Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 25 березня 2024 року надійшла скарга від судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Владислава Цукурова на сюжет Інтернет-видання «Інформаційне агентство «Новини України» за авторством журналістів Олега Дейнеки та Зої Дмитрів «Реванш януковицьких слуг Феміди з Білоцерківського суду і викриття регіоналів-донорів Вадима Тітушка», що був опублікований 15 листопада 2023 року, доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=CG4XEheBjCE.
У сюжеті розповідається про можливе шахрайство щодо майна ПАТ «Ставищепродтовари» та кримінальне провадження, відкрите за цим фактом щодо Володимира Халявінського та Андрія Фомічова. Журналісти наголошують на тому, що існують підозри порушення таємниці нарадчої кімнати, оскільки текст виправдувального вироку немовбито потрапив до рук сторони обвинувачення. Наголос робиться на причетності обвинувачених до Партії регіонів, їх позасудових дружніх стосунках з головою суддівської колегії у справі – Владислава Цукурова, заявника у цій скарзі до Комісії.
Сюжет містить коментарі представників колишніх акціонерів ПАТ, які посилюють звинувачення в сторону судді та можливих зловживань з його боку. Протягом сюжету від журналістів лунають тези про незаконність захоплення землі, суддю Цукурова називають «суддею-перевертнем», що оголошує рішення перед «головним замовником» Халявінським. Заявника також називають таким, що зупинив очищення судової системи від ставлеників Януковича, організував реваншистський наступ на нову владу, а також кажуть про його зв’язки з Януковичем. Журналісти також використовують елементи відео «Слідство.Інфо» для створення контексту – при поясненні історії можливих зловживань щодо обвинувачених, пов’язуючи їх з тендерами на ремонт школи в Узині, які могли відбуватися з порушеннями.
Заявник вважає, що медіа не забезпечило збалансованості точок зору опонентів в рамках сюжету та проігнорувало мотиви виправдання обвинувачених. Воно також не надало посилань або ж прояснень щодо безпосереднього тексту вироку суду, цим самим виключивши можливість аудиторії медіа самостійно дійти висновків щодо розглядуваної судової справи та рішень судів у ній. Також заявник скаржиться на те, що при формуванні заголовків медіа надало перевагу сенсаційності та використало клікбейтний заголовок, що може сформувати упередженість аудиторії ще до ознайомлення з матеріалом. На думку заявника, це свідчить про порушення вимог пунктів 6, 8, 9, 10 та 19 Кодексу етики українського журналіста.
2 липня 2024 року Комісія звернулася до Інтернет-видання з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. У своїй відповіді, наданій того ж дня, Олег Дейнека зауважив, що скарга судді є способом прикриття брутального порушення процесу судочинства, викритого у судовій залі з публічним зачитуванням одним з учасників процесу тексту судового рішення. Після закінчення судового засідання суддя швидко полишив кімнату, що унеможливило взяття у нього коментаря.
Олег Дейнека додатково запропонував безкоштовно відзняти інтерв’ю з суддею-заявником і без будь-якого монтажу розмістити на медійних ресурсах «Інформаційного агентства «Новини України». Від цієї пропозиції Владислав Цукуров відмовився, посилаючись на відкрите у цій справі апеляційне провадження та неможливість давати інтерв’ю щодо її ходу, а також можливість такого інтерв’ю здійснити додатковий тиск на суддів апеляційної інстанції. Він також вважає, що будь-які додаткові коментарі з його боку щодо справи можуть розглядатися як порушення стандартів суддівської етики.
В рамках попередніх зауважень щодо розгляду справи, Комісія має зазначити, що не розглядатиме справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».
Щодо порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу
Достовірність подання інформації, забезпечення якої є вимогою, що висувається Кодексом до журналістів, передбачає належну верифікацію усіх джерел, що використовуються, а також підтвердження будь-якого наведеного факту відповідними джерелами. Матеріал має містити посилання на використані ресурси у обсязі, що буде достатнім для їх ідентифікації, а також не перекручувати факти та чітко вказувати звідки було отримано ту чи іншу інформацію.
