Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 13 травня 2024 року надійшла скарга від Боднюка Віктора Максимовича на матеріали Інтернет-видання «Українські незалежні новини» («УНН») за авторством журналіста Захара Подкидишева «На Вінниччині піднімають голову проросійські сили: хто за ними стоїть», що був опублікований 18 квітня 2024 року, доступний за посиланням: https://unn.ua/news/na-vinnychchyni-pidnimaiut-holovu-prorosiiski-syly-khto-za-nymy-stoit та «Проросійській шабаш на Вінниччині провалився: деталі», що був опублікований 19 квітня 2024 року, доступний за посиланням: https://unn.ua/news/prorosiiskii-shabash-na-vinnychchyni-provalyvsia-detali.
У першому матеріалі йдеться про отримані медіа від правоохоронних органів дані про ризик переростання зборів мешканців села Гранів на Вінниччині з вимогами щодо розподілу бюджетних коштів та відкликання кількох місцевих депутатів у антиукраїнський мітинг. Таку трансформацію пов’язують з іменем заявника, колишнього сільського голови Гранова. У матеріалі розповідається, з посиланнями на матеріали в інших медіа, про його можливі зловживання, «кришування» його діяльності місцевими правоохоронними органами та можливу підтримку УПЦ (МП) та осіб, притягнутих до відповідальності за колабораційну діяльність. Журналіст робить висновок: «Для Віктора Боднюка – людини з сумнівним минулим та неоднозначними політичними зв’язками – навіть звичайні збори жителів села можуть стати чудовою нагодою задовільнити свої політичні амбіції. Навіть якщо треба буде підіграти кремлівській пропаганді».
У другому матеріалі журналіст пише, що на збори прийшло лише декілька десятків жителів села Гранів, і після недовгої дискусії щодо покращення автобусного сполучення в громаді, будівництва укриття в дитячому садочку збори були завершені. У рамках контексту для цього матеріалу «УНН» повторює та підсумовує тези щодо заявника, викладені у першому матеріалі.
Заявник вважає, що журналіст висвітлив ситуацію неповно, необ’єктивно, а подекуди – неправдиво. Журналіст не спробував зрозуміти суть конфлікту та зробив поверхневі судження щодо його природи. Як наслідок, на думку заявника, матеріал є зразком таблоїдної журналістики та скидається на замовний, оскільки його думка не була висвітлена – а тому було порушено стандарт збалансованості подання інформації. Ці аргументи, на думку заявника, свідчать про порушення вимог пунктів 6, 10 та 17 Кодексу етики українського журналіста.
23 вересня 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від Інтернет-видання отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 17 Кодексу етики українського журналіста: «Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар’єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам . Журналіст не має права використовувати фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення».
Щодо порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу
Дотримання вимог щодо достовірності та збалансованості подання інформації є ключовим для того, аби журналістика вважалася якісною та неупередженою, а отже і не створювала у аудиторії хибно сформованого враження про героя матеріалу. Для цього слід брати коментар у критикованої в матеріалі особи, а також надавати посилання на джерела інформації, що використовується для підтвердження того чи іншого факту з її життя. Важливою є і повнота подання інформації, адже часто від повноцінного наведення контексту ситуації, про яку йдеться, залежить сприйняття героїв матеріалу та здатність оцінювати їх дії без вказівки зовнішніх коментаторів. Сукупно, дотримання цих критеріїв робить інформаційні матеріали цінними та дозволяє забезпечити доступ споживачів інформації до належної новинної журналістики.
Втім, матеріалу бракує повноти подання інформації. Комісія лише заохочує право медіа критикувати представників влади чи бізнесу, зокрема колишніх та активних на локальному рівні, і можливі зв’язки з державою-агресором є природнім вибором для критики публічних осіб. Водночас, ця критика не має підміняти належний аналіз ситуації, який не було проведено журналістом «УНН» у цьому матеріалі. Захар Подкидишев не аналізує вимоги, які висувалися членами громади до її керівництва, та робить висновок про можливу трансформацію зборів у проросійські винятково на підставі джерел в правоохоронних органах. Хоча використання таких джерел може допускатися, його слід збалансовувати іншими засобами, доступними журналістові. Крім того, попри критику заявника, в матеріалі немає відомостей про звернення до нього за коментарем щодо участі в організації зборів у Гранові, а позиція Віктора Боднюка залишається невисвітленою. Це свідчить про порушення вимог пунктів 6 та 10 Кодексу у публікаціях Інтернет-видання «УНН».
Щодо порушень вимог пункту 17 Кодексу
Пункт 17 Кодексу забороняє отримувати незаконну винагороду внаслідок підготовки матеріалу. Комісія не має у своєму розпорядженні доказів того, що за створення оскаржуваних матеріалів журналісти отримували якусь протиправну матеріальну винагороду, а тому не аналізуватиме матеріал на предмет відповідного порушення.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріали Інтернет-видання «Українські незалежні новини» («УНН») за авторством журналіста Захара Подкидишева «На Вінниччині піднімають голову проросійські сили: хто за ними стоїть», що був опублікований 18 квітня 2024 року, та «Проросійській шабаш на Вінниччині провалився: деталі», що був опублікований 19 квітня 2024 року, порушує вимоги пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія виносить журналістові та Інтернет-виданню попередження.
Комісія звертає увагу на свою заяву щодо використання механізмів журналістського саморегулювання для вирішення особистих конфліктів та наголошує, що її рішення не мають використовуватися у рамках судових проваджень щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, а також у кримінальних провадженнях. Основною функцією органів саморегулювання є вирішення конфліктів, що виникають з матеріалів, поширених в медіа, у досудовому порядку. А метою є підвищення якості журналістських матеріалів завдяки дотриманню вимог Кодексу етики українського журналіста. Тому зловживання адвокатськими запитами на етапі підготовки рішення Комісією в майбутньому може бути розцінене як зловживання правом на звернення до Комісії, а скарга може бути відхилена.
Комісія наголошує на необхідності дотримуватися таких вимог під час підготовки матеріалів, що стосуються протистоянь, пов’язаних зі здійсненням публічної влади на локальному рівні:
- чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації та вибіркового підбору до публікації різноманітних джерел для створення матеріалу;
- надавати повноцінний контекст аналізованої тематики для того, аби споживач інформації, що ознайомиться з нею вперше, міг зрозуміти її суть;
- наводити підтвердження кожному твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження у всіх випадках, де це є можливим, зокрема надавати посилання на першоджерела матеріалу;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті тези у неналежному виконанні своїх обов’язків.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?