Обставини справи
До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Ігнатія Сергієнка на матеріал онлайн-видання Boguslav.media (Богуслав-FM) Медвинські перипетії. Чому звільнили директорку місцевого ліцею? (8 червня 2023 р., авторка Віра Вовк).
Заявник вважає, що журналістка безпідставно, без наведення фактів, «стверджує про тривале протистояння між педагогами та начальницею Медвинського відділу освіти й головою громади». «У самому сюжеті відсутні коментарі, не представлена думка педагогів. Усе, на що посилається журналістка, є виключно її оціночними судженнями», – зазначає автор скарги. Також, за його словами, журналістка не здійснила перевірку фактів, які наводить, і не звернулася до нього за коментарем щодо бюджетних закупівель.
Такі дії, на думку заявника, є порушенням журналістської етики – зокрема, п. 2, 6, 9, 10, 17. Заявник, який є сільським головою, стверджує, що матеріал завдав йому репутаційних втрат.
Комісія з журналістської етики звернулася за коментарем до ТОВ «Богуславська інформаційна агенція» (Богуслав-FM). У відповіді на адресу Комісії за підписом директора радіостанції «Богуслав-FM» Віктора Коломійця повідомляється, що 25 травня 2023 р. журналістка Віра Вовк і директор радіостанції зустрілися з колективом Медвинського ліцею. «На зустрічі були присутні майже всі педагоги навчального закладу, а також дві депутатки Медвинської сільради – Алла Брагіна та Олександра Асєєва. Вчителі розповіли свою історію взаємин між ними та керівницею відділу освіти і керівництвом громади».
На радіостанції вважають безпідставними звинувачення у тому, що журналістка спиралася лише на оціночні судження. Також редакція не згодна з тим, нібито в матеріалі відсутні коментарі сільського голови. «В сюжеті наведені його коментарі як щодо бюджетних коштів на закупівлю котла, так і відповідного фінансування ремонту харчоблоку».
Закиди з боку сільського голови на адресу журналістки і редакції на радіостанції вважають «надуманими, безпідставними і такими, що не відповідають дійсності».
Відповідні етичні стандарти та їх дотримання
Пункт 2 Кодексу етики українського журналіста: «Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста».
Служіння інтересам суспільства виявляється в тому, що редакція та журналісти самостійно обирають теми для висвітлення, виходячи з суспільної важливості, та висвітлюють їх таким чином, аби аудиторія отримала перевірену і збалансовану інформацію.
Оскаржуваний матеріал присвячений конфліктній ситуації в місцевому навчальному закладі. Оскільки цей конфлікт прямо впливає на життя багатьох мешканців місцевої громади, на якість отримуваної школярами безкоштовної середньої освіти, – у представників громади є запит на висвітлення теми. Тому вибір редакції виправданий цим запитом.
Відповідно до пункту 6 Кодексу етики українського журналіста, «повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Відповідно до пункту 10 Кодексу етики українського журналіста, «точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Досліджуючи тему, авторка поспілкувалася з колишньою директоркою школи, із депутаткою місцевої ради, а також із головою громади. Крім того, авторка використала коментарі у фейсбуку стосовно цього кейсу.
На початку матеріалу журналістка стверджує, що з перших днів роботи директорка ліцею «не соромилася говорити правду». Через це нібито і виник конфлікт із керівницею відділу освіти». Авторка матеріалу розвиває думку і пояснює: директорка була незгодна зі зменшенням надбавок до зарплати педагогам.
Факт тиску на директорку підтверджує депутатка місцевої ради, добре знайома з ситуацією. Також депутатка звинувачує керівництво громади в купівлі твердопаливного котла, нібито з порушеннями.
Авторка матеріалу зазначає, що спробувала взяти коментар у начальниці відділу освіти, але та не знайшла часу на спілкування з журналістами.