Журналісти Інтернет-видання наводять низку тверджень про факти стосовно можливого шахрайства щодо майна ПАТ «Ставищепродтовари», а також про потенційні зв’язки між суддівською колегією та обвинуваченими у справі. Основна теза сюжету будується на тому, що судді під керівництвом заявника могли припуститися низки процесуальних правопорушень, зокрема знехтувати таємницею нарадчої кімнати. Ця теза може підтверджуватися спробою синхронного зачитування стороною обвинувачення тексту рішення та, безумовно, становить суспільний інтерес, що може виправдати підняття медіа цієї тематики у своїй роботі. Також належним підтвердженням потенційних взаємин судді та обвинувачених поза межею суду можна сприймати синхрон Олени Литвиненко, що розповідає про те, як її батьків ошукали потенційні рейдери ПАТ.
Водночас, журналісти також стверджують, що закон вимагає заслухати усіх свідків та дослідити усі докази перед прийняттям рішення, таким чином натякаючи, що судді порушили цей принцип судочинства перед виходом до нарадчої кімнати. Втім, при підготовці сюжету вони не врахували текст виправдувального вироку, у якому описувалися особливості процесу в рамках справи, та не навели достатніх підстав, які б підтверджували цю тезу.
Непідтвердженою в рамках сюжету є і теза про зв’язок заявника з Віктором Януковичем та його належність до «януковицьких суддів». Так, Владислава Цукурова вперше було призначено суддею ще за президентства Віктора Ющенка. Також не розкрита теза та не наведені підтвердження щодо того, як саме заявник «організував реваншистський наступ на нову владу» та в чому полягав сенс організованого ним звернення до телеканалу ICTV.
Ці факти дозволяють Комісії дійти висновку про те, що журналісти «ІА «Новини України» припустилися грубого порушення стандарту достовірності подання інформації. Це було зроблено всупереч вимогам пункту 6 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо порушень вимог пункту 8 Кодексу
Пункт 8 Кодексу передусім слугує запобіжником від таких явищ, як клікбейт, що можуть наштовхувати споживача на те, аби сформувати ставлення до певного матеріалу ще до ознайомлення (а іноді – і замість ознайомлення) з ним. Наслідком цього може ставати спотворення основної думки, яка закладалася у матеріал, на користь сенсаційності, підтвердження упереджень чи стереотипів, що часто може робитися медіа з політичною метою чи задля отримання вигоди від різноманітних гравців. Іншою метою цього положення Кодексу є забезпечення коректного цитування та використання матеріалів інших медіа, якщо такі матеріали використовуються для доведення звинувачень щодо героїв розслідувань.
Сюжет названий «Реванш януковицьких слуг Феміди з Білоцерківського суду», що наштовхує глядачів на певне сприйняття майбутньої розповіді журналістів та ставлення упередженості до суддів. Справді, медійники мають право критикувати діяльність публічних осіб, що працювали на посадах за часів Віктора Януковича, зокрема через чутливість відповідного контексту нещодавнього українського минулого. Критика може стосуватися навіть суддів, попри підвищені гарантії їх незалежності. Втім, як вже встановила Комісія у аналізі щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу, заявника не можна назвати януковицьким суддею, оскільки він був призначений іншим президентом України, що лише посилює аргумент щодо клікбейтності заголовку розглядуваного матеріалу.
