Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 26 березня 2024 року надійшла скарга від Тамари Халаім на матеріал Інтернет-видання «ITV» «Майже 1,5 мільйони в рік: зарплата начвідділу кадрів Ірпінської міськради втричі більша, ніж у мера та його заступників», що був опублікований 10 січня 2024 року, доступний за посиланням: https://itvua.tv/news/mayzhe-1-5-milyony-v-rik-zarplata-nachviddilu-kadriv-irpinskoi-miskrady-vtrychi-bilsha-nizh-u-mera-ta-yoho-zastupnykiv/.

Матеріал є аналізом декларації заявниці, що працює начальницею відділу кадрів Ірпінської міської ради, за 2022 рік; посилання на декларацію надане у матеріалі. Окрім опису її матеріального стану, стаття має порівняння її заробітної плати з зарплатнею міського голови та його першого заступника, а також динаміка її зарплатні з 2016 року. Матеріал закінчується реченням: «Тамара Халаім працює в Ірпінській міській раді вже дуже давно, є абсолютно не публічною, раніше у жодних скандалах її ім’я помічене не було». Він також містить дві фотографії заявниці.

Заявниця вважає, що на відміну від аналізу декларацій інших чиновників Ірпінської міської ради, допис про її майновий стан активно висвітлювався в соціальних мережах видання, зокрема через оплату реклами, та має іншу від стандартної назву. Це свідчить про замовний характер матеріалу. Вона також вважає, що видання не змогло забезпечити неупередженість подання інформації та не звернулися до неї з проханням прокоментувати дані з декларації. Насамкінець, заявниця стверджує, що її фото, розміщене в публікації, зроблене невстановленими особами без її дозволу, а також оприлюднене без такого дозволу. Заявниця вважає, що це свідчить про порушення вимог пунктів 3, 9, 10 та 17 Кодексу етики українського журналіста.

11 липня 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від Інтернет-видання надійшла 22 липня 2024 року. У ній головна редакторка «ITV», Людмила Лозова, пояснила, що всі без винятку публікації з аналізами декларацій оприлюднювалися на офіційному сайті, на фейсбук-сторінці й у телеграм-каналі агентства та мали різні назви, що відображали факти з декларацій. «ITV» запускало рекламну кампанію з низкою публікацій щодо декларацій чиновників через їх резонанс, а тому публікація про заявницю не була єдиною. Щодо збалансованості подання інформації, то у жодному з 60 випадків проаналізованих декларацій журналісти не брали коментарів, оскільки у публікаціях лише констатували викладені в документах дані. Що ж до використання фотографій, то одне з них було отримане з відкритого джерела – сторінки міського голови Ірпеня в соцмережі Facebook, інше – з джерела в міськраді, яке Інтернет-видання не бажає розголошувати; публікацію обох фото видання виправдовує потребою захисту платників податків та громадськості, зокрема через можливі прояви корупційних дій в Ірпінській міськраді у вигляді нарахування надмірної зарплатні заявниці.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 17 Кодексу етики українського журналіста: «Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар’єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам . Журналіст не має права використовувати фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення».

Щодо порушень вимог пунктів 9 та 10 Кодексу

Журналісти мають дотримуватися збалансованості подання інформації у випадку, коли створений ними матеріал критикує публічних осіб чи висвітлює конфліктні ситуації. Дотримання цього стандарту має слугувати неупередженому ставленню до героїв матеріалу чи сторін конфлікту та залишати простір для формування споживачем інформації власних висновків на підставі викладених фактів та позицій.

Матеріал, що є предметом розгляду в цій справі, є викладом тверджень про факти, взяті з декларації Тамари Халаім та інших представників самоврядування в Ірпені. Він не супроводжується критикою стилю життя службовиці чи оцінкою законності набуття майна. Порівняння з заробітними платами голови міськради та його першого заступника спирається на достовірні дані аналізу їх декларацій та може становити суспільний інтерес для аудиторії, оскільки службовці місцевого самоврядування мають очікувати ширшого втручання в їх приватне життя, зокрема через поширення вже публічно оприлюдненої інформації про їх майновий стан. Ба більше, автори матеріалу самостійно наголошують наприкінці матеріалу, що раніше у жодних скандалах ім’я заявниці помічене не було.