Селищний голова, коментар якого також подано в матеріалі, заперечує тиск на директорку і пояснює, що керівницю навчального закладу звільнили за несвоєчасну виплату зарплати. Також у матеріалі подано коментар голови громади щодо закупівлі котла для опалення ліцею і щодо незавершеного шкільного харчоблоку.
Враховуючи те, що авторка поспілкувалася з обома сторонами конфлікту і надала слухачам їхні коментарі стосовно предмету спору, Комісія з журналістської етики вважає, що матеріал не порушує п.6 і п.10 Кодексу.
Відповідно до пункту 9 Кодексу етики українського журналіста, «факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Журналістка цитує коментарі користувачів до розміщеного в фейсбуку відео зустрічі голови громади зі звільненою директоркою. Серед наведених відгуків є і такий: «На мою думку, то всі знають, що нас «сільський голова» – не відповідальна людина і брехун. Нащо голові громади проблеми громади, в нього є свої «ділішки». Ще й з охороною прямо. Всі, хто під його дудку не танцює, він усіх звільняє, уже десятки порядних працюючих так звільнили. Поверніть нам директора школи, а Сергієнка геть з посади!»
В інших наведених коментарях ідеться про «владу» загалом, а прізвище очільника громади не згадується.
Як публічна особа, голова громади Ігнатій Сергієнко має бути готовим до вищого рівня критики на свою адресу і до вужчих меж приватності. Стосовно діяльності публічних осіб у медіа можуть висловлюватися різні думки, в тому числі різко критичні і неприємні представникам влади. Така критика не розцінюється як дискредитація і не може бути ознакою «замовності» матеріалу.
Водночас у цитаті, наведеній журналісткою, міститься пряме звинувачення на адресу голови громади: «хто під його дудку не танцює, він усіх звільняє», «уже десятки порядних працюючих так звільнили».
Звинувачення про нібито десятки звільнених працівників не підтверджуються фактами, наведеними в матеріалі. Тому Комісія вважає, що в цьому фрагменті наявні порушення п. 9 Кодексу.
Також ознакою порушення п. 9 Кодексу є використання емоційно забарвленої лексики в характеристиці директорки як учасниці конфлікту: «Тим часом багато мешканців Медвинської громади стали на захист відчайдушної директорки, яка, мовляв, позбулася посади через правду і принциповість».
Пункт 17 Кодексу етики українського журналіста: «Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар’єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам. Журналіст не має права використовувати фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення».
Як зазначалося раніше, вибір теми продиктований її суспільною значущістю. Комісія не має в своєму розпорядженні інформації, яка би підтверджувала отримання журналісткою незаконної матеріальної винагороди за підготовлений матеріал.
Висновки і рекомендації
Розглянувши скаргу на матеріал «Медвинські перипетії. Чому звільнили директорку місцевого ліцею?» Радіо Богуслав-FM, Комісія з журналістської етики встановила порушення п. 9 Кодексу етики українського журналіста і оголошує редакції та журналістці Вірі Вовк попередження.
Водночас нагадуємо, що Комісія з журналістської етики розглядає скарги від громадян і організацій на журналістські матеріали з метою підвищення рівня етичних стандартів у медіа та для допомоги журналістам у виправленні помилок. Використання рішень Комісії для покарання редакцій суперечить меті діяльності органу саморегуляції.
Комісія нагадує журналістам і редакціям про правила висвітлення конфліктних тем:
- Бути неупередженими. Не віддавати перевагу одній гіпотезі або аргументам на користь однієї версії.
- Враховувати, що до публічних осіб, якими є політики і посадові особи, застосовуються ширші межі критики, порівняно з приватними особами.
- Подавати в матеріалі точку зору осіб, на яких спрямована критика. Не ретранслювати образливі вислови, заклики до насильства на адресу конкретної людини або групи людей.
- Для належного опису конфліктної ситуації подавати контекст, а не просто репліки опонентів. Обмін звинуваченнями – це не баланс.
- Використовувати нейтральну лексику, даючи характеристики сторонам конфлікту. Розмежовувати власну думку і факти.