Також Комісія звертає увагу на використання матеріалів іншого Інтернет-видання, «Слідство.Інфо», у сюжеті Олега Дейнеки та Зої Дмитрів. Цитати з одного з сюжетів щодо отримання інформації про ремонти шкіл використовується як перебивка розповіді Олега Дейнеки про виграні обвинуваченими тендери на ремонт шкіл в Узині. З окремих цитат може скластися враження про те, що ремонт шкіл виконувався компанією Андрія Фомічова без ліцензії та всупереч вимогам законодавства, а первинний сюжет «Слідство.Інфо» стосувався героїв розглядуваного сюжету, хоча інших доказів цьому «ІА «Новини України» не наводить. На думку Комісії, таке довільне використання сенсаційних заголовків та матеріалів інших медіа є ознакою порушення вимог пункту 8 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу
Пункт 9 Кодексу вимагає від медіа утримуватися від упередженості та поширення необґрунтованих обвинувачень у створених ними матеріалах. Це не усуває можливість медійників надавати власну оцінку ситуації чи висувати власні припущення, але вони мають бути чітко відділені від фактів та надавати споживачеві інформації можливість самостійно проаналізувати викладені факти та дійти певних висновків.
Сюжет, що є предметом оцінки Комісії у цій справі, важко назвати емоційно нейтральним. Хоча обраний фокус тематики очищення системи українського правосуддя є предметом гарячих дискусій і полярних думок, роль медіа у його висвітленні має полягати у обґрунтованій критиці замість демонізації судової гілки влади. Сюжет «ІА «Новини України» легітимно критикує окремі аспекти провадження, однак робить це на фоні створення для споживача інформації враження про діяльність судді та обвинувачених ледь не як злочинної групи, що продовжує справу Партії регіонів. Для цього використовуються як і звинувачення, які не спираються на достатню фактичну базу, так і напружений музичний фон для сюжету. Зрештою, у аудиторії матеріалу, зокрема і через відсутність збалансованості подання інформації, не може залишитися жодного сумніву про провину заявника та обвинувачених. На думку Комісії, це свідчить про порушення вимог пункту 9 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу
Стандарт збалансованості подання інформації вимагає від представників медіа подавати в матеріалі позицію різних сторін конфлікту. Це є потрібним для того, аби надати своїй аудиторії можливість повноцінно оцінити протилежні погляди та уникнути однобокості подання матеріалу. У разі якщо об’єкт критики в рамках матеріалу не надав своєї позиції або напряму відмовився від надання коментарів під певним приводом, то про це варто вказувати в матеріалі.
Олег Дейнека та Зоя Дмитрів не висвітлили ані позицію заявника, щодо якого висунуті звинувачення у «януковицькості» та співпраці зі стороною захисту у справі, ані рішення суду, яке могло б прояснити ситуацію щодо мотивів ухвалення виправдувального вироку. Варто зазначити, що з огляду на резонанс справи, Білоцерківський міськрайонний суд одразу дав вказівку на те, де можна знайти повний текст рішення, у своєму прес-релізі. Навіть зважаючи на правила суддівської етики, що можуть обмежувати суддів у коментуванні справ, які вони розглядають, аналіз вироку зі сторони медіа в рамках сюжету міг би створити у споживача інформації збалансованіше враження про позиції сторін у справі. Тож оскільки «ІА «Новини України» не зробило цього, Комісія вважає, що Інтернет-видання порушило вимоги щодо збалансованості подання інформації.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що сюжет Інтернет-видання «Інформаційне агентство «Новини України» за авторством журналістів Олега Дейнеки та Зої Дмитрів «Реванш януковицьких слуг Феміди з Білоцерківського суду і викриття регіоналів-донорів Вадима Тітушка», що був опублікований 15 листопада 2023 року, порушує вимоги пунктів 6, 8, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює журналістам та Інтернет-виданню публічний осуд через грубість допущених порушень, хоча і вітає комунікацію «ІА «Новини України» та готовність співпрацювати з органом саморегулювання для пошуку спільних рішень.
Комісія нагадує про необхідність обережно ставитися до висвітлення інформації, пов’язаної з можливим вчиненням злочину, і рекомендує медіа:
- під час висвітлення таких тем чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
- наводити підтвердження кожному звинуваченню, висунутому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, достатню можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?