До Комісії з журналістської етики 31 липня (повторно — 28 серпня) 2025 року надійшла скарга від Михайла Пересунька на відеосюжет «Невже КП Інформаційний центр Києва перетворюють в клоаку для відмивання коштів?», опублікований на YouTube-каналі Kyiv City News, автор — Денис Страдецький. Відео було оприлюднено 28 липня 2025 року і доступне за посиланням.
Скаржник стверджує, що автори матеріалу звинуватили компанію ТОВ «Медіа Хаб» у причетності до розкрадання бюджетних коштів спільно з комунальним підприємством «Інформаційний центр Києва», однак не навели жодних фактів чи доказів, які б вказували на це.
«У відео не наведено жодних фактів чи розумних обґрунтувань, що вказували б на протиправні дії або будь-які порушення, пов’язані з діяльністю ТОВ “Медіа Хаб” та учасників Товариства. До цього і по теперішній час ми не маємо жодних особистих стосунків чи бізнес-зв’язків з керівництвом КМДА та його підрозділів. Разом з тим, зазначене розслідування чітко артикулює тези про причетність ТОВ “Медіа Хаб”, Михайла та Романа Пересуньків до “відмивання коштів бюджету” та створення корупційних схем у Києві лише на підставі наявності у нас договорів про надання рекламних і маркетингових послуг», — йдеться у скарзі.
Також у скарзі Михайла Пересунька йдеться про ймовірне порушення правил збору інформації, приховану зйомку й однобоке висвітлення відповідей керівництва ТОВ «Медіа Хаб», наданих на запит журналістів. «…журналістами агентства без належного дозволу було використано матеріали прихованої зйомки в офісі ТОВ “Медіа Хаб”, а також фрагментарно і однобічно висвітлено офіційну відповідь ТОВ “Медіа Хаб”», — стверджує скаржник.
Аби забезпечити збалансований розгляд звернень, 10 вересня 2025 року Комісія з журналістської етики, як орган саморегуляції журналістів і медіа, звернулась до редакції (електронною поштою та через месенджер Фейсбуку) з проханням надати коментарі і пояснення щодо зазначених аргументів. Однак станом на 17 вересня відповіді на запит Комісія не отримала. При цьому важливо зауважити, що на сайті видання та в акаунті на YouTube відсутні контакти, за якими аудиторія може звертатися до редакції, що порушує принципи прозорості онлайн-медіа — оприлюднення інформації на сайті про контакти редакції (телефон, електронна пошта), дані про людину, відповідальну за контент, дані про власника медіа. Електронна пошта видання відсутня навіть в даних з реєстру, наприклад, на платформі YouControl, відтак Комісія надіслала запит виданню на електронну пошту, вказану на їхній сторінці у фейсбуку.
Також ім’я автора матеріалу — Денис Страдецький — ймовірно є псевдонімом журналіста, адже інші журналістські матеріали людини з таким іменем і прізвищем майже неможливо знайти (крім ще кількох матеріалів на тому ж ютуб-каналі Kyiv City News). Крім цього, людини з таким іменем і прізвищем немає публічного акаунту у соцмережах, однак є поодинокі згадки, що однойменний журналіст працював на телеканалі ZIK після 2020-го року. Тобто після того, як канал опинився у власності близького до Віктора Медведчука проросійського медіамагната та екснардепа від проросійської ОПЗЖ Тараса Козака.
Етичні стандарти
У матеріалі, на який подана скарга, йдеться про ймовірне розкрадання бюджетних коштів комунальним підприємством «Інформаційний центр Києва» за допомогою компаній, які стають учасниками та переможцями тендерів, що проводить КП. Автор відео одразу на початку ставить під сумнів прозорість, доброчесність і доцільність роботи як самого підприємства, так і компаній-переможців. Уже із заголовка — «Невже КП “Інформаційний центр Києва” перетворюють на клоаку для відмивання коштів» — формується акцент на можливій корупційній складовій. Надалі матеріал подає низку критичних зауважень щодо механізмів витрачання міського бюджету, які, на думку автора, свідчать про неефективне управління та створюють ризики зловживань, однак про розкрадання у сюжеті йдеться радше не як про ймовірність, а як про доконаний факт.
Порушення пункту 9 Кодексу етики
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
У досліджуваному матеріалі поряд із фактами подано низку оціночних суджень, які не відокремлені належним чином. Зокрема, окрім підозр у можливому розкраданні коштів, автор робить ширше припущення про недоцільність витрат на комунікаційні та маркетингові послуги в умовах війни, а також припускає, що КП «Інформаційний центр Києва» може не оголошувати тендер на замовлення комунікаційних та маркетингових послуг, а домовлятися з медіа про піар їхньої роботи напряму.
«Щоб ретельніше дослідити діяльність підприємства, ми проаналізували тендери КП за останні два роки. Таких на “Прозоро” було 92, із них 65 стосувалися замовлення рекламних та маркетингових послуг. Тобто проводили торги, на яких обирали фірми, які допоможуть за гроші розмістити новини про ефективність роботи КМДА. На радіо, в інтернеті тощо. Питання: чому ж вони напряму не домовлялися з медіа, чому шукати посередника?», — йдеться у сюжеті.
Таке запитання має право бути поставленим, звісно, однак воно має бути адресованим відповідальним за прийняття відповідних рішень на самому підприємстві. Натомість у матеріалі воно використовується як припущення, подане поруч із фактичними даними, що створює ризик їхнього ототожнення. У результаті аудиторія отримує не лише інформацію про кількість та характер тендерів, але й непрямий меседж про ймовірну корупційну схему, який не підкріплений достатніми доказами.
