Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 18 березня 2022 року надійшло прохання журналістки Олександри Рискальчук оцінити на предмет відповідності професійним стандартам журналістики її власний матеріал у Інтернет-виданні «ВСІМ» «Куди ведуть вагітних під час сирени в Хмельницькому: показуємо і розповідаємо», який було опубліковано 18 березня 2022 року, доступний за посиланням: https://vsim.ua/hmel-nic-kij-i-zhinka/kudi-vedut-vagitnih-pid-chas-sireni-v-hmelnitskomu-pokazuemo-i-rozpovi-11540863.html.
Матеріал є репортажем журналістки про облаштоване в одній з лікарень міста укриття, у якому під час повітряних загроз переховуються вагітні. У матеріалі розміщені фотографії всередині приміщення: на них зображені ліжка, директорка закладу, облаштовані для народження та немовлят крісла та столи. Директорка закладу також розповідає про порядок використання сховища у випадку сигналу повітряної тривоги.
Редакція Інтернет-видання отримала низку обурень і погроз від читачів, які вважають, що публікація створює небезпеку для пацієнток перинатального центру з боку РФ.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи»
Пункт 18 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».
Щодо порушень вимог Кодексу
Норми Кодексу етики українського журналіста значною мірою розраховані на мирний час. Втім, під час ведення воєнних дій захист приватності набуває особливого значення у найширшому сенсі. Розкриття місця розташування військової техніки, критичної інфраструктури, промислових складів тощо може становити значну загрозу не лише приватному, а й фізичному життю осіб, через ризики використання ворогом інформації для коригування вогню або створення нових цілей.
Водночас, певний обсяг інформації є необхідним для мешканців, що проживають на території ведення воєнних дій. Задля забезпечення власної безпеки, жителі населених пунктів повинні мати інформацію про бомбосховища та місця прихистку. Ця інформація має бути публічною та доноситися місцевими органами влади до якнайширшої місцевої аудиторії.
Роль журналістів у поширенні такої інформації є важливою – вони є посередниками між органами влади та громадою, навіть у епоху Телеграм-каналів та широкого поширення мобільного Інтернету. Вони також мають право на створення матеріалів, що висвітлюють стан готовності таких об’єктів цивільного захисту як бомбосховища – це є частиною функції журналістів з висвітлення суспільно важливої інформації. Ця інформація, серед іншого, може бути важливим доказом поневірянь населення України в майбутніх міжнародних судових процесах щодо агресії. Втім, її оприлюднення суперечитиме стандартам журналістської етики у разі, якщо загрожуватиме життю людей та, особливо, дітей.
На думку Комісії, аналізований матеріал не містить інформації, що становила б загрозу пацієнтам закладу охорони здоров’я. Наявність у ньому укриття є логічною з огляду на функціональне призначення лікарень. Крім того, інформацію про це укриття можна знайти на Карті захисних споруд Хмельницької громади – і вона є публічно доступною, в тому числі, для іноземних користувачів. Фотографії безпосередньо зі сховища не розкривають облич осіб, що там переховуються, і не дають додаткового розуміння про розташування такого сховища.
На жаль, з огляду на поведінку збройних сил держави-агресора, жодна ціль не є захищеною, попри норми міжнародного права щодо правил та звичаїв ведення воєнних дій. Комісія розуміє стурбованість аудиторії медіа щодо інформації, яка може бути потенційно використана ворожою армією. Втім, у цьому випадку матеріал журналістки не створив додаткового ризику для пацієнток лікарні та новонароджених дітей: інформація про розташування будь-яких лікарень доступна з великої кількості відкритих джерел. Саме тому матеріал Олександри Рискальчук не порушує права на приватність та відповідає вимогам Кодексу.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал журналістки Інтернет-видання «ВСІМ» Олександри Рискальчук «Куди ведуть вагітних під час сирени в Хмельницькому: показуємо і розповідаємо», який було опубліковано 18 березня 2022 року, відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста.
Комісія вітає звернення журналістки за експертизою власного матеріалу та готова пропонувати свої послуги іншим журналістам, які відповідально ставляться до споживачів створеної ними інформації, особливо у часи ведення воєнних дій на території України та проблем, що випливають з подання пов’язаної з війною інформацією в медіа.
Комісія також наголошує на потребі звертати увагу на особливості поширення інформації під час війни, викладені у власних Рекомендаціях щодо інформації, яку не можна розголошувати.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?