Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження
Дата рішення 2021-10-25

Щодо матеріалу про можливе розбещення неповнолітніх в газеті та Інтернет-виданні «33-й канал»

Подавач:
Бабій Ірина Юріївна
Дата подання:
16.09.2021
Порушник:
Інтернет-видання «33-й канал»
Статті кодексу:
06. Повнота та об’єктивнсть інформації

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга Ірини Бабій на матеріал газети та Інтернет-видання «33-й канал» «Вчителька роздягалась, била, залякувала», який було опубліковано 15 вересня 2021 року за авторством журналіста Романа Ковальського, доступний за посиланням: https://33kanal.com/news/150013.html.

У матеріалі розповідається про потенційне вчинення злочину вчителькою у Вінниці щодо неповнолітнього хлопця. За версією його бабусі, яка викладена у формі інтерв’ю, вчителька, ім’я якої у матеріалі не фігурує, а ідентифікація якої можлива лише за допомогою вказівки на елітну школу, де вона викладає, та її участі у попередніх виборах в складі «проросійської» партії, вчиняла щодо 11-річного учня дії, в яких вбачаються ознаки розбещення неповнолітніх. Бабуся у інтерв’ю стверджує, що в неї є ознаки вчинення відповідних дій, які вона надасть правоохоронним органам. З інтерв’ю також можна дізнатися про те, що вчителька вже звільнена зі школи та що внук героїні інтерв’ю можливо є не єдиним потерпілим. Також в рамках матеріалу взято коментар у хлопця-потерпілого, якого називають лише за іменем та віком, а також вказівкою, що він навчався у 3-Г класі неназваної елітної школи, який говорить про погрози зі сторони вчительки. Додатково у матеріалі наведено інформацію від голови департаменту освіти міськради про те, що вчителька звільнилася, а також про прийом бабусі та хлопця-потерпілого у поліції.

На думку заявниці, у матеріалі було допущено порушення вимог пунктів 3, 6, 10 та 15 Кодексу етики українського журналіста.

12 жовтня 2021 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видання «33-й канал» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. 14 жовтня 2021 року Комісія отримала відповідь від журналіста-автора матеріалу. Роман Ковальський зазначає, що у матеріалі умисно не вказано як прізвище, так і місце роботи вчительки, а також її повноцінна партійна афіліація. За його даними, Національна поліція почала слідство за епізодами, згаданими у матеріалі, щодо можливого розбещення неповнолітнього. Скаргу до Комісії він вважає спробою тиску на журналіста, що займається резонансними розслідуваннями.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

Щодо порушень вимог пункту 3 Кодексу

Положення Кодексу, серед іншого, спрямовані на захист приватності осіб, що стають героями матеріалів. Дотримання цього стандарту вимагається задля того, аби матеріали у медіа не наносили шкоди репутації особам, що в них згадуються, а також задля дотримання належного балансу між особистим простором героїв та публічним інтересом у події, що висвітлюється.

Безумовно, описаний у матеріалі випадок можливого розбещення неповнолітнього учня школи вчителькою є таким, що має публічний інтерес – оскільки зачіпає площину виховання дітей у навчальних закладах. Водночас, варто звернути увагу і на те, що журналіст у своєму матеріалі жодного разу не згадує імені освітянки та уникає її таврування як злочинця.

Так, Романом Ковальським перераховується низка ознак, завдяки яким ідентифікувати вчительку можна, але така ідентифікація є достатньо складною і потребує додаткового дослідження від абсолютної більшості читачів. Мова у матеріалі йдеться про вчительку з обласного центру, а не маленького містечка, де така ідентифікація була б простішою. З огляду на анонімізацію особи можливої зловмисниці та підняття у матеріалі питань, що становлять публічний інтерес, Комісія доходить висновку про відсутність порушень вимог пункту 3 Кодексу та відзначає належну роботу журналіста з захисту приватності вчительки.

Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу

Дотримання стандартів, зазначених у пункті 6 Кодексу, вимагає від журналіста верифікації всіх фактів, наведених у матеріалі, за допомогою належних джерел. Це має слугувати запобіжником від перекручувань фактів та маніпуляцій щодо формування ставлення до тої чи іншої особи або події. В той же час, дотримання цього стандарту не забороняє журналісту висловлювати власну думку щодо ситуації або ж висвітлювати думки чи позиції інших осіб, в тому числі сторін конфлікту.

Значну частину обсягу матеріалу, що розглядається, займає інтерв’ю бабусі потерпілого хлопчика. В ньому вона висвітлює власну версію того, що сталося, і стверджує, що має докази, які будуть в подальшому надані слідству. Попри вживання яскравих епітетів, на кшталт «кричуща, фантастична і дуже страшна історія нині на слуху всієї школи та вінницької освіти», Роман Ковальський достатньо чітко окреслює, що видає лише одну з версій подій, яка в майбутньому має підлягати перевірці правоохоронними органами; на цьому наголошує і директорка місцевого департаменту освіти, у якої взятий коментар. З огляду на це, Комісія вважає, що у матеріалі відсутні порушення вимог пункту 6 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Збалансованість подання інформації, що її вимагає пункт 10 Кодексу, означає, що обом сторонам конфлікту має надаватися можливість висловитися у медіа в рамках висвітлення цього конфлікту. Обов’язком журналіста є звернення за коментарями навіть до особи, що потенційно вчинила правопорушення. Втім, у разі, якщо такий коментар міститиме мову ворожнечі, то журналіст має право його не публікувати.

