рамках матеріалу журналістка зазначає, що заявниця є адвокаткою агрокомпанії «Патріот-Агро», а більшість осіб, яких вона представляє в суді, належать до малозабезпечених осіб та мають низький соціальний рівень проживання. Наталка Поліщук припускає, що персональні дані цих осіб могли бути взяти з баз боржників, від правоохоронних органів або внаслідок підкупу. Вона також стверджує, що вбачає тут підстави для відкриття низки кримінальних справ і у наступних матеріалах спробує дослідити причини того, чому такі справи не відкриті.

Заявниця вважає, що при публікації матеріалів телеканал припустився порушень вимог пунктів 3, 4, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 15 та 19 Кодексу етики українського журналіста. Зокрема, зйомка героїв сюжету відбувалася без їх згоди, узагальнення, що зроблені ведучою на початку випуску новин, містять мову ворожнечі, а сам сюжет є упередженим та незбалансованим стосовно адвокатки.

15 березня 2022 року Комісія звернулася з листом до телеканалу «Аверс» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від медіа надійшла 18 березня 2022 року, але з огляду на повномасштабне вторгнення Російської Федерації та територію України розгляд справи було призупинено. Комісія продовжила розглядати справу за наполяганням заявниці у лютому 2023 року.

У відповіді представники телеканалу вважають звинувачення заявниці абстрактними та необґрунтованими. На їх думку, ведуча новин не надає жодної негативної оцінки діям заявниці, а лише узагальнює сюжет, в той час як жоден з героїв сюжету не озвучував своєї відмови від зйомки в порядку, передбаченому Цивільним кодексом. Вони також вважають, що інформація несе значний суспільний інтерес, і що вони неодноразово зверталися до заявниці з листами з проханням висловити свою позицію щодо різноманітних сюжетів, але ці листи залишалися без відповіді.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 11 Кодексу етики українського журналіста: «Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату»

Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності»

Пункт 13 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при збиранні інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, у тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в збиранні інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу. Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати інформацію неможливо»

Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».

Щодо порушень вимог пунктів 3 та 13 Кодексу

Пункт 3 Кодексу спрямований на захист права на повагу до приватного життя осіб, що можуть ставати героями матеріалів у медіа. Належне врахування цього права є запорукою відповідальної журналістики, а також забезпечує медіа від потенційних дифамаційних позовів та кримінальних справ щодо неналежного втручання до приватного життя людини. Варто пам’ятати, що право на приватність не є абсолютним – і має збалансовуватися правом аудиторії на отримання інформації, що становить суспільний інтерес. При тлумаченні пункту 3 Кодексу варто враховувати і положення пункту 13 Кодексу, що стосується процесу висвітлення та збору інформації, що може публікуватися в медіа. Журналіст не може вдаватися до порушень законодавства України при підготовці матеріалів, зокрема – знімати особу без її згоди; втім, така згода презюмується у разі, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

У матеріалі, що є предметом розгляду в рамках цієї справи, журналістка не намагається вриватися до приватних помешкань осіб та не використовує заборонених прийомів збору інформації, за винятком власної сили слова. Щоразу, коли герої сюжету просять припинити зйомку, можна побачити, як оператор вживає заходів для того, аби обличчя героїв не з’являлися в кадрі, а щодо одного з героїв, який власне і розповідає про схему більш детально, вжито заходів з анонімізації його обличчя. Крім того, у світлі відкриття ринку сільськогосподарської землі проблема можливої скупки таких угідь за безцінь з використанням можливостей, які надаються чинним законодавством, становить суспільний інтерес. Також зі зйомки не можна встановити, де саме знаходяться помешкання того чи іншого героя сюжету. З огляду на це, Комісія доходить висновку про відсутність порушень вимог пунктів 3 та 13 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу

Дотримання стандарту достовірності подання інформації є абсолютно необхідним для журналістських розслідувань чи матеріалів, які претендують на це звання. Будь-який факт, що може свідчити про зловживання, має бути належно підтвердженим для того, аби діяльність журналіста відповідала вимогам пункту 6 Кодексу.

У розглядуваному матеріалі журналістка оперує свідченнями осіб, яких вона опитує, та яких у суді представляє заявниця. Один з них детальніше розкриває деталі схеми, за якою він та інші учасники підписували договори про представництво у суді в рамках провадження щодо землі. Ці думки опитуваних слугують на підтвердження тез журналістки та можуть вважатися належними доказами для підтвердження її тези в розумінні пункту 6 Кодексу. З огляду на це, Комісія вважає, що журналістка та телеканал дотрималися стандарту достовірності подання інформації.

Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу

Стандарт розмежування фактів від коментарів, а також від оціночних суджень є надзвичайно важливим у новинному контенті. При цьому, підводки до сюжету мають нести винятково фактологічну основу та бути емоційно нейтральними, оскільки від них залежить сприйняття того чи іншого матеріалу споживачем інформації.

Комісія вважає, що у рамках цієї справи слід відділяти поведінку ведучої новин та журналістки. Щодо дій останньої, то її висновки та припущення стосовно шляхів отримання інформації про осіб, яких представляє заявниця, та їх матеріальний стан належно відділені від фактажу та є її висновками щодо ситуації, до яких вона також підводить і глядачів. Її діяльність є належною та такою, що відповідає вимогам Кодексу.

