Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Немає порушення
Дата рішення 2022-09-17

Щодо матеріалу про перехід до ПЦУ громади в Требухові

Щодо матеріалу про перехід  до ПЦУ громади в Требухові
Подавач:
Стойкова Лілія Михайлівна
Дата подання:
20.08.2022
Скарга подана на:
Громадський Ревізор
Статті кодексу:
06. Повнота та об’єктивнсть інформації

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Стойкової Лілії Михайлівні на матеріал журналістки Інтернет-видання «Громадський ревізор» Анастасії Майорової «Зі скандалом та бійкою: церква в Требухові перейшла до ПЦУ 6.08.2022 (Відео)» від 8 серпня 2022 року, доступний за посиланням: https://revisor.org.ua/zi-skandalom-ta-bijkoiu-tserkva-v-trebukhovi-perejshla-do-ptsu-6-08-2022-video/.    

У матеріалі розповідається про події, що супроводжували перехід громади однієї з церков в Требухові з Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ (МП)) до Православної церкви України (ПЦУ). Журналістка висвітлює позиції як прихильників, так і противників переходу з однієї церкви до іншої, бійку, яка супроводжувала збори церковної громади стосовно переходу, а також результат голосування – 832 голоси «за» перехід при жодному голосі «проти». Бійка була спричинена суперечкою щодо заповнення списків членів громади, порваних заявницею, яку в сюжеті не називають за іменем. Висвітлення бійки супроводжувалося таким коментарем зі сторони Анастасії Майорової: «Деякі навіть хотіли зірвати голосування, без бійки не обійшлося».

Заявниця стверджує, що журналістка Анастасія Майорова, яка знімала цей сюжет, порушила вимоги журналістської етики, не надавши їй можливості висловитися щодо бійки, яка є предметом сюжету. Вона стурбована, що відео Інтернет-видання почало поширюватися російськими Телеграм-каналами на підтвердження позиції, що, немовбито, не всі мешканці Требухівської громади підтримали перехід церкви до ПЦУ.

6 вересня 2022 року Комісія звернулася до Інтернет-видання «Громадський ревізор» з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів.

Відповідь від редакції надійшла 12 вересня 2022 року. Її представники стверджують, що фразою «Деякі навіть хотіли зірвати голосування» супроводжується відеоряд, де заявниця намагається вирвати з рук організаторів бланки голосування, унаслідок чого зчиняється конфлікт між нею та, власне, організаторами. Редакція має в наявності зіпсовані заявницею бланки, тому цей факт належно підтверджується.

Що ж до відсутності точки зору заявниці у матеріалі, то редакція «Громадського ревізору» стверджує, що намагалася знайти заявницю для коментаря. Втім, вона швидко покинула захід: цей факт, а також факт її пошуку можуть підтвердити організатори заходу. Тим самим, на думку Інтернет-видання, заявниця не скористалася можливістю прокоментувати журналістам свою поведінку та висловитися щодо власного бачення ситуації. Редакція також наголошує на тому, що не називала імені та прізвища заявниці, а також не заявляла у сюжеті про підтримку нею УПЦ (МП).

Відповідні етичні стандарти

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Щодо порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу

Пункти 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста наголошують на потребі збалансованого подання подій та фактів при створенні новинних матеріалів, вимагають від медійників перевіряти будь-які факти, що є предметом матеріалу, та уникати їх спотворень. При висвітленні конфліктів на локальному рівні та щодо настільки чутливих тем як релігійна існують значні ризики настання негативних наслідків (включно з насильством) для героїв матеріалів у разі, якщо інформація буде подана спотворено.

Анастасія Майорова у своєму матеріалі лише зафіксувала та озвучила факт бійки, стверджуючи, що такі дії спричинили зрив голосування. При цьому, вона не вказувала ім’я заявниці та жодним чином не озвучувала її позицію щодо переходу громади від УПЦ (МП) до ПЦУ. Таким чином, бійка є елементом сюжету матеріалу, який показує, що процес переходу не був безпроблемним і використовується як елемент збалансування позиції прихильників переходу.

Також Комісія вважає, що сюжет в цілому був збалансованим, оскільки відтворював позиції обох сторін конфлікту щодо церковного переходу. Також редакція Інтернет-видання наголошує на тому, що вона намагалася розшукати заявницю, однак не змогла цього зробити до виходу сюжету в ефір. Комісія усвідомлює потребу в оперативності подання інформації про події суспільної важливості, якою, безумовно, є факт зміни церковної юрисдикції громадою, і сприймає цей аргумент редакції до уваги при винесенні рішення.

Водночас, варто пам’ятати, що журналісти не можуть нести відповідальності за подальше спотворення їх матеріалів анонімними Телеграм-каналами, в тому числі прокремлівського спрямування. Вони відповідають лише за власні матеріали – і Комісія вважає, що у цьому випадку Анастасія Майорова дотрималася журналістських стандартів. З огляду на це, Комісія не вбачає у матеріалі Інтернет-видання «Громадський ревізор» порушення вимог Кодексу етики українського журналіста.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал матеріал журналістки Інтернет-видання «Громадський ревізор» Анастасії Майорової «Зі скандалом та бійкою: церква в Требухові перейшла до ПЦУ 6.08.2022 (Відео)» від 8 серпня 2022 року року відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста.

Водночас, Комісія закликає дотримуватися принципів збалансованості подання інформації при висвітленні публічних конфліктів, що стаються на рівні громад, та бути обережнішими з детальним висвітленням сторін бійок, сварок тощо. Хоча журналісти мають право вільно збирати інформацію та знімати учасників публічних заходів, завдяки невеликому розміру громад, можливими є ситуації, коли навіть не називаючи особу за іменем у матеріалі, її візуальний образ можуть розпізнати сусіди. Це, у свою чергу, може призвести до приватних конфліктів та негативних моральних наслідків для героїв матеріалу у локальних громадах.

Голова Комісії                                                        Андрій Куликов

Поділитись