Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 31 травня 2024 року надійшла скарга від Марини Коваленко на матеріал Інтернет-видання «Телеграф» за авторством журналіста Дмитра Романова «В Києві у Китаїві під гаражами та мотлохом раптово захотіли шукати кістки гетьмана Сагайдачного», що був опублікований 17 травня 2024 року, доступний за посиланням: https://news.telegraf.com.ua/ukr/kiev/2024-05-17/5852523-v-kievi-u-kitaivi-pid-garazhami-ta-motlokhom-raptovo-zakhotili-shukati-kistki-getmana-sagaydachnogo.
У матеріалі розповідається про події довкола земельної ділянки у Голосіївському районі міста Києва, на якій можуть знаходитися археологічні цінності та яка була відведена в оренду ТОВ «Київська овочева фабрика». На засіданні Постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій постало питання про сумнівні дії орендаря землі та зобов’язання його провести археологічні дослідження. Автор матеріалу пише про дискусію учасників обговорення та їх здивування щодо рішення проведення таких досліджень, а також наводить тези про те, що орендовані ділянки землі не мають стосунку до археологічної пам’ятки та належали до комунальної власності.
Заявниця вбачає у матеріалі маніпуляції суспільною думкою, оскільки в ньому озвучуються недостовірні тези, окремо перевірені прихильниками її петиції за захист урочища Китаїв. Вона також стверджує, що у матеріалі можуть бути порушення балансу думок.
7 серпня 2024 року Комісія звернулася до Інтернет-видання з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від онлайн-медіа отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Щодо порушень вимог пунктів Кодексу
Дотримання вимог щодо повноти, достовірності та збалансованості подання інформації є ключовими для формування у аудиторії медіа об’єктивного сприйняття новин про конфліктні ситуації. Медіа мають подати позицію двох сторін у рамках висвітлення проблемної ситуації, надати споживачам інформації її контекст, а також додати фактологічну основу, яка верифіковуватиметься належними джерелами інформації. На підставі наданих достовірних фактів та збалансованої позиції, аудиторія медіа має самостійно дійти висновків щодо того, чия позиція є коректною у тій чи іншій ситуації, а також уникнути упередженості.
Комісія не може стверджувати, що розглядуваний матеріал спирається на недостовірну інформацію. Навіть з тез, згаданих заявницею у скарзі випливає, що стаття Дмитра Романова так чи інакше інтерпретує сказане під час засідання комісії Київради, а також спирається на один з попередніх матеріалів «Телеграфу», посилання на який надане у тексті цієї новини та у якому надана мапа зонування землі. Право вибору інтерпретації поданої під час таких засідань інформації, безумовно, перебуває в царині редакційної свободи медіа. Також його не можна назвати незбалансованим чи прихильним до якоїсь зі сторін – потенційних забудовників чи авторів петиції, що намагаються захистити прилеглу до місць їх проживання ділянку землі.
Втім, чималі проблеми у матеріалі «Телеграфу» саме з повнотою подання інформації. З матеріалу не зрозуміло, чому розгляд петиції є важливим, який забудовник може мати інтерес у цій земельній ділянці, і чому питання щодо проведення археологічних розкопок там є наріжним для авторів петиції. У споживача інформації після ознайомлення з цим матеріалом може виникнути більше запитань, аніж відповідей, але при цьому бракуватиме інформації щодо шляхів пошуку подальшої інформації, адже навіть посилання на відео з засідання постійної комісії Київради у ньому немає.
Також окремі елементи матеріалу створюють упередженість на користь «Київської овочевої фабрики» – адже поруч з тезою про відсутність суспільного інтересу до ділянки журналіст одразу наводить інформацію, що роботи щодо неї проводилися ще у 2007 році. Цим він не тільки суперечить сам собі, а й частково знецінює спроби активістів захистити власне середовище для існування в Китаєві. Ці проблеми у матеріалі свідчать про порушення вимог пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «Телеграф» за авторством журналіста Дмитра Романова «В Києві у Китаїві під гаражами та мотлохом раптово захотіли шукати кістки гетьмана Сагайдачного», що був опублікований 17 травня 2024 року, порушує вимоги пункту 6 Кодексу етики українського журналіста та оголошує журналістові та онлайн-медіа публічний осуд.
Окрім цього, Комісія зауважує, ще матеріал, дуже близький за змістом до матеріалу, поширеного Інтернет-виданням «Телеграф», але підписаний іншим автором, був опублікований 17 травня 2024 року у виданні «Ділова столиця» під заголовком «Серед гаражів і мотлоху: У Києві раптово вирішили розшукати кістки гетьмана Сагайдачного».
Також Комісія звертає увагу на те, що під авторством журналіста публікувалися інші матеріали, які можуть містити ознаки політичної або економічної замовності. Хоча Комісія не може дійти однозначного висновку щодо характеристики розглядуваного матеріалу як замовного, низка медіа, які, відповідно до досліджень громадських організацій з медіамоніторингу, розміщують так звану «джинсу», діють подібним чином. Для цього вони створюють своєрідні профілі, що не належать реальним людям, і таким чином знижують можливість притягнення когось до відповідальності за поширення таких матеріалів. Така практика в цілому має підлягати засудженню та усуватися з боку медіа.
Комісія наголошує на необхідності дотримуватися таких вимог під час підготовки матеріалів, що стосуються протистоянь, пов’язаних зі здійсненням публічної влади на локальному рівні:
- чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації та вибіркового підбору до публікації різноманітних джерел для створення матеріалу;
- надавати повноцінний контекст аналізованої тематики для того, аби споживач інформації, що ознайомиться з нею вперше, міг зрозуміти її суть;
- наводити підтвердження кожному твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження у всіх випадках, де це є можливим, зокрема надавати посилання на першоджерела матеріалу;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті тези у неналежному виконанні своїх обов’язків.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?