У розглядуваному випадку немає свідчень про те, що журналіст звертався до вчительки з проханням прокоментувати ситуацію. Романа Ковальського до певної міри можна зрозуміти – тематика розбещення неповнолітніх є чутливою і надання слова потенційній правопорушниці могло б збурити аудиторію медіа. Втім, до того, як особу буде визнано судом винуватою, на неї поширюється презумпція невинуватості, а отже журналіст мав висвітлити і її погляд на ситуацію, з урахуванням усіх застережень щодо розкриття її особи. Оскільки журналіст не зробив цього, Комісія вважає, що він припустився порушення вимог пункту 10 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 15 Кодексу

Пункт 15 Кодексу спрямований на захист осіб, згаданих у матеріалах медіа, від розпалювання ворожнечі. Відповідна категорія висловлювань є забороненою відповідно до норм міжнародного права, та є легітимним обмеженням свободи вираження поглядів. В той же час, положення Кодексу є дещо ширшими і також закликають згадувати про якісь ознаки особи (зокрема її етнічне походження) винятково у випадку, коли воно є невід’ємною частиною матеріалу.

У матеріалі два рази згадується належність вчительки, що є потенційною правопорушницею, до проросійської політичної партії та її прихильність до антиукраїнських ідей: одного разу в рамках інтерв’ю бабусі та одного разу журналістом у фразі «Бо ім’я цієї вчительки, на яку бабуся … написала шок-заяву до поліції, знає все місто, всі активісти та навіть спецслужби після останніх виборів за участі її проросійської партії…». Ця згадка зі сторони журналіста, який пише про випадок можливого розбещення неповнолітніх, безумовно, не може вважатися виправданою, адже слугує для більшої стигматизації вчительки в очах читачів. Саме тому Комісія доходить висновку порушення пункту 15 Кодексу у розглядуваному матеріалі.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що розміщення матеріалу газети та Інтернет-видання «33-й канал» «Вчителька роздягалась, била, залякувала», який було опубліковано 15 вересня 2021 року за авторством журналіста Романа Ковальського, порушує вимоги пунктів 10 та 15 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює журналістові та виданню дружнє попередження.

Комісія наголошує на необхідності дотримуватися журналістських стандартів при висвітленні ситуацій, що можуть свідчити про потенційне вчинення злочину щодо неповнолітніх. Зокрема, Комісія рекомендує медіа:

  • стежити за досягненням належного балансу між суспільним інтересом та недоторканістю приватного життя осіб, яких стосується матеріал;
  • утримуватись від поширення персональних даних неповнолітніх, а в разі їх поширення – вживати заходів для унеможливлення їх ідентифікації;
  • надавати змогу висловитися обом сторонам конфлікту, в тому числі, заслухати їх пояснення та донести їх бачення конфлікту.

Скарга

Доброго дня!

Я навчаюсь на спеціальності “журналістика” і мене обурила дана стаття. https://33kanal.com/news/150013.html

Прошу звернути вашу увагу на статтю та журналіста, який опублікував матеріал і порушив одразу декілька статей кодексу журналістської етики.

По-перше, порушена 6 стаття про повагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події.

По-друге, порушена 10 стаття про точки зору опонентів. У статті немає жодного коментаря самої вчительки й що про це кажуть інші діти і їх батьки.

По-третє, наведені факти не є перевіреними.:

  1. “Та чому його бабуся, колеги вчительки та інші батьки весь час замовчували цей треш?” – тому що більшість батьків і колег запевняють, що таке вчинити вчителька не могла.
  2.  “Адже постраждав не лише мій внук Вова! — розповіла в редакції «33-го каналу» вінничанка Віра Олександрівна.” –  постраждав лише її внук, інша діти кажуть, що вперше взагалі про подібне чують.
  3. “Так само під її «управлінням» був ще один учень, який вирішив підкоритись та нічого не казати батькам через погрози вчительки. ” – ніхто з учнів не був “під її управлінням”.
  4. “А був одним із кращих у своєму класі!” – хлопчик відвідував школу протягом місяця у першому класі, протягом місяць в другому класі, а в третьому взагалі не з’являвся. Як результат хлопчика залишили на другий рік, оскільки рівень його знань не відповідає вимогам для переводу далі.
  5. “Це ж має бути видно по захопленнях і думках у вільний від уроків час… Згодом стало відомо, що наша вчителька ще в тій партії та пропагує явно антиукраїнські ідеї.” – однозначно тут порушена 15 і 3 стаття кодексу журналістської етики.
  6. “Але видно, що її боялись не лише наші діти, але й інші вчителі та директор…”  – навіть звучить абсурдно. Які відносини між колегами та вчителькою – це їх особиста справа, але з впевненістю можу заявити, що її ніхто не боявся, а діти її навпаки дуже люблять.

Я сподіваюсь, що це звернення допоможе з’ясувати правду і чому журналіст опублікував цей матеріал.

Поділитись