Брак чіткого розмежування між підтвердженими фактами і припущеннями журналіста може вводити глядача в оману, створювати враження доведеності звинувачень та формувати упереджене ставлення до роботи КП й обраних ними підрядників.
Порушення пункту 10 Кодексу етики
Пункт 10 Кодексу етики: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
«Але є одна підозріла закономірність. Кожен п’ятий тендер виграла фірма, яка має відношення до двох братів. Йдеться про ТОВ “Медіа Хаб”, що належить двом братам Михайлу та Роману Пересунькам. У період із середини 2023 по 2025 з бюджету столиці на замовлення у них послуг виділили майже чотири мільйони гривень. Майже у всіх тендерах послуги стосуються виготовлення друкованої продукції і розміщення новин на радіо…. При цьому важливий факт, сам ТОВ “Медіа Хаб” не має друкарні, такої діяльності немає в КВЕДах. Тобто вони теж передають цю роботу іншій фірмі, яка друкує плакати або наліпки і отримують за це свій відсоток. Чи не вигідніше комунальному підприємству напряму домовлятися про друк флаєрів і з медіа», — йдеться у відеосюжеті.
Наведені твердження, окрім того що не пояснюють аудиторії роль рекламних агентств та комунікаційних/маркетингових сервісів, але ще є доволі серйозними закидами на адресу підприємства та його контрагентів. Однак у матеріалі не було надано можливості представникам КП чи КМДА прокоментувати ці звинувачення або пояснити логіку вибору постачальників. Із сюжету глядач розуміє, що по коментар до КП автори зверталися, однак немає розуміння, чи у відео він поданий повністю, адже зміст коментаря, який можуть почути глядачі, доволі загальний: керівниця КП розповідає, що всі тендери передбачені міським бюджетом.
Автори матеріалу справді наводять аргументи, які можуть схиляти до думки, що тендери проводилися з порушеннями, однак у сюжеті відсутні коментарі незалежних експертів, які могли б оцінити законність та доцільність таких тендерів. У результаті глядач отримує односторонню інформацію, що подається без належного балансу думок, що є порушенням етичного принципу об’єктивності. Натомість журналіст у кадрі лише зазначає, що автори розслідування звернулися до Антимонопольного комітету та Держаудитслужби, щоб з’ясувати, чи не вбачають там ситуацію між КП і ТОВ «Медіа Хаб» порушенням. «Ми направили запит до Антимонопольного комітету чи не вбачають порушень та ознак відмивання місцевих коштів. Там лише зазначили, чому були відхилені пропозиції інших учасників тендерів на користь ТОВ Медіа Хаб», — йдеться в сюжеті.
До контрагента КП — ТОВ «Медіа Хаб» автори матеріалу, за словами журналіста в кадрі, за коментарем теж зверталися. Однак журналіст повідомляє, що коментар від Пересуньків отримати не вдалося. На екрані глядач бачить спробу запису коментаря, однак журналіст повідомляє, що зйомка «офф-рекордс» не відбулася, оскільки Роман Пересунько попросив вимкнути камеру та вийняти з неї акумулятор. У результаті, за словами автора сюжета, був лише залишений запит на коментар, на який ТОВ «Медіа Хаб» надали відповідь. Частину відповіді на запит журналісти справді додали до сюжету, але на думку скаржника, відповідь на запит висвітлили не повністю та упереджено.
Висновок і рекомендації
Комісія з журналістської етики вбачає у матеріалі ознаки порушення пунктів 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста — через відсутність чіткого розмежування фактів та оціночних суджень. Автори сюжету дали можливість висловитися представникам КП та контраагентам, про яких йдеться у матеріалі, однак з оприлюдненого у відео не можна зробити висновок, що їхні коментарі були подані повністю та неупереджено.
Виходячи з цього, КЖЕ виносить виданню попередження та рекомендує надалі дотримуватися балансу точок зору, чітко відокремлювати факти від припущень і повною мірою надавати слово тим, кого стосується критика, неупереджено висвітлювати їхні коментарі, а також залучати незалежних експертів для більшої об’єктивності.
Щоб уникнути подібних випадків, Комісія рекомендує журналістам і редакціям:
- Дотримуватися балансу думок. У матеріалах, що містять критику, журналісти мають надавати слово об’єкту критики та залучати незалежних експертів, аби забезпечити неупередженість і дати аудиторії можливість самостійно робити висновки.
- Розмежовувати факти та оцінки. Необхідно чітко позначати, де йдеться про підтверджені факти, а де — про припущення чи оціночні судження, щоб уникнути змішування та формування хибних уявлень у глядачів.
- Використовувати стриману лексику. Варто уникати оцінкових суджень та різких формулювань (зокрема в заголовках), аби уникати передчасних або необґрунтованих звинувачень.
- Забезпечувати прозорість джерел. Варто чітко пояснювати, на яких документах чи даних базуються твердження в сюжеті чи матеріалі, щоб підвищувати довіру до матеріалу й демонструвати професійну відповідальність.
Відзначимо, що висвітлення й розслідування теми ймовірної корупції як на місцевому, так і на національному рівні, є важливим, і в умовах війни також. Однак журналісти мають робити це відповідально та з дотриманням усіх відповідних етичних норм. Зокрема, неприпустимим є навішування ярликів та висунення бездоказових звинувачень. Завдання журналіста полягає у зборі й поданні перевірених фактів, документів, позицій усіх сторін і фахових експертних коментарів. Якщо у матеріалі присутні оцінкові судження, вони мають бути чітко відокремлені від фактів і подані саме як оцінки. Остаточне рішення щодо інтерпретації поданих фактів належить аудиторії, а не медіа.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?