На думку Комісії, обраний формат матеріалу, який передбачає лише виклад фактів, може припускати відсутність коментарів зі сторони службовців, які не піддаються критиці. Головним для такого типу статей має бути спирання на достовірні джерела. Оскільки журналісти «ITV» не припустилися фактичних помилок при описі декларації службовиці, Комісія не вбачає у матеріалі порушень щодо збалансованості та неупередженості.

Щодо порушень вимог пункту 3 Кодексу

Пункт 3 Кодексу передбачає, що журналіст при висвітленні питань, що мають суспільну значимість, має з повагою ставитися до права на повагу до приватного життя героїв власного матеріалу. Втручання у це право має бути ненадмірним і відбуватися лише за переважного суспільного інтересу у висвітленні теми.

Фокусом розглядуваного матеріалу є матеріальний стан заявниці. Для його ілюстрування доречним було б використання офіційного фото службовиці, у якому вона перебуває у комфортному стані чи робочій обстановці. Натомість, медійники використали фото, що нагадує або ж фото з особистих архівів, або ж фото отримане завдяки прихованій зйомці. Хоча одне з них, як стверджує Інтернет-видання, взяте з відкритих джерел, інше отримане від невідомого джерела з міськради.

Комісія поважає право медіа на захист журналістських джерел і не наголошуватиме на потребі їх розкривати у цій справі. Справді, використання фото, отриманих таким чином від інсайдерських джерел, може бути припустимим в окремих випадках, зокрема в певних жанрах розслідувальної журналістики. Втім, стаття «ITV» не належить до цього жанру, не містить критичних оцінок діяльності Тамари Халаім та не намагається викрити її зловживання. Фотографії також не вказують на невідповідність її життєвого стилю задекларованим статкам, що могло б слугувати додатковим виправданням публікації фотографій. Це свідчить про надмірне втручання в її право на повагу до приватного життя та порушення Інтернет-виданням пункту 3 Кодексу етики українського журналіста.

Щодо порушень вимог пункту 17 Кодексу

Пункт 17 Кодексу забороняє отримувати незаконну винагороду внаслідок підготовки матеріалу. Комісія не має у своєму розпорядженні доказів того, що за створення оскаржуваних матеріалів журналісти отримували якусь протиправну матеріальну винагороду. Розміщення саме цього матеріалу в соцмережах видання та вибір заголовку належать до сфер, що покриваються редакційною свободою. Оскільки заголовок не є клікбейтним та відповідає фактам, викладеним в матеріалі, можна припустити, що «ITV» побачили потенційний інтерес аудиторії, який може згенерувати трафік користувачів на їх сайт, шляхом розміщення в соцмережах. Такий підхід відповідає ширшим межам втручання у приватність, що має толеруватися чиновниками місцевого рівня.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «ITV» «Майже 1,5 мільйони в рік: зарплата начвідділу кадрів Ірпінської міськради втричі більша, ніж у мера та його заступників», що був опублікований 10 січня 2024 року, порушує вимоги пункту 3 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює Інтернет-виданню дружнє попередження.

Комісія підкреслює важливу роль права на повагу до приватного життя та потребу його забезпечувати під час створення журналістських матеріалів. При цьому комісія наголошує, що редакція має з повагою ставитися до права на відповідь посадових осіб – як тих, що безпосередньо критикується, так і тих, чиїй діяльності або статкам дається публічна оцінка.

При потребі використати фотографію для ілюстрації матеріалу, медіа мають зважати на таке:

• Чи публікація фотоматеріалів має додану вартість і може певним чином посилити основну мету опублікованого тексту, таким чином відповідаючи публічному інтересу в інформації, що міститься у матеріалі;
• Чи давав згоду герой матеріалу на здійснення того чи іншого фото, чи було воно зроблене у публічному місці та у ситуації, коли такий герой мав змогу бачити процес зйомки;
• Чи використання фотографії може призвести до упередженого ставлення до героя матеріалу через зображення такого героя у некомфортному становищі.