Водночас, цитата ведучої новин перед початком сюжету є емоційно забарвленою та створює відчуття упередженості стосовно того, що саме буде далі показано глядачем. Ба більше, така упередженість у подальшому не нейтралізується взяттям коментаря у заявниці, про що детальніше йтиметься далі. З огляду на те, Комісія вважає, що у цьому матеріалі міститься порушення вимог пункт 9 Кодексу етики українського журналіста щодо упередженості подання інформації

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Пункт 10 Кодексу вимагає збалансованості подання інформації. Для цього медіа має обовязково звернутися за коментарем до сторони конфлікту, яку воно критикує, для подальшого подання її позиції в рамках матеріалу. У разі, якщо запит на коментар залишився без відповіді, про це варто зазначати у матеріалі.

Попри тези представників телеканалу у їх відповіді на звернення Комісії, відсутність реакції заявниці загалом на попередні запити, які, судячи з дати їх направлення, стосувалися інших матеріалів, не є підставою аби не звертатися до неї щоразу, коли вона є героїнею сюжету. Комісія підкреслює, що така поведінка заявниці може свідчити як про її небажання йти на контакт, так і про правомірність і достовірність висловлених в рамках розслідування журналісткою тез про потенційні вчинені заявницею зловживання. Водночас, навіть незважаючи на це, медіа мало б звернутися до неї за коментарем щодо ситуації, віднайти її публічну позицію щодо ситуації, або ж вказати в сюжеті про відмову заявниці від спілкування. Оскільки в Комісії немає свідчень того, що звернення до заявниці щодо цього конкретного сюжету від телеканалу існує, вона доходить висновку про наявність в діях телеканалу порушення вимог пункту 10 Кодексу етики українського журналіста.

Щодо порушень інших вимог Кодексу

Заявниця також окремо ставила питання про порушення вимог пунктів 4, 11, 12 та 15 Кодексу. Пункт 4 Кодексу стосується передусім висвітлення судових процесів та гарантує презумпцію невинуватості. В той же час, він не обмежує можливості медіа висловлювати обґрунтовані звинувачення у протиправній діяльності тієї чи іншої особи або компанії, що і було зроблено телеканалом «Аверс» у цьому випадку. Пункт 11 Кодексу є незастосовним у рамках цієї справи, оскільки у ньому не фігурує жодного соціологічного дослідження та, відповідно, його викривленого цитування. Пункт 12 Кодексу передбачає процедурні вимоги стосовно виправлення інформації у тому випадку, якщо вона не відповідає дійсності. З огляду на відповідний характер норми, Комісія не розглядатиме матеріал на предмет порушень, адже не має доказів про будь-яке звернення до медіа щодо цього, та не вбачає висвітлення у матеріалі недостовірних відомостей.

Дещо складнішим є питання стосовно пункту 15 Кодексу, який забороняє дискримінацію та мову ворожнечі. Цей пункт наголошує на потребі згадувати певні ознаки особи винятково у випадках, коли матеріал неможливо побудувати без цієї інформації. Висловлення суджень про те, що та чи інша людина є алкоголіком або залежить до малозабезпечених верств населення, може слугувати негативній стереотипізації, забороненій журналістською етикою. Втім, на думку Комісії, у цьому випадку наголошення на таких ознаках потенційних жертв шахрайства може бути виправданим. Воно відповідає суспільному інтересові та може слугувати елементом припущення щодо протиправної діяльності заявниці та її клієнтів – адже сумнівні з правової точки зору схеми могли стати можливими саме внаслідок використання вразливого стану осіб. Тому Комісія доходить висновку про відсутність порушень вимог пункту 15 Кодексу у рамках цієї справи.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що сюжет телеканалу «Аверс» «Дали дві тисячі гривень» – у Луцьку щоб судитися за землю купували паспортні дані?» від 11 жовтня 2021 року порушує вимоги пунктів 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста. З огляду співпрацю медіа, Комісія висловлює телеканалу дружнє попередження.

Комісія не розглядала справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та лише постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.

Комісія також вважає, що сюжет відповідає вимогам пунктів 3, 4, 6, 11 та 15 Кодексу.

Комісія наголошує на необхідності ретельно проводити журналістські розслідування, і рекомендує медіа:

  • дотримуватися меж приватного життя героїв матеріалу, не вдаватися до неправомірних способів збору інформації та належно реагувати на прохання припинити зйомку;
  • чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
  • уникати емоційного забарвлення у елементах матеріалу, які мають описовий характер та мають підводити споживача інформації до основного змісту;
  • наводити підтвердження кожному звинуваченню та твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
  • дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення, залучаючи незалежних експертів до коментування складних тем;
  • відображати факт звернення до героїв розслідування з інформацією чи офіційними запитами навіть у разі відмови надавати інформацію.

Це рішення підготовлено у рамках роботи КЖЕ за фінансової підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні. Думки та оціночні судження, висловлені в цьому матеріалі, можуть не збігатися з позицією Уряду США.

Поділитись